Рішення № 73161522, 03.04.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м. Житомир справа № 806/499/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом (а.с.20-25), в якому просить:

- визнати незаконним рішення Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в призначені йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності;

- скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в призначені йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності;

- зобов'язати УМВС в Житомирській області повторно подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та відповідний пакет документів для призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності;

- зобов'язати Міністерства внутрішніх справ України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності

В обґрунтування позову зазначає, що Законом України "Про міліцію" не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850, на який посилається УМВС у відмові. Також додав, що вказана норма порядку не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлює обмеження у розмірі одноразової грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.

Ухвалою від 07.02.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд якої призначено в судовому засіданні на 02.03.2018.

19.02.2018 Міністерство внутрішніх справ України подало письмовий відзив на позовну заяву (а.с.29-32, 35-38), в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, так як з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, а тому МВС України не вбачає законних підстав для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для непрацездатних осіб на дату встановлення 2-ї групи інвалідності.

26.02.2018 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області подало письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 43-45), в якому просило в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з тих підстав, що вищу групу інвалідності встановлено після спливу двох років з дати первинного встановлення інвалідності. Справу просило розглянути без участі його представника.

02.03.2018 представник позивача подав клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а справу просив розглянути без його участі в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, відсутня потреба заслуховувати свідка чи експерта, суд, відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, розглядає справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом УМВС України в Житомирській області від 13.08.2014 року №252о/с (а.с. 13) молодшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ у запас по статті 64 пункт "в" (через обмежений стан здоров'я).

Відповідно до виписки із акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 078589 від 08.10.2014 (а.с. 14) за результатами первинного огляду з 30.09.2014 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, що, так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно висновку ДФЗБО МВС України від 15.05.2015 року позивачу виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 10600,20 грн. (а.с. 56).

Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 861795 від 07.11.2017 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 01.11.2017 року, внаслідок захворювання, так, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с. 15).

З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ, позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області з заявою від 06.12.2017 (а.с. 53), додавши до неї довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12ААА № 029053 від 07.11.2017, копію виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 078589 від 08.10.2014, копію виписки та довідки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 861795 від 07.11.2017, копію свідоцтва про хворобу № 444/82 від 01.08.2014, копію довідки ПАТ "НАСК Оранта", копія паспорта та довідка про присвоєння ідентифікаційного коду.

Вказані документи разом з висновком про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 від 18.12.2017 (а.с.54) УМВС України в Житомирській області були направлені до МВС України.

Розглянувши надійшовши матеріали з питань призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом від 05.01.2018 № 15/2-42 (а.с.57) повернуло їх УМВС України в Житомирській області як такі, що не відповідають вимогам законодавства, пославшись на ту обставину, що "з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, за умови пункту 4 Порядку, не дає йому права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі".

Листом УМВС України в Житомирській області № 100/29/105/05-2018 від 22.01.2018 (а.с. 17) повідомлено ОСОБА_1, що Департаментом фінансово-облікової політики МВС України матеріали з питання призначення одноразової грошової допомоги розглянуто та обставина, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, за умовами пункту 4 Порядку, не дає йому права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Вважаючи, що МВС України, повернувши документи, фактично незаконно відмовило йому в призначені та виплаті різниці розміру одноразової грошової допомоги у зв'язку із зміною третьої групи інвалідності на другу групу інвалідності, позивач, звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, яка набула чинності з 10.11.2015, було затверджено Порядок та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (далі - Порядок № 850).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку № 850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Тобто, обов'язок подання документів та висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги Порядком № 850 покладається саме на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, в даному випадку - УМВС України в Житомирській області.

Як свідчать встановлені обставини справи, вказані документи були подані до МВС України, у зв'язку із чим суд вважає необґрунтованою позовну вимогу щодо зобов'язання УМВС України в Житомирській області повторно подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та відповідний пакет документів для призначення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, після надходження передбачених Порядком № 850 документів, МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.

При цьому суд звертає увагу, що рішення про відмову приймається у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку № 850, в листі Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 05.01.2018 № 15/2-42 не зазначені ці випадки, а тому вважає, що МВС України не прийняло рішення про відмову в призначенні грошової допомоги.

Тобто спосіб, у який МВС України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Законом № 565-ХІІ та Порядком № 850 не передбачені.

А тому, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення МВС України щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем такого рішення не приймалось.

Проте для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд, керуючись ч.2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльності МВС України щодо не прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності з 01.11.2017 і зобов'язати відповідача повторно розглянути документи та прийняти відповідне рішення згідно Порядку № 850.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання МВС України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з установленням інвалідності ІІ групи, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 р. термін "дискреційне повноваження" означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Таким чином, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд наголошує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах особи.

Відтак, суд вважає, що вимогу позивача про зобов'язання МВС України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з установленням ІІ групи інвалідності слід залишити без задоволення.

Щодо посилання відповідачів на п. 4 Порядку № 850, як на підставу не призначення позивачу одноразової грошової винагороди, то суд відхиляє їх у зв'язку із наступним.

Пунктом 4 Порядку № 850 встановлено: "Якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми."

Як вбачається з матеріалів справи, між первинним встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності (08.10.2014) та повторним оглядом (07.11.2017) пройшло більше двох років.

Законом України "Про міліцію" не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням вищої групи інвалідності, якщо була виплачена грошова допомога у зв'язку із первинним встановленням інвалідності.

Пункт 14 Порядку № 850, яким встановлені випадки не здійснення призначення та виплати вказаної грошової допомоги, не передбачає такої підстави для відмови, як існування певного проміжку часу між первинним встановленням інвалідності, у зв'язку з якою вже виплачена ця грошова допомога, та встановленням при повторному огляді вищої групи інвалідності.

Таким чином пункт 4 Порядку №850 не позбавляє позивача права на призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, а тільки встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності після первинного встановлення втрати працездатності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; проживає за адресою: АДРЕСА_2, номер НОМЕР_1) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код 00032684), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (вул. Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, 10001, код 40108625), задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України. яка виразилась в неприйнятті рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи з 01.11.2017.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи з 01.11.2017 та прийняти рішення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21 жовтня 2015 року № 850.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк