Ухвала суду № 73160530, 03.04.2018, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

03 квітня 2018 року м. ЧернігівСправа № 927/669/17

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/669/17, розгляд якої здійснюється у порядку загального позовного провадження

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО",

вул. Горького, 40, м. Чернігів, 14000

Відповідач-1: Приватне акціонерне товариство "Насіння Чернігівщини",

вул. Володимира Дрозда, 3, м. Чернігів, 14007

Відповідач-2: Виконавчий комітет Чернігівської міської ради,

вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради

проспект Перемоги, 33, м. Чернігів, 14000

Про: визнання права власності, визнання недійсним та скасування рішення

За участю:

Представника позивача: ОСОБА_1, довіреність №41/7985 від 19.12.2017, представник

Представника відповідача-1: ОСОБА_2, довіреність від 04.01.2018, представник

Представника відповідача-2: ОСОБА_3, довіреність №1-24/861 від 14.08.2017, представник

Від третьої особи представник : не з’явився

У судовому засіданні, відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Позивачем – Публічним акціонерним товариством "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" подано позов до відповідачів: 1) Приватного акціонерного товариства "Насіння Чернігівщини" та 2) Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, відповідно до якого позивач просить суд: 1) Визнати право власності Публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" на нерухоме майно – трансформаторну підстанцію №352, розташовану за адресою: м. Чернігів, вул. Любченка, будинок,3; 2) Визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19.02.2001 №37.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що спірний об’єкт є майном ПАТ "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" та перебуває на його балансі, що виключає правомірні підстави набуття права власності на зазначений об’єкт нерухомого майна ПрАТ «Насіння Чернігівщини» (відповідачем-1) та як наслідок, виключає прийняття правомірних рішень відповідачем-2 щодо видачі свідоцтва про право власності та законну реєстрацію права власності ТП-352 за відповідачем-1 (рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради №37 від 19.02.2001 Про оформлення права власності на об’єкти нерухомості та №315 від 21.11.2011 Про оформлення правовстановлювальних документів на об’єкти нерухомого майна).

Ухвалою суду від 26.07.2017, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради.

Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1), в письмових поясненнях зазначає, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи на об’єкти нерухомого майна по вул. Любченка,3 в м. Чернігові право власності на трансформаторну підстанцію №352 не зареєстровано. За вказаною адресою право власності було зареєстровано за Закритим акціонерним товариством “Насіння Чернігівщини” на підставі свідоцтва про право власності від 26.02.2001, виданого згідно з рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 19.02.2001 №37 на об’єкти нерухомого майна, в тому числі щитову літ.В-1 пл.50,8 кв.м. Частина об’єктів нерухомого майна були продані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 04.06.2008 №2136, №2126. В подальшому між ЗАТ “Насіння Чернігівщини”, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було оформлено договір про поділ нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 01.07.2008 за №2413. На підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради №315 від 21.11.2011 ЗАТ “Насіння Чернігівщини” замість договору про поділ нерухомого майна від 01.07.2008 №2413 було видано свідоцтво про право власності від 29.11.2011 в цілому на об’єкти нерухомого майна, в тому числі щитову літ.В-1 пл.50,8 кв.м., та зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30.11.2011 під реєстраційним №23499077.

