Рішення № 73162700, 21.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6699/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Сидоренко Ю.С.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - Яковлєв А.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області:

про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру в Одеській області прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га на території Долинської сільської ради в Одеській області.

Ухвалою суду від 18.01.2018р. по справі відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 15.03.2018р. закрито підготовче провадження по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2га на території Долинської сільської ради в Одеської області, однак, відповідач надав відмову позивачу з пропозицією визначити інше місце розташування земельної ділянки, що свідчить про бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та порушення вимог законодавства України, щодо реалізації прав позивача гарантованих Конституцією України та Земельним кодексом України.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав наведених у відзиві на позовну заяву (вхід. №3632/18 від 08.02.2018р.), зазначивши, що відповідачем була надано мотивована відповідь щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2га на території Долинської сільської ради в Одеської області з посиланням на норми ч.6 ст.118 Земельного кодексу України. (а.с.61-65)

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, відзив на позов представника відповідача, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся з клопотанням №Ч-15605/0/5-17 від 26.07.2017р., №Ч-17830/0/5-17 від 23.08.2017р. до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2га на території Долинської сільської ради в Одеської області.

За результатами розгляду клопотань, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області надано відповідь позивачу, оформлену листом №Ч-15605/0-7863/6-17 від 16.08.2017р., №Ч-17830/0-8984/6-17 від 19.09.2017р. з пропозицією визначитися з іншим місцем розташуванням земельної ділянки, обравши відповідну земельну ділянку у переліку, висвітленому на сайті Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та подати клопотання відповідно до вимог ч.6 ст.118 Земельного кодексу України.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до норм ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. «б» ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Як встановлено судом, позивачем подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га на території Долинської сільської ради в Одеської області, однак, відповідач листом №Ч-15605/0-7863/6-17 від 16.08.2017р., №Ч-17830/0-8984/6-17 від 19.09.2017р. надав відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2га на території Долинської сільської ради в Одеської області, з пропозицією визначити інше місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З метою забезпечення раціонального використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, дотримання вимог законодавства, прозорості діяльності системи управління земельними ресурсами, запобігання виникненню корупційних факторів та уникненню надання переваг одному громадянину перед іншим, а також для повного наповнення Державного земельного кадастру інформацією про землі в межі України, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області забезпечує підбір земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть бути передані у власність громадян у межах норм безоплатної приватизації.

Суд зазначає, що перелік таких земельних ділянок висвітлено на сайті Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у розділі перелік земельних ділянок для безоплатної передачі у власність.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що дані про земельну ділянку, яку ОСОБА_1 бажає отримати у власність не внесенні до Державного земельного кадастру, а відтак не можливо встановити належність земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка не надана у власність або користування, відсутність встановлених щодо неї обмежень ті інших факторів, які можуть призвести до порушення вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Земельного кодексу України та абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно зі статтею 195 Земельного кодексу України основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Статтею 194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

З викладеного вбачається, лише після проведення робіт по наповненню державного земельного кадастру і визначення інформації щодо належності земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка не надана у власність або користування, відсутності встановлених щодо неї обмежень та інших факторів, які можуть призвести до порушення вимог земельного законодавства, така земельна ділянка буде включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадян у межах норм безоплатної приватизації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області правомірно запропонувало позивачу визначитись з іншим місцем розташування земельної ділянки, обравши відповідну земельну ділянку у переліку, висвітленому на сайті Головне управління Держгеокадастру в Одеській області та подати відповідне клопотання згідно вимог ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.

Суд зазначає, що розглянути по суті можливо лише клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки щодо якої, зокрема, можна з'ясувати перебування земельної ділянки у користуванні або власності інших осіб станом на час звернення, наявність на ній будівель та споруд, а також інші обставини, які пов'язані з можливою передачею цієї земельної ділянки у власність.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області правомірно надано відповідь з пропонуванням визначитися з іншим місцем розташуванням земельної ділянки, обравши відповідну земельну ділянку у переліку, висвітленому на сайті Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, та подати клопотання відповідно до вимог ч.6 ст.118 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Водночас, згідно положень п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, суд у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкті владних повноважень перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення.

Згідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки дані про земельну ділянку, яку позивач бажає отримати у власні не внесені державного земельного кадастру, а відтак не можливо встановити належність земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення державної власності.

У разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача судовий збір не повертається.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, Одеської області, 68450) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, 13-поверх, 65107) про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру в Одеській області прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га на території Долинської сільської ради в Одеській області. - відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в сроки, встановлені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складене та підписане суддею 03.04.2018р.

Суддя Балан Я.В.