Рішення № 73159935, 12.05.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2010 р. Справа № 17/18/10

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –не з`явився,

від відповідача –ОСОБА_1, довіреність № Юр/1529 від 10.07.2009р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/18/10

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні дорожні технології”, (79026, м.Львів, вул. Ак. Лазаренка, 6Б),

До відповідача: Філії “Жовтневий райавтодор”ДП “Миколаївський облавтодор”ВАТ “ДАК”автомобільні дороги України”, (54029, м.Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2а),

про: стягнення заборгованості.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сучасні дорожні технології”, звернулося до господарського суду з позовом до Філії “Жовтневий райавтодор”ДП “Миколаївський облавтодор” ВАТ “ДАК”автомобільні дороги України” про стягнення заборгованості.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:

30.10.2008 року між Філією «Жовтневий райавтодор ДП «Миколаївський облавтодор»ВАТ « ДАК»Автомобільні дороги України»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні дорожні технології»(Позивач) було укладено Договір № ДГ-09-05-1 від 05.09.2008 року (надалі -Договір) щодо послуг по влаштуванню дорожнього огородження, а також Договір на перевезення вантажів ДГ-09/05-2 від 05 вересня 2008 року.

Позивачем, згідно Договору № ДГ-09-05-1 були надані послуги Відповідачу на суму 99989,89 грн. , що підтверджується: видатковою накладною № РН-0000026 від 22 вересня 2008 року, а також - транспортні послуги на суму 10290 грн., що підтверджується Актом прийняття виконаних робіт ОУ - 0000085 від 22 вересня 2008 року на суму 10290 грн.

Всього загальна сума наданих послуг склала 10279,89 грн.

Видаткова накладна № РН-0000026 від 22 вересня 2008 року і Акт прийняття виконаних робіт ОУ-0000085 від 22 вересня 2008 року на суму 10290 грн. були узгоджені та підписані сторонами у встановленому порядку. Проте кошти в сумі 110279,89 грн. не були перераховані повністю.

22 грудня 2009 року Відповідачу було направлено Претензію про сплату заборгованості згідно вище вказаних Договорів (квитанція №4224 від 22.12.2009 р., повідомлення про вручення № 225584 ). Проте кошти так і не були перераховані.

Згідно п. 5.3 Договору 09/05-1, а також п.5.1. Договору 09/05-2 за прострочення терміну оплати, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення. Окрім того, у відповідності до п.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, станом на 28 грудня 2009 року основний борг Відповідача за виконані позивачем роботи і надані послуги становить 9979,89 грн.

Крім того, за розрахунками позивача сума штрафних санкцій становить: пеня - 1277,63 грн.; збитки від інфляції - 1717,74 грн. та три відсотки річних - 376,86 грн..

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, просить провадження у справі в частині суми основного боргу припинити, посилаючись на те, що ним було погашено суму основного боргу 9 979,89 грн. 08.02.2010 р. платіжним дорученням № 586 від 08.02.2010 р. ( а.с.28). Судом було оглянуто у судовому засіданні оригінал платіжного доручення, копія якого знаходиться в матеріалах справи і відповідає оригіналу. Позивач заперечує щодо здійснення оплати суми основного боргу відповідачем, зокрема,посилаючись на те, що у нього були змінені рахунки для оплати і тому ним не було отримано платіж.

Слід зазначити, що п. 8.6 договору 09/05-1 від 05.09.08 р. зазначено, що сторона несе відповідальність за правильність вказаних нею у цьому договорі реквізитів та зобов’язується своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несе ризик настання пов’язаних із ним несприятливих наслідків.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутнє відповідне повідомлення про зміну реквізитів, а претензія про оплату заборгованості не є таким повідомленням, та не акцентує увагу на зміну реквізитів позивача (період тощо).

Крім того, слід зазначити, що позивач не довів ті обставини, що ним не було отримано перерахованих коштів, що вони були повернуті банківською установою платнику.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, в частині стягнення суми основного боргу 9 979,89 грн. слід відмовити, оскільки до моменту порушення провадження у справі суму основного боргу було погашено.

Щодо стягнення суми пені в розмірі 1277,63 грн., то відповідач просить суд застосувати строки позовної давності, передбачені ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, та відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог. Слід зазначити , що позивач звернувся з позовом до суду 16.02.2010 р. (відмітка суду –а.с.2). Позивач закінчив нараховувати суму пені за договором № 0905-2 - 14.04.2009 року; за договором 0905-1 -22.04.2009 року.

Таким чином, враховуючи спеціальні строки позовної давності, задоволенню підлягає сума пені у розмірі 187,40 грн., яка була нарахована за період з 16.02.2009 р. по 14.04.2009 р. за договором 0905-2; за договором 0905-1 –за період з 16.02.2009 р. по 22.04.2009 р. сума пені становить 213,27 грн., усього на суму 400,67 грн., яка підлягає задоволенню за рахунок відповідача. Також задоволенню підлягає сума збитків від інфляції у розмірі 1717,74 грн.

Судом за власною ініціативою за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.8 перераховано суму річних за спірний період, яка становить загальну суму 363,57 грн., яка підлягає задоволенню за рахунок відповідача.

Відповідач також клопотав про зменшення штрафних санкцій в порядку ст.233 ГК України. Суд не знаходить підстав для задоволення даного клопотання, оскільки річні та збитки від інфляції,передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями у розумінні ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з філії “Жовтневого райавтодор ”ДП “Миколаївський облавтодор” ВАТ “ДАК” автомобільні дороги України”, (54029, м.Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2а; код ЄДРПОУ 31159920) пеню у розмірі 400 грн. 67 коп., збитки від інфляції у розмірі 1717 грн. 74 коп., 3% річних у розмірі 363 грн. 57 коп., державне мито у розмірі 22 грн. 68 коп. та 40 грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні дорожні технології”, (79026, м.Львів, вул. Ак. Лазаренка, 6Б; код ЄДРПОУ 32793214).

3. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Коваль

“____” травня 2010 року