Відповідач-1 у поданому відзиві на позов з додатком просить суд відмовити в задоволенні позову повністю та зазначає, що позивач не має права власності на ТП, доступу до якого він просить; позивачем не було зареєстровано право власності на ТП, а акт приймання-передачі, на який посилається позивач, складено не за встановленою формою, як того вимагалося на той час, у ньому не вказана дата затвердження, відсутнє посилання на підставу його складання. Адреса ТП-РП 352 зазначена в Чернігівському районі, а відповідач – у м. Чернігові; відповідач не списував ТП зі свого балансу, користувався й користується ним для забезпечення власної господарської діяльності, а в момент приватизації відповідача даний ТП увійшов до статутного фонду, що видно з матеріалів приватизації. У 2001 році відповідач проінвентаризував своє нерухоме майно та отримав на нього, включаючи ТП, свідоцтво про право власності. Акт постійного користування землею, на який посилається позивач, не відповідає чинному законодавству. Також відповідач-1 вказує на те, що для передачі ТП з обладнанням з колективної (кооперативної) власності в державну необхідно було рішення власника, тобто загальних зборів членів даного об"єднання, проте такого рішення не було, в акті приймання-передачі воно не зазначене. Наразі підстанція з обладнанням обліковується в третій групі основних фондів. Оригінали рішень виконкому ЧМР у товариства відсутні.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву також просить суд відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що умови договору про постачання електроенергії №195 від 07.11.2007, наказ Міненерго №532 від 26.07.2013 та державний акт на право користування землею від 22.12.1997 не можуть підтверджувати реєстрацію права власності на об"єкт нерухомості ТП-352 за позивачем, а перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності, оскільки баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації). Крім того, відповідач-2 зазначає, що видача свідоцтва про право власності на об"єкти нерухомого майна здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на підставі правовстановлюючих документів, які заявник подає до бюро технічної інвентаризації. При цьому БТІ можуть за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв.

Позивач, у поданих у судове засідання 05.09.2017 додаткових обґрунтуваннях позовних вимог зазначає, що спірний об’єкт був переданий на баланс Чернігівських електромереж згідно з актом від 20.07.1976: на баланс Чернігівських електромереж був проведений прийом пункту №352 (будівельної частини трансформаторного пункту та електричну частину ТП). У зв’язку з тим, що трансформаторна підстанція №352 увійшла до статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії “Чернігівобленерго” під час корпоратизації станом на 01.07.1995, на теперішній час зазначений об’єкт є майном ПАТ "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" та перебуває на його балансі, не відчужувалось позивачем, це виключає правомірні підстави набуття права власності на зазначений об’єкт нерухомого майна ПрАТ “Насіння Чернігівщини” та як наслідок, виключає прийняття правомірних рішень органів місцевого самоврядування щодо видачі свідоцтва про право власності та законну реєстрацію права власності ТП-352 за відповідачем. З метою здійснення позивачем обслуговування ТП-352, позивачу згідно з рішенням міськвиконкому від 15.03.1999 №71, було надано у постійне землекористування земельну ділянку, що знаходиться під ТП-352 по вул. Любченка у м.Чернігові, та внесено відповідні зміни до Державного акту на право постійного користування землею серії ЧН-1004. Також позивач вказує на те, що за результатами проведеної інвентаризації складено інвентаризаційну відомість переліку майна, яке передано засновником – Фондом державного майна України у власність станом на 31.07.1995 при формуванні його статутного фонду. Протоколом засідання комісії з корпоратизації державного енергопостачального підприємства “Чернігівобленерго” №2 від 31.08.1995 було схвалено проект акту оцінки цілісного майнового комплексу ДЕП “Чернігівобленерго”, ознайомлено членів комісії з аудиторським висновком ПП “Аргумент” по бухгалтерському обліку та звітності, а також по матеріалам інвентаризації станом на 01.07.1995. Таким чином, передача майна здійснювалася згідно з актом оцінки вартості цілісного майна комплексу на підставі інвентаризаційної відомості переліку майна, складеної станом на 31.07.1995. Зазначене підтверджує, що ТП-352 є об’єктом майна, що передано засновником – державою при створенні ВАТ “Державна акціонерна компанія “Чернігівобленерго”. Крім того, позивач зазначає, що свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, видане на підставі неправомірного рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради.

У судовому засіданні 05.09.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 14.09.2017 представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій викладено позовні вимоги в наступній редакції: 1) Визнати право власності Публічного акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" на нерухоме майно – трансформаторну підстанцію №352, площею 50,8 кв.м., розташовану за адресою: м. Чернігів, вул. В.Дрозда, 3; 2) Скасувати рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19.02.2001 №37 в частині доручення Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації оформлення свідоцтва про право власності Закритому акціонерному товариству “Насіння Чернігівщини” на об’єкти нерухомості по вул. Любченка,3.

Представники відповідачів-1,2 залишили вирішення даної заяви про уточнення позовних вимог на розсуд суду.

Розгляд заяви позивача про уточнення позовних вимог відкладено судом.

Також у судовому засіданні 14.09.2017 представник відповідача-1 подав заяву про застосування строку позовної давності, у якій просить суд у разі визнання позову обґрунтованим застосувати до даного спору строк позовної давності та відмовити у позові, посилаючись на ту обставину, що в ході підготовки до розгляду даної справи відповідачем-1 було виявлено, що позов по даній справі подано з порушенням строків позовної давності, а саме: 04.11.2009 відповідач-1 звертався до позивача з листом, в якому вказувалося на наявність у власності відповідача-1 ТП-352. Відповідь не отримана, хоча листа було вручено позивачу в той же день, про що свідчить його відмітка на листі. У договорі про поділ майна, на який посилається лист, є вказівка щодо оформлення права власності відповідача-1 на спірний об’єкт у 2001 році та відповідні документи. Таким чином, позивач знав про наявність у нього спору щодо власності на ТП-352 та щодо спірного рішення відповідача-2 як мінімум ще у 2009 році, про що не повідомив відповідача-1. Відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України, саме з цього часу для позивача почався перебіг строку позовної давності в три роки, який не переривався жодного разу і збіг 05.11.2012.

Заяву відповідача-1 про застосування строку позовної давності з додатком залучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 18.09.2017 продовжено строк вирішення спору на 15 днів. Призначено судову комплексну експертизу, проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі № 927/669/17 зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 14.11.2017 провадження у справі було поновлено для вирішення клопотання судового експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7 про проведення обстеження, яке необхідне для надання висновку судової будівельно-технічної експертизи. Дане клопотання судового експерта задоволено. Провадження у справі № 927/669/17 зупинено на час проведення експертизи.

14.03.2018, матеріали господарської справи №927/669/17 разом з висновком експерта №4280/4281/17-24 були повернуті Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою суду від 23.03.2018, провадження у даній справі поновлено. Ухвалено розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті. Судове засідання призначено на 03.04.2018 о 10:00.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 (КП "Чернігівське МБТІ" Чернігівської обласної ради) була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1401704842900 від 23.03.2018, але своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористалася, повноважного представника у судове засідання 03.04.2018 не направила.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки третя особа була належним чином повідомлена про судове засідання, про причини неявки повноважного представника у судове засідання 03.04.2018 не повідомила, її неявка не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Частиною 3 ст. 230 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Приймаючи до уваги, що в судовому засіданні 05.09.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті, на дату зупинення провадження у справі судом вже здійснювався розгляд даної справи по суті, ухвалою суду від 23.03.2018 про поновлення провадження у справі постановлено розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті, а тому у судовому засіданні 03.04.2018 суд продовжує розгляд справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з’ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов’язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

До початку судового засідання позивачем подано письмове клопотання №41/1848 про призначення повторної судової експертизи, проведення якої він просить доручити іншій експертній установі – Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Смоленська,6, м. Київ, 03057). Витрати, пов?язані з виконанням зазначеної експертизи просить покласти на позивача.

В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на те, що результати експертизи, призначеної ухвалою суду від 18.09.2017, були оформлені висновком експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №4280/4281/17-24 від 12.02.2018, у якому зазначено, що враховуючи специфіку об?єкту дослідження, для вирішення шостого питання щодо визначення вартості об’єкту дослідження в частині визначення вартості електрообладнання, що змонтовано, необхідні знання в галузі дослідження спеціального обладнання, однак у зв?язку з відсутністю фахівців з відповідною кваліфікацією та досвідом виконання таких робіт, ухвала суду від 18.09.2017 про призначення комплексної судової експертизи вирішена в межах будівельно-технічної експертизи. Разом з тим, позивач наголошує, що проведення експертизи було розпочато 26.12.2017, тобто після внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, що набули чинності 15.12.2017, а тому відповідно до п.9 ч.1 Перехідних положень, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017), комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань. Згідно з ч.7 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017), призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів. Експертом та керівником експертної установи були грубо порушені норми законодавства, що свідчить по упередженість експерта та ставить під сумнів правильність його висновку, який суперечить ухвалі суду від 18.09.2017.

Представник позивача в судовому засіданні також зазначила, що на поданому клопотанні №41/1848 про призначення повторної експертизи було помилково вказано номер справи 927/599/17 замість 927/669/17.

Представники відповідача-1,2 щодо клопотання позивача про призначення повторної експертизи поклалися на розсуд суду.

Представником відповідача-1 було подано заяву про застосування строку позовної давності, у якій відповідач-1 зазначено, що з моменту уявного порушення права позивача на момент звернення до суду минуло більше 16 років при тому, що відповідач-1 навіть уявлення не мав, що позивач може заявляти свої права на спірний об?єкт, адже, при оформленні договору оренди на земельну ділянку під, в тому числі, спірним об?єктом, жодних матеріалів про виділення земельної ділянки за цією адресою позивачу заявлено не було. Підстав стверджувати про зупинення чи переривання строку позовної давності в цьому спорі немає. Позивач не мав і не має достовірних і законних документів щодо включення спірного об?єкта до його статутного фонду. Саме тому він весь цей час не звертався до повноважних органів за реєстрацією права власності. Тепер позивач намагається вирішити дане питання шляхом звернення до суду, хоча трирічний строк позовної давності ним пропущено. Відповідач-1 позов не визнає з підстав його недоведеності, але якщо суд визнає докази та доводи позивача достатніми, то відповідач-1 заявляє про застосування позовної давності.

Суд відклав розгляд заяви відповідача-1.

Інших заяв та клопотань від сторін та третьої особи на час слухання справи до суду не надходило.

У судовому засіданні 03.04.2018 суд повернувся до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог, поданої в судовому засіданні 14.09.2017.

Представники відповідача-1,2 щодо заяви позивача про уточнення позовних вимог не заперечували.

Розглянувши подані документи та матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідачів-1,2, суд встановив:

Оскільки заявою про уточнення позовних вимог позивач фактично конкретизує позовні вимоги, а саме змінює адресу об?єкту нерухомості, на який він просить визнати право власності, у зв?язку з перейменуванням вул.Любченка на вул. ОСОБА_8, а також просить скасувати рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19.02.2001 №37 не в цілому, а в частині щодо доручення Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації оформлення свідоцтва про право власності Закритому акціонерному товариству “Насіння Чернігівщини” на об’єкти нерухомості по вул. Любченка,3, на який він просить визнати право власності за ним, а тому дана заява розцінюється як конкретизація позивачем позовних вимог та приймається судом.

Ухвалою суду від 18.09.2017 у даній справі було призначено судову комплексну експертизу у зв?язку з тим, що під час розгляду даної справи виникла необхідність ідентифікації спірного об’єкту нерухомого майна, а саме: щитової В-1, що зазначена в свідоцтвах про право власності відповідача-1 від 26.02.2001, 29.11.2011, 30.05.2014 та трансформаторної підстанції ТП-352, на яку ПАТ “ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО” просить визнати право власності, його фактичної площі та вартості; а також встановлення його відповідності за технічними та експлуатаційними характеристиками об’єкту нерухомого майна.

На вирішення судової комплексної експертизи було поставлено 6 питань, перелік яких наведено у п.4 резолютивної частини ухвали суду від 18.09.2017. Проведення даної експертизи доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі № 927/669/17 зупинено на час проведення експертизи.

Судова комплексна експертиза призначена ухвалою суду від 18.09.2017, відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній на момент прийняття зазначеної ухвали.

14.03.2018, матеріали господарської справи №927/669/17 разом з висновком експерта №4280/4281/17-24 були повернуті Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою суду від 23.03.2018, провадження у даній справі поновлено на 03.04.2018 о 10:00 за правилами Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній з 15.12.2017. Ухвалено розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті.

