Рішення № 73159351, 27.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.03.2018Справа № 910/1884/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС"

до Міністерства оборони України

про зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: Литвин В.В. (довіреність)

від відповідача: Ніколова В.М. (довіреність)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України (відповідач), в якій просить суд зобов'язати Міністерство оборони України виконати обов'язки за укладеним між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" договором №286/3/17/186 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 05.07.2017, а саме: прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" та оплатити виготовлений товар - мішки спальні в загальній кількості 4000 штук, вчинивши всі необхідні дії для забезпечення прийняття за якістю, передання, одержання у визначеному договором місці поставки товару: військовій частині А2788 в м. Києві по вул. Качалова, 3, та оплати товару, в тому числі і щодо направлення представників для здійснення приймального контролю якості, щодо допуску на територію в/ч А2788, документального оформлення.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором №286/3/17/186 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 05.07.2017 щодо прийняття виготовленого товару та його оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/1884/18, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 20.03.2018.

07.03.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що поставка товару наприкінці грудня 2017 року унеможливила приймання товару до закінчення бюджетного року та реєстрації фінансових зобов'язань на цей рік, у зв'язку із чим замовник в односторонньому порядку відмовився від подальшого виконання зобов'язань постачальником за договором. Також відповідач зазначає, що додатковою угодою №2 від 13.11.2017 сторони продовжили лише строк дії договору, проте строк постачання товару залишився не змінним.

12.03.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якому Товариством з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" наведено заперечення щодо доводів відповідача, викладених у відзиві.

20.03.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

В підготовче судове засідання 20.03.2018 з'явились представники позивача і відповідача.

В підготовчому судовому засіданні 20.03.2018 суд прийняв до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.

Присутні в підготовчому судовому засіданні представники сторін надали суду письмову заяву про надання згоди розпочати розгляд справи по суті в день після закінчення підготовчого засідання.

Частиною 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Заслухавши пояснення представників сторін, за результатами підготовчого засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/1884/18 до судового розгляду по суті на той самий день, після закінчення підготовчого судового засідання, про що судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

Представник позивача надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у редакції заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача надав пояснення по суті своїх заперечень.

В судовому засіданні 20.03.2018 оголошено перерву до 27.03.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 27.03.2018 позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті своїх заперечень, проти позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні 27.03.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2017 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" (постачальник), відповідно до рішення тендерного комітету Міністерства оборони України (протокол від 20.06.2017 №75/183/13) було укладено договір №286/3/17/186 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), далі - договір.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується у 2017 році поставити замовнику допоміжне екіпірування (3582) (лот 2. Допоміжне екіпірування 35820000-8 (мішок спальний)), а замовник - забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни) вказані у цьому договорі.

Згідно із п. 1.2. договору, номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікацією, згідно якої: найменування товару - допоміжне екіпірування 35820000-8 (мішок спальний), який відповідає технічному опису, зразку-еталону та затвердженому робочому зразку, кількістю 1000 шт. строком до 30.06.2017 та 5000 шт. строком до 30.07.2017, ціна товару складає 5399640,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 1.5 договору, товар постачається на об'єднані центри забезпечення після приймального контролю (якості) представниками Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних сил України.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з положеннями договору.

Відповідно до п. 6.2 договору місцем поставки товару є об'єднані центри забезпечення тилу Збройних сил України (далі-одержувачі замовника) згідно з рознарядкою та ростовкою Міністерства оборони України, які є невід'ємною частиною договору, з обов'язковим дотриманням передбачених ними вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень.

Рознарядкою Міністерства оборони України за Специфікацією (додаток 1 до договору) визначено місце поставки товару - військова частина А2788 у м. Києві по вул. Качалова, 3 та встановлено строк поставки, а саме: 1000 шт. до 30.06.2017 (включно) та 5000 шт. до 30.07.2017 (включно).

05.07.2017 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору, якою визначено новий строк поставки, а саме: 1000 шт. до 28.07.2017 та 5000 шт. до 25.08.2017.

Пунктом 6.3 договору визначено, що датою поставки товару є дата, вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю (якості) товару та видатковій накладній постачальника.

За змістом пункту 3.3. договору приймальний контроль (якості) товару у постачальника проводиться представником замовника у присутності представника підприємства, відповідального за якість. Рішення щодо направлення представника замовника приймається Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних сил України.

У відповідності до п. 3.7. договору визначено, що приймання товару оформлюється актом приймального контролю (якості), який повинен бути складений представником замовника. Належним чином оформлений і підписаний акт є підтвердженням приймання товару за якістю та направляється замовнику після відправки товару разом з рахунком-фактурою.

Підпунктом 7.1.2 пункту 7.1 договору встановлено обов'язок замовника прийняти товар згідно з належним чином оформленим та підписаним актом приймального контролю якості товару.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі №910/16702/17 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017, внесено зміни в договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 05.07.2017 №286/3/17/186 та продовжено строки поставки до 24.09.2017 (включно) - 1000 шт. та до 22.10.2017 (включно) - 5000 шт.

