Ухвала суду № 73162767, 04.04.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/4270/18 Провадження №11-сс/773/158/18 Головуючий у 1 інстанції:Подзіров А.О. Категорія:арешт майна Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Лівандовської-Кочури Т.В.,

суддів – Денісова В.П., Гапончука В.В.,

з участю секретаря – Білоуса І.Л.,

прокурора – Остапчука С.О.,

розглянувши апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна (ЄРДР № 12018030000000090),

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СГ СУ ГУНП у Волинській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_2, про арешт майна, а саме документів, виявлених та вилучених 20 березня 2018 року на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 07 березня 2018 року в приміщенні Волинської обласної ради, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Київський майдан, 9, Волинської області, на підставі яких було визначено межі території заповідного урочища «Цуманська Пуща» (всього на 11 аркушах).

Ухвалою слідчого судді від 26 березня 2018 року у задоволенні вищевказаного клопотання відмовлено.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення не доведено ризиків можливого їх знищення та пошкодження. Крім того, вилучені документи необхідні для поточної роботи Волинської обласної ради.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій вказує, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим. Вказує, що у поданому клопотанні слідчим доведено необхідність накладення арешту на вилучені документи, які визнано речовим доказами з метою їх збереження та проведення необхідних слідчих дій. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про накладення арешту на документи, вилучені в ході поведеного огляду в приміщенні Волинської обласної ради за адресою: м. Луцьк, вул. Київський майдан, 9, Волинської області, що належать Волинській обласній раді.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляцію у повному обсязі та просив її задовольнити, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В силу ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

На думку суду апеляційної інстанції, слідчим суддею при винесенні рішення вказаних вимог закону дотримано.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 01 березня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості № 12018030000000090 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

07 березня 2018 року в приміщенні Волинської обласної ради, що у м. Луцьку, вул. Київський майдан, 9, Волинської області, проведено огляд місця події, під час якого вилучено документи, на підставі яких визначено межі території заповідного урочища «Цуманська Пуща» (всього на 11 аркушах).

Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді про те, що вилучені при огляді місця події документи не відповідають критеріям вищезазначених статей.

Вказані доводи у судовому засіданні не були спростовані і прокурором.

Крім того, стороною обвинувачення не доведено необхідності накладення арешту на вищезазначене майно та не наведено ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, а саме наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно може бути знищено чи пошкоджено.

При апеляційному розгляді провадження встановлено, що вилучені документи необхідні для роботи Волинської обласної ради та стосуються інших заповідників.

Враховуючи те, що вищевказані документи були вилучені 07 березня 2018 року, апеляційний суд вважає безпідставними твердження апелянта про незаконність відмови у накладенні арешту на вищевказане майно, у зв’язку із необхідністю проведення експертизи розміру завданої шкоди. На думку суду апеляційної інстанції, сторона обвинувачення не була позбавлена можливості проведення такої експертизи, а вказані доводи не є такими, що тягнуть за собою скасування ухвали слідчого судді.

Нових доказів під час апеляційного розгляду провадження прокурором надано не було.

З огляду на вищенаведене, істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування рішення суду, апеляційний суд не вбачає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: