Рішення № 73161565, 29.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/502/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Шайденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання дій незаконними, зобов'язання повернути незаконно стягнені з пенсії суми коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №1175/05 від 07.11.2017 про відрахування з пенсії ОСОБА_1 3 473,97 грн.;

- визнати незаконними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області по проведенню стягнення (відрахувань) з пенсії ОСОБА_1 сум переплат за період з 02.06.2017 по 30.09.2017;

- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути ОСОБА_1 незаконно стягнуті з його пенсії суми коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при виплаті пенсії за жовтень 2017 року позивачем було встановлено недоплату суми пенсійного забезпечення.

Вказує, що за результатами звернення до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області позивачу стало відомо, що з його пенсії була відрахована сума переплати в розмірі 3473,97 грн., оскільки за даними пенсійного органу позивач є працевлаштованим в розумінні Закону України "Про зайнятість населення", що підтверджується розпорядженням Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №1175/05 від 07.11.2017.

Позивач наголошує, що виконував роботу виключно за цивільно-правовим договором та отримував відповідну плату згідно акту прийняття-передачі виконаних/наданих послуг, з якої сплачувалися страхові внески.

На думку позивача, оскільки він працював не за трудовим договором, а виконував роботу за цивільно-правовою угодою, застосування обмежень до розміру його пенсійного забезпечення є безпідставним.

За твердженнями позивача, оскаржуване розпорядження №1175/05 від 07.11.2017 та дії відповідача щодо стягнення грошових сум на його підставі є протиправними, а утримана сума пенсійного забезпечення підлягає поверненню позивачу.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) сторін та учасників справи у строк та в порядку, визначеному статтями 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Судовий розгляд справи призначено на 20.02.2018 о 12:00.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №1175/05 від 07.11.2017 про відрахування з пенсії ОСОБА_1 3 473,97 грн. В решті заявлених вимог відмовлено.

Судовий розгляд справи, призначений на 20.02.2018 о 12:00 було відкладено у зв'язку із клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи. Судовий розгляд справи відкладено на 06.03.2018 о 12:00.

22.02.2018 до відділу документального забезпечення суду позивачем було подано клопотання про застосування заходів процесуального примусу до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у вигляді штрафу у зв'язку із невиконанням відповідачем ухвали суду про забезпечення позову від 31.01.2018. (а.с. 49-50)

В судове засідання, призначене на 06.03.2018 о 12:00 прибули позивач та представник відповідача.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу задоволено. Застосовано до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заходи процесуального примусу. Стягнуто в дохід Державного бюджету України з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області штраф за невиконання ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року про забезпечення позову у розмірі 1762,00 грн (а.с. 68-71).

Протокольною ухвалою суду від 06.03.2018 в судовому засіданні оголошено перерву для надання додаткових доказів до 20.03.2018 на 14:00.

В судове засідання, призначене на 20.03.2018 о 14:00 прибули позивач та представник відповідача. Протокольною ухвалою суду від 20.03.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 29.03.2018 о 12:00 для надання додаткових доказів.

В судове засідання призначене на 29.03.2018 о 12:00 прибули позивач та представник відповідача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві а у відповіді на відзив від 22.02.2018 (а.с. 52-54).

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 19.02.2018 вих. №2516/07 (а.с. 41-43) та додаткових поясненнях від 20.03.2018 вих. №3586/07 (а.с. 80-82).

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" з 09.01.2002.

Відповідно до наявних у матеріалах справи належним чином завірених копій з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, позивач звертався до органів пенсійного фонду із заявою від 15.04.2015 відповідно до якої просив внести його в список непрацюючих пенсіонерів. Зазначив, що як приватний підприємець не зареєстрований та підприємницькою діяльністю не займається (а.с. 86).

Позивачем самостійно визнано у позовній заяві та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 звертався до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з питань, що з його пенсії була відрахована сума індексації в розмірі 179,36 грн. оскільки за даними пенсійного органу позивач є працевлаштованим в розумінні Закону України "Про зайнятість населення" та написав відповідну заяву про здійснення перерахунку пенсії від 27.10.2017 (а.с. 6)

На спростування факту працевлаштування позивачем, зокрема, було надано до органу пенсійного фонду договір про надання юридичних послуг від 02.06.2017.

