Рішення № 73159944, 21.03.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2018р. Справа № 917/1867/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 414, код ЄДРПОУ 31084651)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 139, код ЄДРПОУ 21073227)

про зобов'язання повернути плиту алюмінієву - алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт EN AW - 5083 А1Mg4,5Mn 0,742 тони.

Суддя Ореховська О.О.

Секретар судового засідання Мацко О.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 29.05.2017р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 15.03.2017р. № 8

В судовому засіданні 21.03.2018р. суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

Обставини справи: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект" , м. Київ (далі по тексту - ТОВ "Український промисловий проект" - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" (далі по тексту - ТОВ "Інструментальний завод" - відповідач) про зобов'язання повернути плиту алюмінієву - алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт EN AW - 5083 А1Mg4,5Mn0,7 кількістю 0,742 тони, поставлену згідно Договору № 11 15/0 10 102/з від 29.05.2015р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.11.2017р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 917/1867/17. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2017р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.12.2017р. розгляд справи відкладено на 15.01.2018р.

У зв"язку з набранням чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, 15.01.2018р. судом постановлено ухвалу, якою призначено справу № 917/1867/17 до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; призначено підготовче засідання суду на 01.02.2018р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.02.2018р. закрито підготовче провадження у справі № 917/1867/17. Справу призначено до судового розгляду по суті на 19.02.2018р.

Згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 19.02.2018р. у судовому засіданні оголошено перерву до 21.03.2018р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ним було повернуто відповідачеві суму попередньої оплати, отриманої ним від відповідача за поставлену продукцію за Договором № 11 15/0 10 102/з від 29.05.2015р., а відповідач, в свою чергу, має повернуто позивачеві отриману продукцію.

Відповідач позовні вимоги заперечує за мотивами відзиву на позовну заяву (вх. № 15008 від 08.12.2017р.), заперечення по суті справи (вх. № 431 від 15.01.2018р.), заперечення на відповідь на відзив (вх. № 867 від 29.01.2018р.) посилаючись, зокрема, на те, що на його адресу позивачем було відвантажено плиту алюмінієву марки сплаву АМг5, а не марки АМг4,5, як вказує позивач. Зазначає, що господарський суд м. Києва, апеляційний та касаційний господарські суди у свої судових рішеннях, прийнятих за результатами розгляду справи 910/3329/16, встановили факт поставки позивачем продукції неналежної якості, проте, не зобов"язали відповідача повернути позивачеві поставлену ним продукцію.

14.12.2017р. від відповідача надійшло клопотання про застосування строку позовної давності (вх. № 15317 від 14.12.2017р.).

В судовому засіданні представник позивача оголосив зміст позовних вимог та просив суд їх задовольнити повністю.

Представник відповідача оголосив відзив на позов та клопотання про застосування строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив:

В провадженні господарського суду м. Києва перебувала справа № 910/3329/16 за позовом ТОВ "Інструментальний завод" до ТОВ "Український промисловий проект" про повернення попередньої оплати в сумі 90 393,41 грн. та стягнення збитків в сумі 6 360,20грн. за поставку неякісного товару за Договором від 29.05.2015 №11 15/010 102/з.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2017р. у справі № 910/3329/16 (а.с. 35-42 т. 1), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017р. (а.с. 43-53 т. 1) та постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2017р. (а.с. 54-58 т. 1), позовні вимоги ТОВ "Інструментальний завод" задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ "Український промисловий проект" на користь ТОВ "Інструментальний завод" 90 393,41 грн. основного боргу, 11 321,79 грн. витрат на проведення експертизи та 1 355,90 грн. судового збору.

Судовим рішенням у справі № 917/1753/14 встановлено наступне.

29.05.2015р. між ТОВ "Інструментальний завод" (покупець) та ТОВ "Український промисловий проект" (постачальник) укладено Договір № 11 15/0 10 102/з (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію згідно специфікації № 1 (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору, ціна, номенклатура і кількість продукції зазначається у Специфікації № 1 (Додаток № 1 до Договору).

Загальна сума Договору складає 91 124,35грн. (п. 2.2. Договору).

