Вирок № 73154683, 03.04.2018, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/803/18

Провадження № 1-кп/444/137/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Мікула В. Є.

з участю секретаря Будзан Н.В.

прокурора Гутковський В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140240001222 від 29.08.2017 року, на підставі обвинувального акту відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, українець, громадянин України, вважається раніше не судимий, ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово непрацює, НОМЕР_1, ІПН - НОМЕР_2,-

за ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

08 серпня 2017 року, приблизно о 12.00 годині, ОСОБА_1, знаходячись по вул. С. Петлюри 1-А в м. Жовква Львівської області, підійшов до гаражного приміщення, що належить ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, умисно, повторно, шляхом демонтажу частини стіни гаражного приміщення проник всередину, звідки таємно викрав металеву трубу діаметром 100 мм., довжиною 150 см. вартістю 150 (сто п’ятдесят) гривень, металеву сітку довжиною 10 м., висотою 150 см., вартістю 548 (п’ятсот сорок вісім) гривень 54 (п’ятдесят чотири) копійки, спричинивши ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 698 (шістсот дев’яносто вісім) гривень 54 (п’ятдесят чотири) копійки.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, та пояснив, що 08.08.2017 року підійшов до гаражного приміщення, що належить ОСОБА_2, проник в нього через дірку та викрав вищезгадану трубу з сіткою, яку здав на металобрухт, а на гроші отримані від цього заправив автомобіль.

Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненому злочині стверджується доказами зібраними на досудовому слідстві та перевіреними на судовому слідстві, зокрема :

Допитаний в судовому засідання потерпілий ОСОБА_2, пояснив, що в нього є гараж в якому зберігаються різноманітні речі, в тому числі була і вищезгадана труба з сіткою. Пізніше його повідомила сусідка, що08.08.2017 року хтось заліз в його гараж та викрав трубу, про що він повідомив поліцію.

З протоколу огляду предметів від 21 лютого 2018 року, вбачається, що проведеним оглядом встановлено, металеву трубу діаметром 100 мм, довжиною 150 см та металеву сітку висотою 150 см, довжиною 10 м, яку добровільно видав ОСОБА_1.

З висновку судово-товарознавчої експертизи № 9/132 від 21.03.2018 року, вбачається, що ринкова вартість представленої на дослідження металевої труби діаметром 100 мм, довжиною 1,5 м, станом на момент добровільної видачі, а саме, 21.02.2018 року, становила – 150 грн. 00 коп. Ринкова вартість представленої на дослідження металевої (оцинкованої) сітки «Рабиця», типорозміру 1,8*35*35 мм, висотою 1,5 м, довжиною 10 м, станом на момент добровільної видачі, а саме, 21.02.2018 року, становила – 548 грн. 54 коп.

Аналізуючи усі докази надані стороною обвинувачення суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення в судовому засіданні є доведеною повністю.

Як вбачається із роз”ясень даних в п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2009 року “Про судову практику у справах проти власності”, крадіжка (таємне викрадення чужого майна) – це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані вірно, так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднане з проникненням в інше приміщення, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України, злочин скоєний обвинуваченим ОСОБА_1 є тяжким злочином.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання” з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує тяжкість скоєного ним злочину, обставини справи та дані, що характеризують його особу, а також з врахуванням наведеного перспективи його виправлення і перевиховання, та попередження з його боку нових злочинів.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання”, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України) (2341-14), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Так зокрема, при обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує те, що останній на обліку в лікаря психіатра не перебуває, однак перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з 2015 року з діагнозом ШF 1.30, по місцю проживання характеризується позитивно, вважається раніше не судимий, завдану матеріальну шкоду відшкодовано добровільно.

Як пом”якшуючі обставини обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує те, що він у скоєному щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, характер скоєного злочину та особу винного, суд вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті за якою він судиться.

Враховуючи в сукупності тяжкість злочину, особу винного, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини, суд прийшов до переконання, що обвинуваченого ОСОБА_1 можна виправити та перевиховати без ізоляції від суспільства, звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України. Разом з тим суд враховує, що завдана матеріальна шкода відшкодована добровільно.

Цивільний позов не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувались.

Процесуальні витрати за проведення по справі експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1, визнати винним у пред"явленому обвинувачені за ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 /три/ роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 1 (один) рік.

Відповідно ст. 76 КК України, зобов’язати засудженого ОСОБА_1 : 1). періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2). повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_1, ІПН - НОМЕР_2, в користь держави :

- 1144 грн. 00 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи № 9/132 від 21.03.2018 р. /одержувач : УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, код ЄДРПОУ – 38007594, р/р 31111115700003, МФО – 825014/.

Речові докази : металеву трубу діаметром 100 мм, довжиною 150 см та металеву сітку висотою 150 см, довжиною 10 м, яка передана на відповідальне зберігання ОСОБА_2 – залишити у його розпорядженні,

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 30 діб з часу проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Мікула В. Є.