Відповідно до умов вказаного договору, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Виставка-4" (Замовник) в особі голови правління Тучі А.М. та фізична особа ОСОБА_1 (Виконавець) уклали договір про надання юридичних послуг, згідно якого Виконавець зобов'язується надати визначені цим договором юридичні послуги з правового супроводження господарської діяльності Замовника, щодо захисту інтересів останнього в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України (надалі - послуги), за Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги.

Згідно п. 3.1 розд. 3 вказаного договору, вартість послуг по цьому договору визначається в розмірі 1300,00 грн. за місяць обслуговування. З суми винагороди Замовник, як податковий агент, утримує ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).

Відповідно до п. 4.1 розд. 4 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017, але безумовно до повного виконання сторонами своїх обов'язків по договору (а.с. 20-22).

За результатами наданих ОСОБА_1 документів, відповідачем встановлено, що позивач у встановлений чинним законодавством строк не повідомив орган пенсійного фонду про факт працевлаштування з 02.06.2017 та отримання статусу працюючого пенсіонера.

На підставі виявленого порушення відповідачем було підготовлено розрахунок здійсненої переплати пенсії ОСОБА_1, відповідно до якого розраховано розмір переплачених сум пенсійного забезпечення позивача після виникнення факту працевлаштування (а.с. 83).

Розпорядженням Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №1175/05 від 07.11.2017 про відрахування з пенсії ОСОБА_1 3473,97 грн. у зв'язку із встановленням факту працевлаштування позивача з 02.06.2017 по 30.09.2017 шляхом здійснення утримування переплати в розмірі 20% до повного погашення (а.с. 87).

Вказані обставини були також повідомлені позивачу листом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.01.2018 вих. №Б-744 (а.с. 17-19)

Не погоджуючись із діями та рішенням відповідача, вважаючи, що надання юридичних послуг за цивільно-правовим договором не є працевлаштуванням, наголошуючи, що доводи органу пенсійного фонду щодо наявності раніше передплачених сум пенсійного забезпечення та наявності правових підстав для їх примусового регресного відшкодування не відповідають фактичним обставинам справи, а тому оскаржуване розпорядження №1175/05 від 07.11.2017 та дії відповідача щодо стягнення грошових сум на його підставі є протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржуване розпорядження Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №1175/05 від 07.11.2017 на відповідність ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 46 Основного Закону проголошено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Згідно п.2.21 Порядку №22-1 документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними. У разі відсутності у зареєстрованої (взятої на облік) внутрішньо переміщеної особи документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), факт звільнення з роботи встановлюється на підставі особистої заяви із зазначенням дати, з якої особа не працює, та поясненням обставин, у зв'язку з якими неможливо внести запис у трудову книжку чи надати оригінал трудової книжки.

У разі працевлаштування (початку діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням.

При цьому відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (у тому числі копію трудової книжки із записом про працевлаштування та/або копію цивільно-правового договору).

У разі звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії про дату звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) шляхом подання заяви.

При цьому відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (копію трудової книжки із записом про звільнення та/або копію цивільно-правового договору).

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначено Законом України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI (далі - Закон №5067-VI).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону №5067-VI зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Згідно з п.15 ч.1 ст.1 Закону №5067-VI працевлаштуванням є комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства суд зазначає, що доводи позивача в частині відсутності працевлаштування ОСОБА_1 не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, позивачем самостійно визнано факт надання юридичний послуг за договором про надання юридичних послуг від 02.06.2017. Крім того, відповідно до умов вказаного договору, з суми винагороди Замовник, як податковий агент, утримував ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%).

Суд наголошує, що отримання позивачем доходу за цивільно-правовим договором не спростовує факту працевлаштування ОСОБА_1 та узгоджується зі змістом п.2.21 Порядку №22-1 та п.7, п. 15 ч.1 ст. 1 Закону №5067-VI.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначаються Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII).

Відповідно до положень ч.15 ст. 86 Закону №1697-VII (в редакції, що діяла з 05.01.2017) тимчасово, по 31 грудня 2017 року:

- особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії / щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;

- у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII було внесено зміни до Закону №1697-VII поновлена виплата пенсій працюючим пенсіонерам у повному обсязі, без здійснення 15% зниження пенсій працюючим пенсіонерів.