Проаналізувавши в судовому засіданні 03.04.2018 Висновок експерта за результатами проведення судової будівельної-технічної експертизи від 12.02.2018 №4280/4281/17-24 (а.с.202-213 т.2) суд встановив, що проведення експертизи фактично було розпочато 26.12.2017, коли згідно з затвердженим графіком, було здійснено виїзд експерта, представників позивача та відповідача-1 до об?єкту дослідження.

Таким чином, проведення судової будівельної-технічної експертизи здійснювалось після набуття чинності новим Господарським процесуальним кодексом України, в редакції з 15.12.2017.

Відповідно до п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2018), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Пунктом 1.10. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, при проведенні експертиз в експертній установі організаційне, матеріально-технічне забезпечення їх виконання, контроль за своєчасним проведенням і за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладається на керівника експертної установи.

У відповідності до п.1.2.11. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання).

До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах. Якщо проведення комплексної експертизи не може бути здійснене силами експертів даної експертної установи, її керівник повідомляє про це орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), та просить залучити до проведення експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого експерта проводиться з дотриманням вимог процесуального законодавства України (пункт 4.7. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5).

Згідно з ч.1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017), комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.

Як вбачається із Висновку експерта за результатами проведення судової будівельної-технічної експертизи від 12.02.2018 №4280/4281/17-24 (а.с.202-213 т.2), проведення комплексної судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 18.09.2017 у справі №927/669/17, було доручено провідному судовому експерту Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7, яка має вищу будівельну освіту ІІ рівня за ступенем магістра, кваліфікацію судового експерта 2 класу за спеціальностями: 10.6 «Дослідження об?єктів нерухомості, будівельних матеріалів та конструкцій та відповідних документів»; 10.7 «Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками»; 10.10 «Визначення оціночної вартості будівельних об?єктів та споруд»; 10.14 «Оцінка земельних ділянок».

Оскільки, проведення комплексної судової експертизи було доручено лише одному судовому експерту ОСОБА_7, суд доходить висновку, що керівником експертної установи були порушені приписи ч.1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017) та п.4.7. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5.

Із тексту Висновку експерта за результатами проведення судової будівельної-технічної експертизи від 12.02.2018 №4280/4281/17-24 (а.с.202-213 т.2) вбачається, що судова будівельно-технічна експертиза була проведена частково, а саме: стосовно 1-5 питань п.4 резолютивної частини ухвали суду від 18.09.2017. По шостому питанню п.4 резолютивної частини ухвали суду від 18.09.2017, а саме: яка вартість об’єкту, який розташований за адресою: вул. ОСОБА_8 (вул. Любченка), 3, м. Чернігів, позначений на схематичному плані літерою В-1 та зазначений у свідоцтві на право власності від 26.02.2001 (а.с.22 т. 1) на дату звернення позивача до суду (17.07.2017), судовим експертом ОСОБА_7 зазначено, що для вирішення даного питання в частині визначення вартості електрообладнання, що змонтовано, необхідні знання в галузі дослідження спеціального обладнання. На даний час у Чернігівському відділенні КНДІСЕ відсутні фахівці з відповідною кваліфікацією та досвідом виконання таких робіт. Визначення вартості обладнання, що розміщене в будівлі трансформаторної підстанції, виходить за межі компетенції експерта-будівельника за спеціальністю: 10.10. «Визначення оціночної вартості будівельних об?єктів та споруд», а тому ухвала суду від 18.09.2017 про призначення комплексної судової експертизи вирішена в межах будівельно-технічної експертизи.

У відповідності до п.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, судовий експерт зобов?язаний повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані.

Частиною 7 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) також передбачено, що призначений судовий експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Про неможливість вирішення питання щодо визначення вартості об’єкту, який розташований за адресою: вул. ОСОБА_8 (вул. Любченка), 3, м. Чернігів, позначений на схематичному плані літерою В-1 та зазначений у свідоцтві на право власності від 26.02.2001 (а.с.22 т. 1) на дату звернення позивача до суду (17.07.2017), судовий експерт повідомив суд лише 14.03.2018 у Висновку експерта за результатами проведення судової будівельної-технічної експертизи від 12.02.2018 №4280/4281/17-24, який було повернуто на адресу суду, після доопрацювання експертом 14.03.2018, супровідним листом №4280/4281/17-24 від 21.02.2018, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції загального відділу суду №3919 (а.с.201 т.2).

Таким чином, судовим експертом порушено приписи ч.7 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) та п.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, щодо невідкладного повідомлення суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів, у зв?язку з чим невирішеним залишилось питання щодо визначення вартості об’єкту, який розташований за адресою: вул. ОСОБА_8 (вул. Любченка), 3, м. Чернігів, позначений на схематичному плані літерою В-1 та зазначений у свідоцтві на право власності від 26.02.2001 (а.с.22 т. 1) на дату звернення позивача до суду (17.07.2017).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що комплексна судова експертиза, яка була призначена ухвалою суду від 18.09.2017, була проведена без врахування п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2018) та з порушенням п.7 ст. 99, ч.1 ст.106 Господарського процесуального кодексу України і п. 1.2.11., 2.2., 4.7. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5.

Відповідно до ч.1,2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Частиною 2 ст.107 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Згідно з ч.3-6 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Особа, яка проводить судову експертизу (далі – експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 69 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з’ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов’язаний надати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.

Приймаючи до уваги, що провадження у даній справі було порушено ухвалою суду від 18.07.2017 та зупинено ухвалою суду від 18.09.2017 для проведення судової комплексної експертизи, у відповідності до чинних на момент винесення даних ухвал суду приписів Господарського процесуального кодексу України; датою фактичного початку проведення судової комплексної експертизи є 26.12.2017, тобто після набуття чинності новим Господарським процесуальним кодексом України (в редакції з 15.12.2017), але призначена ухвалою суду від 18.09.2017 комплексна судова експертиза була проведена без врахування п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2018) та з порушенням п.7 ст. 99 та ч.1 ст.106 Господарського процесуального кодексу України і п. 1.2.11., 2.2.,4.7. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, у зв?язку з чим виникає сумнів у правильності наданого Висновку експерта за результатами проведення судової будівельної-технічної експертизи від 12.02.2018 №4280/4281/17-24, а також оскільки невирішеним залишилось питання щодо визначення вартості об’єкту, який розташований за адресою: вул. ОСОБА_8 (вул. Любченка), 3, м. Чернігів, позначений на схематичному плані літерою В-1 та зазначений у свідоцтві на право власності від 26.02.2001 (а.с.22 т. 1) на дату звернення позивача до суду (17.07.2017), суд доходить висновку, що повний та всебічний розгляд даної справи є неможливим без дослідження питань ідентифікації спірного нерухомого майна, а саме: щитової В-1, що зазначена в свідоцтвах про право власності відповідача-1 від 26.02.2001, 29.11.2011, 30.05.2014 та трансформаторної підстанції ТП-352, на яку позивач просить визнати право власності; визначення фактичної площі та вартості; встановлення відповідності за технічними та експлуатаційними характеристиками об’єкту нерухомого майна, а для вирішення цих питань необхідні спеціальні знання.

Оскільки, на момент набрання чинності новим Господарським процесуальним кодексом України, суд в судовому засіданні 05.09.2017 вже перейшов до розгляду справи №927/669/17 по суті; ухвалою суду від 23.03.2018, провадження у даній справі поновлено на 03.04.2018 за приписами Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017 за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті, суд доходить висновку, що із зазначених поважних причин питання про необхідність призначення повторної експертизи не могло бути подано позивачем та відповідно розглянуто судом в підготовчому провадженні, а тому відповідно до приписів ч.1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, клопотання позивача про призначення повторної експертизи може бути вирішено в даному судовому засіданні, як таке що пов’язане з розглядом справи та не було заявлено з поважних причин в підготовчому провадженні.

За таких обставин, клопотання позивача про призначення повторної судової комплексної експертизи, проведення якої доручити іншій експертній установі – Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Смоленська,6, м. Київ, 03057), підлягає задоволенню.