Згідно умов Специфікації № 1 від 29.05.2015р. (Додаток № 1 до Договору) постачальник поставляє покупцю товар - ОСОБА_3 алюмінієва АМГ5 35х1520х3020 ДСТУ 17232-99 кількістю 0,742 тони вартістю 91 124,35грн.

Відповідно до пункту 3.1. Договору поставки, поставка здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту надходження суми попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника. Допускається дострокова поставка товару.

З матеріалів справи слідує, що згідно Специфікації № 1 від 29.05.2015, підписаної сторонами договору, постачальник мав поставити покупцеві товар - ОСОБА_3 алюмінієву АМГ5 35х1520х3020, ДСТУ 17232-99 в кількості 0,748 т вартістю 91 124,35 грн., в т.ч. ПДВ 15 187,39 грн.

За умовами п. 3.1. Договору, поставка здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту надходження суми попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника. Допускається дострокова поставка товару.

Поставка продукції здійснюється на умовах: ЕXW м. Київ (Інкотермс-2010), вул. Лепсе, 8 (п. 3.2. Договору).

Датою поставки вважається дата накладної (п. 3.3. Договору).

Згідно п. 4.1. Договору умови оплати - 100 % попередня оплата.

На виконання умов Договору, позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 91 124,35 грн. в рахунок 100 % суми попередньої оплати.

Відповідно до п.5.1 Договору, якість продукції повинна відповідати вимогам нормативно-технічної документації, вказаної у специфікації №1 та посвідчуватися сертифікатом якості.

Видаткова накладна №ВН-0000819 та товарно-транспортна накладна від 27.07.2015 № ВН-0000819, якими супроводжувалася поставка замовленої за договором продукції містять інформацію, що відповідач відвантажив позивачеві ОСОБА_3 алюмінієву марки сплаву АМг5, про що у відвантажувальних накладних зроблений подвійний запис, а саме: «ОСОБА_3 5083 (АМг5) 35х1520х3020». Поставка супроводжувалась сертифікатом якості від 30.03.2015 № 919497-1 на алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт EN AW - 5083 AlMg4,5Mn0,7, поставка якого умовами договору № 1115/010 102/з від 29.05.2015 не була обумовлена.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що технічні можливості ТОВ "Інструментальний завод" дають можливість проводити випробування лише механічних властивостей алюмінієвих сплавів. Результати випробувань поставленого відповідачем сплаву EN AW 5083 підтвердили відповідність механічних властивостей сплаву марки АМг5 ДСТУ 17232-99 і за результатами випробувань продукція була направлена у виробництво, однак під час технологічного циклу поопераційної обробки плит для виготовлення запчастин при гнутті заготівки 35х179х2088 на радіус 400 мм виникла тріщина на всю товщину сплаву, тобто стався її злам. Наведене свідчить, що заготівка з поставленого сплаву не має технологічних властивостей до деформації (згинання).

За результатами вимірювань хімічного складу сплаву встановлено, що поставлений позивачеві алюмінієвий сплав відповідає сплаву марки АМг4.5 ДСТУ 4784-74, що є відмінним від сплаву марки АМг5 ДСТУ 17232-99, обумовленого специфікацією до Договору.

Для визначення хімічного складу продукції зразки плит були направлені позивачем до незалежної лабораторії Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький завод дорожніх машин", де у позивача знаходиться єдина технологічна база.

За результатами вимірювань хімічного складу наданого для дослідження алюмінієвого сплаву складено протокол від 09.09.2015 №8, який містить інформацію, що поставлений позивачеві алюмінієвий сплав відповідає сплаву марки АМг4.5 ДСТУ 4784-74, що є відмінним від сплаву марки АМг5 ДСТУ 17232-99, обумовленого специфікацією до договору.

Таким чином, суд встановив, що замість передбаченої умовами Договору марки сплаву АМг5 ДСТУ 17232-99 позивачу була передана інша продукція , а саме - алюмінієвий сплав АМг4.5 ДСТУ 4784-74.

По факту зламу заготівки (перелом під час згинання) 11.09.2015р. було складено Акт про невідповідність № 143, після чого продукцію поміщено на відповідальне зберігання в ізолятор невідповідної продукції.