Пунктом 11.1. визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Додатковою угодою №2 від 13.11.2017 сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що під час виконання договору виникли обставини, які не залежали від позивача та які останній не міг передбачити і усунути та внаслідок яких виникла неможливість своєчасного виконання умов договору.

Так, позивач зазначає, що постачальник тканини - ТОВ "Тексіка" листом №23 від 05.07.2017 повідомив позивача про неможливість поставити тканину, що була необхідна н для виготовлення товару, що обумовлений в договорі №286/3/17/186 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 05.07.2017.

Поставка тканини відбулась лише 26.07.2017, що підтверджується видатковою накладною №8232 від 26.07.2017.

01.08.2017 позивач виявив приховані недоліки вказаної тканини в обсязі 23000 м.п., які унеможливили її використання за призначенням, у зв'язку із чим представниками постачальника (ТОВ "Тексіка") та позивача було складено акт №1 про виявлені приховані недоліки від 03.08.2017, відповідно до якого мало місце: "непередбачене для тканини плащової артикул 5407820000 нерівномірне в межах кожного рулону (загальним метражем 23000 м.п.) стороннє забарвлення тканини технічною речовиною, що унеможливлює її використання за призначенням, а саме: для виробництва мішка спального за договором №286/3/17/186 від 05.07.2017.

15.11.2017 згідно із видатковою накладною №11163 від 15.11.2017 ТОВ "Тексіка" поставило позивачу тканину плащову артикул 5407820000 в кількості 4650 м.п.

05.12.2017 ТОВ "Тексіка" поставило позивачу тканину у кількості 18350 м.п., що підтверджується видатковою накладною №11178 від 05.12.2017.

Таким чином, поставка тканини для виробництва мішка спального за договором №286/3/17/186 від 05.07.2017 була отримана позивачем 15.11.2017 та 05.12.2017.

При цьому, в обґрунтування неможливості отримати тканину необхідну для виготовлення виробів згідно договору №286/3/17/186 від 05.07.2017 позивач також надає листи інших постачальників тканини: ТОВ "ШФ "Еліт Стиль" (вих. №08-10/2 від 10.08.2017) та ТОВ "Хіммельтек" (вих. №01 від 11.08.2017) згідно із якими вказаними постачальниками повідомлено про відсутність можливості здійснити поставку у запитувані позивачем строки.

Також в підтвердження неможливості своєчасно здійснити виконання взятих на себе зобов'язань за договором, позивач посилається на Висновок №ЧК-63 від 08.02.2018 Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати щодо виникнення обставин, які спричинили продовження строку виконання позивачем зобов'язань за договором №286/3/17/186 від 05.07.2017.

Часткова поставка товару відбулась у грудні 2017 року, що підтверджується актом приймального контролю якості №1 від 26.12.2017 про передачу позивачем і отримання відповідачем 1000 одиниць товару (Допоміжне екіпірування 35820000-8 (мішок спальний)).

Листом вих. №45-18 від 18.01.2018 ТОВ "АБІТ-ТЕКС" запропонувало відповідачу 11.01.2018 прийняти решту товару у кількості 4000 шт. (з тканини, яка була одержана за видатковою накладною №11178 від 05.12.2017 від ТОВ "Тексіка").

У відповідь на вищевказану пропозицію позивача відповідач листом №408/5/248 від 24.01.2018, повідомив позивача, що оскільки строк дії договору №286/3/17/186 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України від 05.07.2017 закінчився 31.12.2017, то у Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення відсутні підстави для прийняття контролю якості предметів речового права.

Позивач зазначає, що у відповідності до умов договору не може виконати свій обов'язок з постачання товару до здійснення відповідачем всіх необхідних дій для забезпечення прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" товару за якістю, передання та одержання товару у визначеному договором місці поставки товару: військовій частині А2788 в м. Києві по вул. Качалова, 3.

З урахуванням наведених обставин, позивач просить суд (в останній редакції позовних вимог) зобов'язати Міністерство оборони України виконати обов'язки за укладеним між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" договором №286/3/17/186 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 05.07.2017, а саме: прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" (ідентифікаційний код 39830791) виготовлений товар - мішки спальні в загальній кількості 4000 штук, вчинивши всі необхідні дії для забезпечення прийняття за якістю, передання, одержання у визначеному договором місці поставки товару: військовій частині А2788 в м. Києві по вул. Качалова, 3.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 671 Цивільного кодексу України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договором передбачено строк поставки товару та строк дії договору.

Поставка товару, як передбачено договором у редакції додаткової угоди №1 до договору, мала бути здійснена у строк до 28.07.2017 на поставку 1000 шт. виробів та до 25.08.2017 - 5000 шт. виробів.

Як встановлено судом вище, рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі №910/16702/17 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017, внесено зміни в договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 05.07.2017 №286/3/17/186 та продовжено строки поставки до 24.09.2017 (включно) - 1000 шт. та до 22.10.2017 (включно) - 5000 шт.

