Рішення № 73154612, 02.04.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8659/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2018 року Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого-судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Остапчук М.Ю.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

представників третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації Державного житлового фонду», треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_3, Львівська міська рада про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації Державного житлового фонду», треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_3, Львівська міська рада про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

19 листопада 2010 року рішенням ВК ЛМР №1623 передано у спільну сумісну власність ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 двокімнатну квартиру №3 у будинку №34 на площі Ринок у м.Львові. Крім того, вказаним рішенням зобов’язано відділ приватизації державного житлового фонду оформити та видати свідоцтво про право власності на квартиру. Незважаючи на те, що свідоцтво про право власності знаходиться у відповідача – Комунальна установа «Львівський міський центр приватизації Державного житлового фонду», останній відмовляється видати вказане свідоцтво власникам. На його думку, такі дії відповідача порушують право власності позивача, оскільки відсутність свідоцтва позбавляє ОСОБА_1 можливості зареєструвати право власності на квартиру у БТІ. У зв’язку із цим, просить суд визнати протиправною вимогу КУ «Львівський міський центр приватизації Державного житлового фонду» про представлення всіма співвласниками квартири №3 у будинку №34 на пл.Ринок у м.Львові погашених в ощадному банку приватизаційних платіжних доручень; зобов’язати КУ «Львівський міський центр приватизації Державного житлового фонду» в семиденний термін з часу вступу в законну силу судового рішення, прийнятого за результатами розгляду цієї справи, видати ОСОБА_1 оригінал Свідоцтва про право власності на квартиру №3 у будинку №34 на пл.Ринок у м.Львові №Г-29970 від 19.11.2010 року.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві.

Треті особи та їх представники у судовому засіданні, кожен окремо, заперечили проти задоволення позову, надавши пояснення про те, що позивачем не доведено яким чином діями відповідача порушено його право, адже КУ «Львівський міський центр приватизації Державного житлового фонду» не відмовив йому у видачі свідоцтва про право власності на квартиру, а лише роз’яснив порядок його отримання.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №1623 від 19 листопада 2010 року передано громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у спільну сумісну власність у будинку №34 на площі Ринок двокімнатну квартиру №3, загальною площею 34,9 кв.м. Також, зобов’язано відділ приватизації державного житлового фонду Галицького району оформити та видати свідоцтво про право власності на квартиру (а.с.8).

Як встановлено матеріалами справи, на виконання вказаної вище ухвали, органом приватизації оформлено свідоцтво про право власності №Г-29970 від 19 листопада 2010 року (а.с.9).

15 жовтня 2017 року ОСОБА_6 та ОСОБА_1 звернулися до Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації Державного житлового фонду» з проханням видати свідоцтво про право власності на квартиру №3 у будинку №34 на площі Ринок у м.Львові (а.с.14).

Однак, Листом-відповіддю начальника установи ОСОБА_8 від 26 жовтня 2017 року (а.с.15) адресатів повідомлено про те, що отримати свідоцтво про право власності співвласники квартири можуть за наявності паспорта, свідоцтва про смерть ОСОБА_7 та погашенні всіма співвласниками квартири в ощадному банку приватизаційні платіжні доручення, які їм були видані.

Частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно рішення Львівської міської ради №1200 від 19 грудня 2016 року «Про затвердження Положення про розподіл функцій між окремими виконавчими органами міської ради при проведенні приватизації державного житлового фонду» (а.с.17-18), видача заявникам свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) здійснює Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду у місячний термін із дати отримання від заявника документів на приватизацію квартири, за умови надання заявником корінців погашених всіма мешканцями квартири платіжних приватизаційних доручень.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач та інші співвласники квартири, не зверталися до Львівського міського центру приватизації державного житлового фонду у порядку вказаному вище, не вчинили необхідних дій, які є перебудовою для видачі свідоцтва про право власності.

На думку суду, Лист-відповідь №26/10-17-04 не є відмовою у видачі позивачу свідоцтва про право власності на квартиру, а тим паче протиправною вимогою, а лише інформацією про необхідність дотримання порядку видачі такого.

З огляду на вище вказане, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації, що здійснюють приватизацію державного житлового фонду, мають право на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку. Вартість послуг з оформлення документів на право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку оплачується громадянами за розцінками, що встановлюються місцевими органами виконавчої влади.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, оскільки судом не встановлено порушення прав позивача відповідачем КУ «Львівський міський центр приватизації Державного житлового фонду», у матеріалах справи є докази належного розгляду заяви позивача від 15 жовтня 2017 року, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 77, 210, 241, 243, 294-295 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації Державного житлового фонду», треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_3, Львівська міська рада про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 03 квітня 2018 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький