Рішення № 73159250, 26.03.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/15/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018 Справа № 908/56/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючий суддя – Горохов І.С.,

при секретарі судового засідання Чернетенко А.С.

за позовом Приватного акціонерного товариства «Василівкатепломережа», 71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Шевченко, 85А

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Добробут», 71600, Запорізька область, м. Василівка, пров. Шкільний, 5

про стягнення коштів

За участю представників сторін та учасників процесу:

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 2, від 02.01.2018;

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

До господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство “Василівкатепломережа”, Запорізька область, м. Василівка до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Добробут”, Запорізька область, м. Василівка про стягнення заборгованості в розмірі 25 643,44 грн., яка складається: 13 960,07 грн. заборгованості за відпущену теплову енергію за договором на відпуск теплової енергії № 171 від 01.05.2014, 9653,84 грн. пені в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день, 1364,18 грн. штрафу в розмірі 7% вартості несплаченої теплової енергії, 665,35 грн. проценти за користування коштами в розмірі ставки НБУ 14,5%.

Ухвалою суду від 12.01.2018 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем. Зазначена ухвала була отримана представником позивача 17.01.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи.

23.01.2018 на адресу господарського суду надійшла заява представника Приватного акціонерного товариства “Василівкатепломережа”, Запорізька область, м. Василівка про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/56/18, присвоєно справі номер провадження 15/15/18. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 12.02.2018.

Ухвалою суду від 12.02.2018 оголошено у підготовчому судовому засіданні перерву до 13.03.2018.

03.03.2018 на адресу суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства “Василівкатепломережа” про уточнення позовних вимог. В обґрунтування заяви зазначає, що у зв’язку з допущеною помилкою в розрахунку штрафу 7% та 14,5% за користування коштами в розмірі ставки НБУ, позивач просить зменшити позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за відпущену теплову енергію в сумі 13 960,07 грн., пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день в сумі 9653,84 грн., всього на загальну суму 23 613,09 грн.

Заява подана в строк та відповідає вимогам, встановленим ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

Судом розглядаються вимоги про стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію в сумі 13 960,07 грн. та пені в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день в сумі 9653,84 грн., на загальну суму 23 613,09 грн.

Ухвалою суду від 13.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.03.2018.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно – апаратного комплексу «Оберіг».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії щодо оплати спожитої теплової енергії за період з 01.01.2015 по 01.12.2017 в сумі 13 960,07 грн. Відповідно до умов договору позивач нарахував і просить стягнути з відповідача пеню за ставкою 0,1% від суми заборгованості, що складає 9653,83 грн., за період з 01.01.2015 по 01.12.2017. Позов заявлено на підставі ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», п. 40 Правил користування тепловою енергією, ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 47, 163, 165, 170, 171, 172, 173, 174 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог від 03.03.2018.

Відповідач у призначене судове засідання не з’явився, причини неявки суд не повідомив. Проти задоволення позову заперечив з підстав зазначених у відзиві. В обґрунтування відзиву зазначив, що на пленарному засіданні двадцять сьомої сесії сьомого скликання Василівською міською радою Запорізької області (засновником) прийнято рішення № 2 від 30.11.2017 про припинення комунального підприємства “Добробут” Василівської міської ради Запорізької області шляхом ліквідації, утворено та затверджено склад ліквідаційної комісії, головою ліквідаційної комісії з припинення КП “Добробут” шляхом ліквідації призначено ОСОБА_3 30.11.2017 реєстратором Василівської районної держадміністрації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено рішення щодо припинення юридичної особи КП “Добробут” шляхом ліквідації та внесено відповідний запис. Просить суд врахувати викладені вимоги та закрити провадження по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами.

В судому засіданні 26.03.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Заслухавши доводи представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

01 травня 2014 року між Приватним акціонерним товариством «Василівкатепломережа» (постачальник, позивач) та ОСОБА_1 підприємством «Добробут» Василівської міської ради Запорізької області (споживач, відповідач) укладений договір № 171 на відпуск теплової енергії (договір).

Відповідно до статуту Приватне акціонерне товариство “Василівкатепломережа” є правонаступником за всіма правами та обов’язками Закритого акціонерного товариства “Василівкатепломережа”.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору, постачальник бере на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді по проектним даним споживача, а при відсутності, а при відсутності – відповідно до приєднаного теплового навантаження, а споживач зобов’язується оплачувати одержану енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на опалення в період опалювального сезону (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.2.1 договору, постачальник зобов’язаний постачати споживачу через приєднану мережу теплову енергію в кількості, що передбачена цим договором, з додержанням режиму подачі.

У розділі 6 договору визначений порядок проведення розрахунків. Згідно з п. 6.1 розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів на підставі актів приймання-передачі теплової енергії та розрахунків-фактур за теплову енергію.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата рахунків за надані послуги споживач зобов’язаний здійснювати на розрахунковий рахунок постачальника теплової енергії у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту отримання акту приймання-передачі теплової енергії та рахунку-фактури за теплову енергію (п. 6.2 договору).

