Ухвала суду № 73159296, 03.04.2018, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.04.2018 Справа № 908/570/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши заяву Концерну "Міські теплові мережі" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ФОП Рибас Лідії Іванівни коштів в загальній сумі 16864,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ФОП Рибас Лідії Іванівни заборгованості за відпущену теплову енергію в гарячій воді за договором № 404750 від 01.01.2007 року за період з 01.11.2016 року по 31.03.2017 року - основного боргу в сумі 13308,73 грн., трьох відсотків річних в сумі 347,20 грн., інфляційних витрат в сумі 1481,65 грн. та пені в сумі 1726,80 грн., що разом складає 16864,38 грн. Крім того, заявник просив стягнути з боржника судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 176,20 грн.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про видачу судового наказу в частині вимог Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення з ФОП Рибас Лідії Іванівни заборгованості за відпущену теплову енергію в гарячій воді за договором № 404750 від 01.01.2007 року за період з 01.11.2016 року по 31.03.2017 року - основного боргу в сумі 13308,73 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Проте, у заяві Концерну "Міські теплові мережі" про видачу судового наказу, яка підписана 26.03.2018 року, не зазначено:

- на титульній сторінці заяви інформацію щодо боржника, а саме вказівку на статус фізичної особи - підприємця;

- місце проживання представника, яким підписана заява про видачу судового наказу (ОСОБА_2). Натомість у вказаній заяві зазначена фактична адреса місцезнаходження Філії Концерну "Міські теплові мережі" Хортицького району - 69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка (Задніпровська), буд. 7.

Щодо видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника трьох відсотків річних в сумі 347,20 грн., інфляційних витрат в сумі 1481,65 грн. та пені в сумі 1726,80 грн. за договором № 404750 від 01.01.2007 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань (зокрема, 3% річних) у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням.

Крім того, як зазначено у Пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 6232 від 23.03.2017 у господарському та цивільному видах судочинства запроваджується можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження. Так, за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд видає судовий наказ про стягнення заборгованості з боржника.

Як зазначено вище, окрім суми основного боргу, заявником заявлено до боржника вимогу щодо стягнення пені в сумі 1726,80 грн., яка є штрафною санкцією в розумінні приписів ч. 1 ст. 230 ГК України, та трьох відсотків річних в сумі 347,20 грн., інфляційних витрат в сумі 1481,65 грн., які за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, тобто вимога заявника в цій частині не відповідає ч. 1 ст. 148 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Приписами ч. ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з боржника трьох відсотків річних в сумі 347,20 грн., інфляційних витрат в сумі 1481,65 грн. та пені в сумі 1726,80 грн. - на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Частиною 2 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Разом з тим, при розгляді вказаної заяви судом враховано, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань станом на 29.03.2018 року місце проживання ФОП Рибас Л.І. зазначено: 70411, Запорізька область, Запорізький район, с. Володимирівське, вул. Шкільна, буд. 21.

Керуючись ч. 1 ст. 148, п. 3 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 154, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У видачі судового наказу Концерну "Міські теплові мережі" за вимогою про стягнення з ФОП Рибас Лідії Іванівни трьох відсотків річних в сумі 347,20 грн., інфляційних витрат в сумі 1481,65 грн. та пені в сумі 1726,80 грн. відмовити.

2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади:http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 03.04.2018 року та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смірнов