Про призначення експертизи, суд відповідно до ч.1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу на час проведення експертизи (п.6 ч.1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин провадження у даній справі підлягає зупиненню на час проведення експертизи.

Керуючись ст.42,46,69,99,100,106,107,202, ч.1 ст.207, п.2 ч.1 ст.228, п.6 ч.1 ст. 229, 230,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Прийняти заяву позивача про уточнення позовних вимог у частині зміни адреси об?єкту нерухомості, на який він просить визнати право власності, у зв?язку з перейменуванням вул.Любченка на вул. ОСОБА_8, та в частині скасування рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19.02.2001 №37 щодо доручення Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації оформлення свідоцтва про право власності Закритому акціонерному товариству “Насіння Чернігівщини” на об’єкти нерухомості по вул. Любченка,3.

2. Клопотання позивача про призначення повторної комплексної судової експертизи задовольнити.

3. Призначити повторну комплексну судову експертизу.

4. Проведення повторної комплексної судової експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Смоленська, 6 , м. Київ,03057).

5. На вирішення повторної комплексної судової експертизи поставити наступні питання:

– Чи є щитова, яка знаходиться за адресою: вул. ОСОБА_8 (вул. Любченка), 3, м. Чернігів, позначена на схематичному плані літерою В-1 та зазначена в свідоцтві на право власності від 26.02.2001 (а.с.22 т. 1), об’єктом нерухомого майна?

– Який саме об’єкт, позначений на схематичному плані літерою В-1 та зазначений у свідоцтві на право власності від 26.02.2001 (а.с.22 т. 1), знаходиться за адресою: вул. ОСОБА_8 (вул. Любченка), 3, м. Чернігів: щитова чи трансформаторна підстанція, та чи є він об’єктом нерухомого майна?

– Чи є щитова, яка знаходиться за адресою: вул. ОСОБА_8 (вул. Любченка), 3, м. Чернігів, позначена на схематичному плані літерою В-1, зазначена у свідоцтві на право власності від 26.02.2001 (а.с.22 т. 1) та трансформаторна підстанція № 352, яка знаходиться за адресою: вул. ОСОБА_8 (вул. Любченка), 3, м. Чернігів, одним і тим же об’єктом, в тому числі нерухомим?

– Об’єкт, який розташований за адресою: вул. ОСОБА_8 (вул. Любченка), 3, м. Чернігів, позначений на схематичному плані літерою В-1 та зазначений у свідоцтві на право власності від 26.02.2001 (а.с.22 т. 1), є окремим об’єктом нерухомості чи є складовою частиною об’єкта нерухомості виробничого корпусу з прибудовами, що знаходиться за адресою: вул. ОСОБА_8 (вул. Любченка), 3, м. Чернігів?

– Яка площа об’єкту, який розташований за адресою: вул. ОСОБА_8 (вул. Любченка), 3, м. Чернігів, позначений на схематичному плані літерою В-1 і зазначений у свідоцтві на право власності від 26.02.2001 (а.с.22 т. 1)?

– Яка вартість об’єкту, який розташований за адресою: вул. ОСОБА_8 (вул. Любченка), 3, м. Чернігів, позначений на схематичному плані літерою В-1 та зазначений у свідоцтві на право власності від 26.02.2001 (а.с.22 т. 1) на дату звернення позивача до суду (17.07.2017)?

6. Витрати на проведення повторної комплексної судової експертизи покласти на позивача – Публічне акціонерне товариство "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО", вул. Горького, 40, м. Чернігів, 14000.

7. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов?язків за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

8. У розпорядження експертів направити матеріали справи №927/669/17 Господарського суду Чернігівської області (2 томи); інвентаризаційну справу №18626 на об’єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Чернігів, вул. Любченка, будинок,3.

9. Провадження у справі № 927/669/17 зупинити на час проведення експертизи.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

11. Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст.135 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 04.04.2018.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

– адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

– засоби зв’язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя Л. М. Лавриненко