Як вбачається із матеріалів справи та зазначається самим позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" не здійснено своєчасної поставки товару у строки передбачені договором №286/3/17/186 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 05.07.2017.

Разом з тим як встановлено судом, часткова поставка відповідачу та прийняття останнім товару у кількості 1000 одиниць виробів (Допоміжне екіпірування 35820000-8 (мішок спальний)) відбулась у грудні 2017 року, що підтверджується актом приймального контролю якості №1 від 26.12.2017.

Листом вих. №45-18 від 18.01.2018 позивач запропонував відповідачу прийняти решту товару у кількості 4000 шт.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Приписами частини 2 статті 689 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 4 ст. 690 ЦК України).

З огляду на зазначене, відповідач зобов'язаний прийняти товар за договором відповідно до його умов, зокрема у відповідності до п. 3.3, п. 3.7, п. 6.3., пп. 7.1.2 п. 7.1 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно із ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Додатковою угодою №2 від 13.11.2017 сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

З урахуванням зазначених положень законодавства та умов договору, відповідач може відмовитися від прийняття товару лише шляхом припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від нього у зв'язку з неналежним виконанням позивачем своїх обов'язків за договором.

Порушення позивачем зобов'язання через недотримання строків поставки не звільняє відповідача від його обов'язків щодо прийняття.

Лист відповідача №408/5/248 від 24.01.2018 не містить відмови від договору в односторонньому порядку у зв'язку з його неналежним виконанням з боку позивача.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять відмови відповідача від договору та його розірвання в односторонньому порядку, а отже, у даному випадку, відповідач не може відмовитися від виконання своїх обов'язків з прийняття товару.

Згідно з частиною другою статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з абзацом другим частини 1 статті 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Судом враховано, що матеріалами справи підтверджено відсутність у позивача можливості здійснити поставку товару у строки визначені у договорі №286/3/17/186 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 05.07.2017.

З приводу заперечень відповідача, викладених у відзиві, то суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетного фінансування не визнається підставою для звільнення особи від виконання свого зобов'язання.

Посилання відповідача на те, що починаючи з 01.01.2018 у Міністерства оборони України були відсутні будь-які підстави для приймання товару, оскільки відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, суд вважає необґрунтованими, оскільки закінчення бюджетного періоду не впливає на виконання обов'язків відповідача щодо прийняття товару від позивача як постачальника.

Окрім того, відповідно до ст. 1 ЦК України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відносини, що регулюються Бюджетним кодексом України, визначені статтею 1 цього Кодексу, як відносини, які виникають у процесі затвердження, виконання бюджетів; звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства; питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства; правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Спірні відносини, які склались між сторонами даної справи на підставі договору поставки є цивільно-правовими та регулюються положеннями Цивільного та Господарського кодексів України.

Умовами договору на відповідача покладено обов'язок прийняти товар і такий обов'язок є чинним на підставі укладеного сторонами договору та положеннями ст. 712, ст. 689 ЦК України та ст. 265 ГК України, в той час як норми Бюджетного кодексу України жодним чином не впливають на вказаний обов'язок відповідача, не припиняють його.

Враховуючи те, що додатковою угодою № 1 від 13.11.2017. дія договору була продовжена до 31.03.2018. (включно), всі визначені договором обов'язки відповідача, зокрема, в частині прийняття товару, є чинними на день розгляду справи.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи встановлені судом вище обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Примусове виконання обов'язку в натурі, з позовом про що позивач звернувся до суду, є одним із передбачених законодавством способів захисту порушеного права (п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" про зобов'язання Міністерства оборони України виконати обов'язки за укладеним між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" договором №286/3/17/186 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 05.07.2017, а саме: прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" (ідентифікаційний код 39830791) виготовлений товар - мішки спальні в загальній кількості 4000 штук, вчинивши всі необхідні дії для забезпечення прийняття за якістю, передання, одержання у визначеному договором місці поставки товару: військовій частині А2788 в м. Києві по вул. Качалова, 3.

Судовий збір за розгляд справи у розмірі 1762,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, ідентифікаційний код 00034022) виконати обов'язки за укладеним між Міністерством оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, ідентифікаційний код 00034022) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" (01103, м. Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, БУДИНОК 28-А, Н/П 6, ОФІС 1, ідентифікаційний код 39830791) договором №286/3/17/186 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 05.07.2017, а саме: прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" (ідентифікаційний код 39830791) виготовлений товар - мішки спальні в загальній кількості 4000 штук, вчинивши всі необхідні дії для забезпечення прийняття за якістю, передання, одержання у визначеному договором місці поставки товару: військовій частині А2788 в м. Києві по вул. Качалова, 3.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБІТ-ТЕКС" (01103, м. Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, БУДИНОК 28-А, Н/П 6, ОФІС 1, ідентифікаційний код 39830791) судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 03.04.2018.

Суддя О.В. Гулевець