Рішення № 73161178, 27.02.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Справа № 804/719/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.01.2018 ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо прийняття рішення про призупинення виплати пенсії з 01 грудня 2016 року та невиплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП № НОМЕР_1, пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 грудня 2016 року по 31 серпня 2017 року;

- зобов'язати Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП № НОМЕР_1, пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 грудня 2016 року по 31 серпня 2017 року.

В обґрунтування позовних зазначено, що позивач є пенсіонером за віком та внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду відповідача. Однак, з грудня 2016 року по вересень 2017 року відповідач перестав виплачувати належну позивачу пенсію. У зв'язку з цим позивач звернувся із заявою до відповідача з вимогою поновити виплату безпідставно призупиненої пенсії, однак згідно відповіді відповідача прийнято рішення про призупинення виплати пенсії з 01 грудня 2016 року позивачу у зв’язку зі скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Вважає, що зазначені дії відповідача щодо невиплати позивачу пенсії порушують його конституційні права, тому просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати виплатити пенсіюза період з 01 грудня 2016 року по 31 серпня 2017 року.

Ухвалою суду від 28 січня 2018 року відкрито провадження у цій адміністративній справі, про що повідомлено сторін засобами поштового зв’язку.

Ухвалою суду від 27 лютого 2018 року замінено сторону відповідача правонаступникомГоловним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивач перебуває на обліку в управлінні, як отримувач пенсії віком. з 01 грудня 2016 року довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи видану на ім'я позивача скасовано згідно статті 12 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб». Зазначене призвело до зупинення виплати пенсії позивачу. 22 серпня 2017 року позивачем отримано нову довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у зв’язку з чим з 01 вересня 2017 року позивачу відновлено виплату пенсії. Разом з тим, відсутність внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування є порушенням обов'язкової умови для отримання соціальних виплат відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII, у зв’язку з цим вважає, що були підстави для призупинення пенсійних виплат та підстав для поновлення пенсійних виплат за період з 01 грудня 2016 року по 31 серпня 2017 рокунемає.

Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити цей адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, щоАльохіна ОСОБА_2 є пенсіонером за віком та з 01.02.2015 року перебуває на обліку в Павлоградському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області як внутрішньо переміщена особа на підставі заяви та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_2 від 22.12.2014 року.

З 01.12.2016 року виплату пенсії позивачу було припинено автоматично за результатом обміну інформацією щодо переміщених осіб з органами соціального захисту населення Павлоградської міської ради, що не заперечує відповідач у своєму запереченні проти позовних вимог.

Рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Павлоградської районної державної адміністрації від 10.03.2017 року № 9 заявниці припинено виплату пенсії з 01.03.2017 року.

АльохінаВіра ОСОБА_2 звернулася за поновленням виплати пенсії 22 серпня 2017 року, надавши заяву встановленого зразка та нову довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_3 від 22.08.2017 року.

На підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Павлоградської районної державної адміністрації (рішення № 26 від 14.09.2017 року) виплату пенсії позивачу було відновлено з 01.09.2017 року. Рішенням комісії не призначено виплату заборгованості за період з 01.12.2016 року по 31.08.2017 року.

Спірним питанням у даній справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу за період з 01 грудня 2016 року по 31 серпня 2017 року на підставі не підтвердження його місця перебування.

Відповідно до статті 7 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі – Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб») для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Закон України від 09.07.2003№ 1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно достатті 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.

Так, частиною першою статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено виключний перелік підстав для припинення виплати пенсії:

Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

- якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

- у разі смерті пенсіонера;

-у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

- в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону України поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Отже, в статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутня така підстава як «не підтвердження місця перебування», як про це заявляє відповідач. Також, в цій статті відсутні такі підстави як не проживання у місті тимчасової реєстрації чи повернення до місця реєстрації.

Судом встановлено, що, незважаючи на фактичне припинення нарахування та виплати пенсії, рішення територіальним органом Пенсійного фонду щодо припинення виплати позивачеві пенсії не приймалося.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, припинивши виплату пенсії та не виплачуючи позивачу пенсію у період з 01 грудня 2016 року по 31 серпня 2017 рокудіяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_1, в тому числі шляхом зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію за весь час затримки.

Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини в контексті наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо прийняття рішення про призупинення виплати пенсії з 01 грудня 2016 року та невиплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП № НОМЕР_1, пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 грудня 2016 року по 31 серпня 2017 року;

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП № НОМЕР_1, пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 грудня 2016 року по 31 серпня 2017 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя ОСОБА_3