Відпуск теплової енергії вважається прийнятим, якщо протягом 10 днів з моменту отримання акта виконаних робіт, від споживача не надійде письмових заперечень (п. 6.3 договору).

Згідно з п. 5.2 договору облік відпущеної теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку, а при їх відсутності – розрахунковим способом.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору та на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку (п. 5.4).

У споживача встановлений загально будинковий прилад обліку в житловому будинку за адресою: пров. Шкільний, буд. № 5 (п. 5.6).

Розрахунок за відпущену теплову енергію здійснюється згідно показників загально будинкового приладу обліку теплової енергії відповідно договірному тепловому навантаженню та діючим тарифам (цінам), затвердженим в установленому порядку (п. 5.6.1).

У додатку 1 до договору № 171 визначено обсяги постачання теплової енергії споживачу.

Відповідно до п. 10.1. договір укладається терміном на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.6. договору).

Сторони не надали доказів припинення дії договору, отже його умови є чинними на момент розгляду даного спору судом.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач у період з 01.01.2015 по 01.12.2017 включно постачав відповідачу теплову енергію, виписував акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії (копії яких містяться в матеріалах справи) на загальну суму 13 960,07 грн. Підставою постачання гарячої води в актах позивачем зазначений договір № 171. Згідно з поясненнями представника позивача акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період відповідач позивачу не повертав, будь-яких заперечень з приводу даних, зазначених в актах, не висловлював. Акти приймання – передачі теплової енергії підписані та скріплені печаткою відповідача без зауважень.

26.12.2017 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 497 від 22.12.2017, з повідомленням, що у разі несплати відповідачем заборгованості до 29.12.2017 підприємство буде вимушене звернутися з позовною заявою до суду. Відповідь на претензію відсутня.

У зв’язку з наявною заборгованістю за спожиту теплову енергію, яка виникла за договором № 171 від 01.05.2014 позивач звернувся з позовом до суду.

Правовідносини врегульовані договором на відпуск теплової енергії № 172 від 01.05.2014, який за змістом закріплених у ньому прав та обов’язків сторін є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 6.2 договору № 171 встановлено, що оплата рахунків за надані послуги споживач зобов’язаний здійснювати протягом 30 календарних днів з моменту отримання акту-приймання-передачі теплової енергії та рахунку-фактури за теплову енергію. Відповідно до п. 4.2.1 відповідач зобов’язався сплачувати надані йому рахунки в установлені договором строки.

Відповідач не надано доказів оплати боргу.

За таких обставин суд визнав законними та обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 13 960,07 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день (за період з 01.01.2015 по 01.12.2017) в сумі 9653,84 грн.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” (далі – Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2.1. споживач несе відповідальність перед постачальником теплової енергії в разі несплати рахунку протягом 30 календарних днів з моменту отримання акту приймання - передачі теплової енергії та рахунку - фактури за теплову енергію і сплачує: а) пеню в розмірі 0,1 % за кожний день прострочки; б) відшкодовує збитки, спричинені невиконанням своєчасної сплати.

Перерахувавши заявлену до стягнення суму пені з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань, суд відзначає, що вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 5444,62 грн.

В іншій частині позову про стягнення пені слід відмовити внаслідок безпідставності нарахування.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.03.2018 Комунальне підприємство «Добробут» Василевської міської ради Запорізької області перебуває в стані припинення за рішенням засновників та юридичну особу боржника не припинено.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Доказів вжиття заходів з виявлення кредитора та письмового повідомлення позивача про те, що КП «Добробут» припиняється відповідачем не надано. Тим самим порушуються права та інтереси позивача з отримання коштів за надані послуги з постачання теплової енергії. Тоді як головним завданням комісії по припиненню (ліквідації) юридичної особи є виявлення кредиторів. Доказів включення позивача до реєстру кредиторів з вимогами про заборгованість за поставлену теплову енергію відповідачем не надано.

За викладених обставин, суд вважає заперечення відповідача на позов безпідставними.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги задовольняються частково.

На підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Добробут» (71600, Запорізька область, м. Василівка, пров. Шкільний, 5; ідентифікаційний код 35925015) на користь Приватного акціонерного товариства «Василівкатепломережа» (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Шевченко, 85А; ідентифікаційний код 05541137) заборгованості в розмірі 13 960,07 грн. (тринадцять тисяч дев’ятсот шістдесят гривень 07 коп.), пеню в розмірі 5444,62 грн. (п’ять тисяч чотириста сорок чотири гривні 62 коп.), судовий збір у розмірі 1447,97 грн. (одна тисяча чотириста сорок сім гривен 97 коп.). Видати наказ.

В частині стягнення пені в розмірі 4209,22 грн. в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 04 квітня 2018 року.

Суддя І. С. Горохов