11.09.2015р. , на виконання вимог п. 5.3 Договору позивачем на адресу відповідача було направлено лист за вих. № 11-05-20/383, а також факсове повідомлення аналогічного змісту за №4420, з проханням відрядити 14.09.2015р. уповноваженого представника відповідача для складання двохстороннього акта приймання продукції по якості. Оскільки від відповідача відповіді не надійшло, позивач 15.09.2015 повторно направив відповідачеві лист за вих. № 11-05-20/385 аналогічного змісту та повідомив, що у разі неприбуття уповноваженого представника, акт приймання буде складено без нього та за участю представника громадськості.

На вимогу позивача представник постачальника для спільного складання акта приймання продукції по якості не з'явився. За таких обставин, за участю представника громадськості позивачем було складено акт приймання продукції по якості №1046 від 15.09.2015 р., яким посвідчено, що плита алюмінієва АМг5 35x1520x3020 в кількості 742 кг є невідповідною з вини постачальника та підлягає заміні на відповідну протягом 20 днів за рахунок відповідача.

Надалі, позивач направив відповідачу претензію з вимогою замінити поставлений товар, а у разі неможливості здійснення заміни протягом 20 календарних днів, повернути 90 393,41грн. попередньої оплати та сплатити 6 360,20 грн. збитків, які складаються з вартості механічної обробки, вартості послуг з визначення хімічного складу сплаву, вартості транспортних послуг, тощо.

У зв'язку з тим, що сплачені за поставку неякісного товару ТОВ "Український промисловий проект" не повернув, ТОВ "Інструментальний завод", в рамках справи № 910/3329/16, просило господарський суд стягнути з нього суму попередньої оплати у розмірі 90 93,41грн, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 11 15/010 102/з від 29.05.2015р., а також 6 360,20 грн. збитків.

Отже, як свідчать матеріали справи, судами під час розгляду справи № 910/3329/16 було встановлено наявність між сторонами договірних відносин, що виникли на підставі Договору № 11 15/0 10 102/з від 29.05.2015р., який за своєю правовою природою має ознаки договору поставки. Також судами встановлено, що поставлений позивачеві алюмінієвий сплав відповідає сплаву марки АМг4.5 ДСТУ 4784-74, який є відмінним від сплаву марки АМг5 ДСТУ 17232-99, обумовленого специфікацією до Договору, що є істотним недоліком. Направлення позивачем на адресу відповідача претензії № 1-36, в якій, зокрема, він вимагав повернути сплачені грошові кошти у розмірі 90 393,41 грн., судами розцінено як відмову позивача від договору. Оскільки асортимент товару, поставленого відповідачем згідно видаткової накладеної № ВН-1111819 від 27.07.2015 не відповідає асортименту товару, який замовлявся та був оплачений позивачем, при цьому останнім було дотримано порядок його прийняття, судом першої інстанції, з яким погодились суд апеляційної та касаційної інстанцій, визнав вимогу ТОВ "Інструментальний завод" про повернення сплаченої за поставку товару грошової суми у розмірі 90 393,41 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Факти, встановлені в рамках справи № 910/3329/16 не мають доводитись знов в межах справи № 917/1867/17.

ТОВ "Український промисловий проект" (позивач у даній справі) зазначає, що 28.08.2017 р. ним, на виконання рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2017р. по справі справи № 910/3329/16, перераховано на користь ТОВ "Інструментальний завод" (відповідач у даній справі) 90 393,41грн. в рахунок повернення попередньої оплати за поставлену продукцію, 11 321,79грн. витрат на проведення експертизи та 1 355,90грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 54304152/3 від 28.08.2017р. (а.с. 59 т. 1).

Листом № 11-05-20/527 від 24.04.2017р. (а.с. 77 т. 1) відповідач повідомив про свою готовність повернути позивачеві поставлену продукцію кількістю 491кг. Різницю ж у кількості 251кг від кількості поставленого товару відповідач пропонував повернути у вигляді алюмінієвої стружки.

В реагування на зазначений лист відповідача, позивач листами № 17/04-17 від 25.04.2017р. (а.с. 78 т.1) та № 87/05-2017 від 23.05.2017р. (а.с. 79 т.1) повідомив відповідача про необхідність повернення всієї продукції, яка була поставлена відповідно до видаткової накладної від 27.07.2015 № ВН-0000819 у кількості 0,742 тони.

Відповідач продукцію не повернув.

