Постанова № 73157541, 28.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юрдига О.С.,

за участю апелянта ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року, ОСОБА_3, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постанова суду не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, прийнята із порушеннями процесуальних норм.

Зазначає, що суд при прийнятті рішення всупереч вимогам ст.255 КУпАП, не забезпечив всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Вказує на те, що судом проігноровано клопотання захисника про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням ОСОБА_3 на лікарняному, чим позбавлено його права надати пояснення особисто.

Крім того, вказує, що на момент приїзду патрульної поліції за кермом автомобіля керував ОСОБА_4, в той час ОСОБА_3 знаходився на задньому пасажирському сидінні автомобіля, як пасажир, оскільки в той день вживав вино.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

З матеріалів справи убачається, що суд повно та всебічно дослідив обставини вчинення адміністративного правопорушення, перевірив та оцінив наявні у справі докази, а тому висновок, викладений в постанові суду, про винність ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, є правильним.

Як установив суд, ОСОБА_3 12 листопада 2017 року о 21 год. 10 хв. по вул. Залізнична в с.Горенка, Києво - Святошинського р-ну, Київської обл., керував автомобілем марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка хода,мова, від проходження огляду в встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п.2.5 ПДРУкраїни, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленному порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення; рапортом інспектора патрульної поліції Кукшина А.І., письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, копією відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, які засвідчили факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у визначений законом порядок.

Згідно з вимогами ст.ст. 31, 40 ЗУ "Про Національну поліцію", наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них" та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 року № 14/1 "Про порядок зберігання, використання відеозапису та відео реєстраторів патрульних" чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера.

Дані відеозапису з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, долученого до матеріалів справи, повністю підтверджують викладені у протоколі та постанові суду обставини.

Наведені докази узгоджуються між собою, будь-яких сумнівів у їх належності, достовірності, допустимості і достатності не викликають та підтверджують вину ОСОБА_3 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни.

Доводи апелянта, що на момент приїзду патрульної поліції він не керував автомобілем, а знаходився на пасажирському сидінні, не підтверджені жодними доказами, спростовуються рапортом інспектора поліції, дані якого не має підстав ставити під сумнів, а тому обґрунтовано не взяті до уваги та оцінені судом як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності.

Більш того, з проглянутого в суді апеляційної інстанції відеозапису убачається, що ОСОБА_3, розмовляючи по телефону із своїм адвокатам зазначає, що його зупинили працівники поліції, чим спростовується його версія щодо не перебування за кермом.

Крім того слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер та обставини вчиненого правопорушення та особу правопорушника.

За таких обставин, постанова Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року є законною, і підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Апеляційного суду міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва О.С. Юрдига

Справа № 33/796/1107/2018 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у першій інстанції - Рудик І.В.