Суд погоджується із доводами відповідача та зазначає, що в період з 02.06.2017 (з моменту працевлаштування ОСОБА_1) по 30.09.2017 (до набрання чинності змін, встановлених Законом №2148-VIII) у органу пенсійного фонду були правові підстави для встановлення факту переплати сум пенсійного забезпечення позивачу.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Частиною першою статті 50 Закону №1058-IV встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ч.2 ст.50 №1058-IV розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 із документами, що підтверджують факт його працевлаштування від 02.06.2017 звернувся до відповідача лише 27.10.2017. Таким чином, страхувальник в період з 02.06.2017 по 27.10.2017 не повідомив орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (цивільно-правового договору), що є порушенням п.2.21 Порядку 22-1.

Відповідно до наданих представником відповідача пояснень, факт працевлаштування позивача у вказаний період також підтверджено індивідуальними відомостями про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку, що також узгоджується із вимогами п.2.21 Порядку 22-1.

Суд також звертає увагу, що факт укладення договору про надання юридичних послуг від 02.06.2017 та отримання відповідно до умов цього договору доходу (грошової винагороди), з якого сплачувалися відповідні внески було самостійно визнано та не заперечувалося позивачем.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про наявність у відповідача правових підстав для винесення оскаржуваного розпорядження та здійснення стягнень переплачених сум з пенсійного забезпечення позивача.

Суд критично ставиться до доводів позивача в частині порушення його конституційних прав в частині отримання належного пенсійного забезпечення та наголошує, що здійснені суми відрахувань здійснені у розмірі, що не суперечить ч.2 ст. 50 Закону №1058-IV.

Крім того, відповідно до наявних у матеріалах справи копії розрахунку сум переплати та здійснених відрахувань з пенсії ОСОБА_1 (а.с. 83) та роздруківок скріншотів SMS-повідомлень ОСОБА_1 щодо надходження та зарахування сум грошового забезпечення на картковий рахунок позивача, виплачені ОСОБА_1 суми (після здійснення утримання коштів на підставі спірного розпорядження) пенсійного забезпечення є значно більшими за розмір прожиткового мінімуму, а тому відповідачем не порушено конституційні гарантії, встановлені статтею 46 Конституції України.

Суд критично оцінює доводи позивача в частині підписання оскаржуваного розпорядження не начальником Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (не уповноваженою особою) та зазначає, що право підпису узгоджується із наявними у матеріалах справи наказами Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №573 від 22.05.2017 (а.с. 98) та №603 від 01.08.2017 (а.с. 99), а тому доводи в даній частині є безпідставними.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання ч.2 ст. 77 КАС України доведено, а позивачем не спростовано правомірність винесення розпорядження Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №1175/05 від 07.11.2017 про відрахування з пенсії ОСОБА_1 3 473,97 грн. та здійснення стягнення (відрахувань) з пенсії ОСОБА_1 сум переплат за період з 02.06.2017 по 30.09.2017, а тому позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути ОСОБА_1 незаконно стягнуті з його пенсії суми коштів, суд зазначає, що вони є похідними. Оскільки відповідачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів підтверджено правомірність здійснення стягнення (відрахувань) з пенсії ОСОБА_1 сум переплат за період з 02.06.2017 по 30.09.2017, тому позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області при винесенні розпорядження №1175/05 від 07.11.2017 та здійснення стягнення (відрахувань) з пенсії ОСОБА_1 сум переплат за період з 02.06.2017 по 30.09.2017 діяло у межах, на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Зважаючи на відсутність судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Відповідно до ч.6 ст. 157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Таким чином, заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року зберігатимуть свою дію до набрання законної сили рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року у адміністративній справі №806/502/18.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 157, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. РНОКПП НОМЕР_1) до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Перемоги, 55, Житомир, 10003. Код ЄДРПОУ 40380333) про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання дій незаконними, зобов'язання повернути незаконно стягнені з пенсії суми коштів - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повне судове рішення складене: 03 квітня 2018 року.