26.09.2017р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію (вимогу) № 1 про повернення поставленого товару за Договором № 11 15/0 10 102/з від 29.05.2015р.

У відповіді на претензію від 19.10.2017р. за № 2-88юр (а.с. 69-70 т. 1) відповідач претензійні вимоги позивача вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся за їх захистом до суду.

В рамках даної справи позивачем заявлено вимогу про зобов"язання відповідача ТОВ "Інструментальний завод" повернути ТОВ "Український промисловий проект" плиту алюмінієву - алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт EN AW - 5083 А1Mg4,5Mn0,7 кількістю 0,742 тони, поставлену згідно Договору № 11 15/0 10 102/з від 29.05.2015р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

За приписами ст. ст. 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судами під час розгляду справи № 910/3329/16 встановлено наявність між сторонами договірних відносин, що виникли на підставі Договору № 11 15/0 10 102/з від 29.05.2015р., який за своєю правовою природою має ознаки договору поставки, за яким, у відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам (ч. 4 ст. 673 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 268 Господарського кодексу України (далі - ГК України), якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

В силу ст. 674 ЦК України, відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Умовами п. 2.1 Договору № 11 15/0 10 102/з від 29.05.2015р. сторони передбачили ціну, номенклатуру та кількість продукції, які зазначаються у Специфікації № 1 (додаток № 1 до договору).

Відповідно до Специфікації № 1 від 29.05.2015 постачальник мав поставити покупцеві товар - ОСОБА_3 алюмінієву АМг5 35х1520х3020 ДСТУ 17232-99 кількістю 748 кг вартістю 91 124,35 грн. Позивач, звертаючись до суду за захистом порушеного права в межах справи № 910/3329/16 вказував, що йому було поставлено продукцію, яка є відмінною від обумовленої у Специфікації, оскільки замість замовленої плити йому було поставлено ОСОБА_3 алюмінієву сплаву марки АМг 4,5 ДСТУ 4784-74.

За результатами судової експертизи, призначеної в межах справи № 910/3329/16, встановлено, що передана Товариству з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" продукція згідно видаткової накладної № ВН-0000819 від 27.07.2015 не відповідає поставці товару, передбаченої Специфікацією № 1 від 29.05.2015. Також експертом відзначено, що алюмінієві сплави АМг5 та АМг4,5 (А1Мg4,5, 5083) згідно ГОСТ 4784-97 не є тотожними за хімічним складом (різниться масова частка магнію) та механічною характеристикою (відносним видовженням при випробовуванні на розтяг).

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитись від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 671 Цивільного кодексу України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Частиною 1 ст. 672 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 3 ст. 672 Цивільного кодексу України).

Судом в межах справи № 910/3329/16 встановлено, що ТОВ "Інструментальний завод" на адресу ТОВ "Український промисловий проект" 17.11.2015р. направило претензію № 1-36, в якій, зокрема, вимагало повернути сплачені грошові кошти у розмірі 90 393,41 грн., проте останнім кошти сплачені за поставку продукції повернуті не були.

Направлення зазначеного листа на адресу відповідача судом розцінено як відмову ТОВ "Інструментальний завод" від договору.

Оскільки асортимент товару, поставленого ТОВ "Український промисловий проект" згідно видаткової накладеної № ВН-1111819 від 27.07.2015 не відповідав асортименту товару, який замовлявся та був оплачений ТОВ "Інструментальний завод" , при цьому останнім було дотримано порядок його прийняття, суд першої інстанції, з яким погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, визнав вимогу ТОВ "Інструментальний завод" про повернення сплаченої за поставку товару грошової суми у розмірі 90 393,41 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд приймає до уваги рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2017р. у справі № 910/3329/16, залишеного без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017р. та Вищого господарського суду України від 14.08.2017р., та встановлені у них факти, при цьому ці факти не можуть ставитися судом під сумнів.

Суд встановив, що на виконання рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2017р. по справі № 910/3329/16, позивачем 28.08.2017р. перераховано на рахунок відповідача 90 393,41грн. в рахунок повернення попередньої оплати за поставлену продукцію за Договором №11 15/010 102/з від 29.05.2015 , 11 321,79грн. витрат на проведення експертизи та 1 355,90грн. судового збору.

Факт перерахування позивачем зазначених грошових коштів підтверджується платіжним дорученням № 54304152/3 від 28.08.2017р. (а.с. 59 т.1).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 697 ЦК України, продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Частинами ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ст. 1213 вказаного Кодексу, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Враховуючи той факт, що позивач повернув відповідачеві суму попередньої оплати за поставлену продукцію за Договором №11 15/010 102/з від 29.05.2015р. в розмірі 90 393,41грн., останній, в свою чергу, має повернути позивачу плиту алюмінієву - алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт EN AW - 5083 А1Mg4,5Mn0,7 кількістю 0,742 тони.

Посилання відповідача відносно того, що на його адресу позивачем була відвантажена плита алюмінієва марки АМг5, а не плита АМг4,5, вимога про повернення якої заявлена позивачем, спростовуються матеріалами справи, зокрема, рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2017р. , постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2017р., прийнятих в межах справи у справі № 910/3329/16. Також суд зауважує, що факт поставки відповідачу саме плити алюмінієвою марки АМг4,5 підтверджено висновком судової експертизи, проведеної межах справи № 910/3329/16.

Водночас, під час судового розгляду справи відповідачем подано до суду клопотання (а.с. 176-179 т. 1) про застосування до позовних вимог ТОВ "Український промисловий проект" строку позовної давності. Зазначене клопотання вмотивоване тим, що позивачем на адресу відповідача фактично було поставлено товар неналежної якості, що встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 27.01.2017р. у справі № 910/3329/16, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, а тому, на, думку відповідача, позивачем пропущено 6-ти місячний термін, визначений ч. 8 ст. 269 ГК України, для звернення з позовом, що випливають з поставки товарів неналежної якості.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності, визначеного ч. 8 ст. 269 ГК України, оскільки зазначена норма встановлює строк позовної давності до позовів, що випливають безпосереднього з договорів поставки, а відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2017р. у справі № 910/3329/16, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, направлення ТОВ "Інструментальний завод" на адресу ТОВ "Український промисловий проект" 17.11.2015р. претензії про повернення грошових коштів у розмірі 90 393,41 грн., судом розцінено як відмову ТОВ "Інструментальний завод" від договору. Отже, заявлені позовні вимоги не грунтуються на договірних правовідносинах поставки .

Таким чином, суд не вбачає підстав для застосування до вимог позивача строку позовної давності, визначеного ч. 8 ст. 269 ГК України.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Український промисловий проект" обґрунтовані та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати на оплату правової допомоги у розмірі 24 000,00грн., в т.ч. 10 000,00грн. за підготовку документів та розгляду претензії до ТОВ "Інструментальний завод" щодо повернення поставленої продукції та 14 000,00грн. за представництво інтересів позивача в суді першої інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 Справа East/West Alliance Limited проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання професійної правничої допомоги у зв'язку із розглядом даної справи позивач надав, зокрема, наступні документи: Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката, виданих на ім"я ОСОБА_4, Договір про надання юридичних послуг від 29.05.2017р., Заявки на надання послуг № 2 від 14.09.2017р. та № 3 від 27.10.2017р. до Договору про надання юридичних послуг від 29.05.2017р., Акт про надані послуги № 1 від 26.09.2017р. до Заявки на надання послуг № 2 від 14.09.2017р. , Акт про надані послуги № 1 від 31.10.2017р. до Заявки на надання послуг № 3 від 27.10.2017р., виписки по особовому рахунку адвоката ОСОБА_4

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частни четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони , зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката , які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.6 ст.126 ГПК України обов"язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону , яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката , які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, не доведено неспівмірності витрат які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на вищевикладені обставини та надані докази, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають стягненню в повному обсязі з відповідача.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 139, код ЄДРПОУ 21073227) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 414, код ЄДРПОУ 31084651) плиту алюмінієву - алюмінієвий сплав марки АМг4,5 - Європейський стандарт EN AW - 5083 А1Mg4,5Mn0,7 кількістю 0,742 тони.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" 39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 139, код ЄДРПОУ 21073227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий проект" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 414, код ЄДРПОУ 31084651) 1 600,00 грн. судового збору та 24 000 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення підписано 02.04.2018р.

Суддя О.О. Ореховська