Рішення № 73154141, 12.03.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4939/17 2/335/123/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Рибалко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Мереуца М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк”, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за договором, посилаючись на те, що 22.12.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_5», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_5» (надалі Позивач) та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач 1) був укладений кредитний договір № КФ 43-06/Н

Відповідно до п. 1.1,, 1.2., 1.3., 1.4., Кредитного договору, ОСОБА_5 падав Відповідачу 1 грошові кошти у сумі 80000,00 доларів США. За користування кредитом Відповідач, відповідно до п. 1.3. кредитного договору, зобов'язувався сплачувати 13, 4 % річних та терміном повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 21 грудня 2026 року.

Для забезпечення виконання грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором були укладені наступні договори забезпечення:

між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № б/н від 22 грудня 2006 року, згідно умов якого ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання відповідати в повному обсязі перед банком за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором;

між Банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки № б/н від 22 грудня 2006 року, згідно умов якого остання взяла на себе зобов'язання відповідати в повному обсязі перед банком за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором.

Взятих на себе за кредитним договором № КФ 43-06/Н від 22.12.2006 року зобов’язань ОСОБА_2 не виконує.

28.04.2012 року суддею Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя по цивільній справі № 0818/5032/2012 ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості за Кредитним договором № КФ 43 -06/Н від 22.12.2006 р. у розмірі 913817,65 гривень, в тому числі: кредит 78 286, 44 доларів США (в перерахунку в національну валюту по курсу НБУ від 17.01.2012 р. - 1 долар - 7,98980 грн.), штраф - 20166,47 гривень, відсотки - 33 562, 59 доларів США.

Незважаючи на ухвалене рішення суду, зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_2 до цього часу не виконано, у зв’язку з чим позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитом у розмірі 1476615,24 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, в судовому засіданні 22.01.2018 року представник позивача проти розгляду справи без його участі не заперечував, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, письмових заперечень суду щодо позову не надали, з заявою про розгляд справи у їх відсутності до суду не зверталися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає можливим, за згодою представника позивача, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст. 280 ЦПК України, за відсутності відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 22 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством “Всеукраїнський ОСОБА_5”, правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський ОСОБА_5” та фізичною особою ОСОБА_2 укладено кредитний договір № КФ 43-06/Н (а.с. 4-17).

Згідно п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. кредитного договору ОСОБА_2 було надано кредит у сумі 80 000,00 дол. США для купівлі житлового приміщення, з встановленням процентної ставки за користування кредитом в розмірі 13,4 % річних та з терміном повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 21 грудня 2026 року згідно графіку який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1.3. кредитного договору кредит надається однією сумою в безготівковій формі шляхом дебетування позичкового рахунка позичальника та перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

Відповідно до умов п. 2.5.1. Кредитного договору Відповідач 1 зобов'язується щомісячно до дати, встановленої у Графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини Кредиту, процентів, інших плат, відповідно до умов Договору.

Проте Відповідач 1 порушив свої зобов'язання стосовно щомісячного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування Кредитом, як це передбачено п. 2.5.1. Кредитного договору.

Відповідно до п. 3.3.3 Кредитного договору Відповідач 1 зобов’язаний щомісячно повертати частини кредитних коштів, згідно з умовами, визначеними Договором. Не пізніше визначеного п. 1.2. Кредитного договору строку, повернути Банку всю суму наданих кредитних коштів, сплатити проценти за користування кредитними коштами,сплачувати кошти передбачені пп. 1.3.1, 2.3 цього Договору, а також на вимогу Банку сплатити можливу неустойку.

Відповідно до п. 4.5. Кредитного договору за неналежне виконання грошових зобов'язань, передбачених пунктом 3.3.3. Кредитного договору, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 20 відсотків від суми неналежно виконаного грошового зобов'язання, розрахований від суми невиконаного зобов'язання, розрахований від суми невиконаного зобов'язання, а саме неповерненого Кредиту та/або плати за обслуговування кредиту, строк виконання яких настав і які не були виконані станом на восьмий календарний день прострочення такого виконання.

Для забезпечення виконання грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором були укладені наступні договори забезпечення:

між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № б/н від 22 грудня 2006 року, згідно умов якого ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання відповідати в повному обсязі перед банком за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, та у випадку невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань бере на себе зобов'язання погасити заборгованість в розмірі наданого кредиту, нарахованих за користування кредитом відсотків, неустойки, а також інших грошових зобов'язань, що випливають з кредитного договору (а.с. 35);

між Банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки № б/н від 22 грудня 2006 року, згідно умов якого остання взяла на себе зобов'язання відповідати в повному обсязі перед банком за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, та у випадку невиконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань бере на себе зобов'язання погасити заборгованість в розмірі наданого кредиту, нарахованих за користування кредитом відсотків, неустойки, а також інших грошових зобов'язань, що випливають з кредитного договору (а.с. 36).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.05.2012 року по справі №0818/5032/2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_5 Банк”до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_5” заборгованість за кредитним договором № КФ 43-06/Н від 22.12.2006 року в розмірі 111 849,03 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 17.01.2012 року 893 651 грн. 38 коп., яка складається з заборгованості за кредитом –78286,44 доларів США; заборгованості за відсотками –33562,59 доларів США; суми штрафу –20166,47 доларів США. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський ОСОБА_5” заборгованість за кредитним договором № КФ 43-06/Н від 22.12.2006 року в розмірі 111 849,03 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 17.01.2012 року 893 651 грн. 38 коп., яка складається з заборгованості за кредитом –78286,44 доларів США; заборгованості за відсотками –33562,59 доларів США; суми штрафу –20166,47 доларів США. Обмежено загальний розмір стягнення сумою 893 651 грн. 38 коп. (а.с.28-32).

Незважаючи на ухвалене рішення суду, зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_2 не виконано, станом на 06.02.2017 року загальна сума заборгованості за Кредитним договором відповідно до розрахунку заборгованості, становить 4505674,74 грн. з них: кредит: 78 286, 44 доларів США ; відсотки: 85 508, 01 доларів США; (всього заборгованість за кредитом та відсотками по кредиту - 163794,45 доларів США, в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату 06.02.2017 року 1 долар - 27, 077975 гри. становить 4 435 222,02 грн.); штраф за несвоєчасне погашення кредиту за останній рік - 70452, 72 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, який наданий позивачем (а.с. 24-25).

Отже, заборгованість за кредитним договором станом на 06.02.2017 року за від’ємним розрахунком сум стягнутих станом на 17.01.2012 року за рішенням суду від 28.05.2012 року становить:

-тіло кредиту 0,00 доларів США, оскільки заборгованість по тілу кредиту була стягнута за рішенням суду від 17.01.2012 року;

-відсотки за користування кредитом 51945,42 доларів США (що є різницею між 85508,01 доларів США заборгованості за користування кредитом станом на 06.02.2017 року та 33562,59 доларів США заборгованості за користування кредитом станом на 17.01.2012 року), що еквівалентно 1406162,52 гри. з розрахунку в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату 06.02.2017 року 1 долар - 27,07 грн.;

-штраф за несвоєчасне погашення кредиту за останній рік – 70452,72 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості складає 1476615,24 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

На порушення норм закону та умов договору ОСОБА_2 свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, кредит та проценти за користування кредитом у визначений договором строк не повернув, у зв’язку із чим в позивача наявні підстави вимагати виконання умов договору із застосуванням встановленим цим договором правових наслідків його неналежного виконання сторонами. Суд погоджується з розрахунком заборгованості наданого позивачем, оскільки розрахунки проведені вірно і у відповідності до умов договору та чинного законодавства, заперечень від відповідачів щодо суми заборгованості до суду не надходило.

У зв’язку з вищевикладеним, наявні підстави для стягнення заборгованості у розмірі 1476615,24 грн.

Разом з тим, позивач просить стягнути вказану суму заборгованості у солідарному порядку з ОСОБА_2 та поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_4

Що стосується вимог позивача про солідарне стягнення заборгованості з боржника та поручителів, то суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Крім того, як роз'яснено у п. 24 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами ( ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати ( ст. ст. 251, 252 ЦК України). Отже, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Зі змісту договорів поруки від 22.12.2006 року укладених з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що строк, після закінчення якого порука припиняється не визначено, оскільки пунктами 4.1. цих договорів установлено, що вони діють до повного припинення зобов'язань за Кредитним договором.

При цьому ОСОБА_5 скористався правом на дострокове повернення кредиту і на погашення заборгованості згідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.05.2012 року по справі №0818/5032/2012, яке набрало законної сили.

Матеріали цивільної справи не містять доказів того, що до звернення з позовом 18.04.2017 року позивач звертався належним чином до поручителів з вимогою про виконання зобов'язання за кредитним договором.

Натомість банк пред’явив позов до суду 18.04.2017 року, майже через п’ять років після застосування права на повернення кредиту достроково, тобто зі спливом передбаченого ст. 559 ЦК України строку на звернення до суду з позовом до поручителів.

Оскільки, кредитор у межах своїх прав передбачених кредитної угоди скористався правом на повернення кредиту достроково та в межах шестимісячного строку не заявив свої вимоги до поручителів, у зв’язку із чим суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості з поручителів.

Отже позовні вимоги слід задовольнити частково та суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 1476615,24 грн. стягнути з боржника ОСОБА_2

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, також підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 22149,23 грн. відповідно 1,5 відсотка ціни позову згідно редакцією статті 4 Закону України «Про судовий збір», яка діяла на час звернення з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,141,263-265,280-283 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк”, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_5" заборгованість за кредитним договором № КФ 43 -06/11 від 22.12.2006 року в розмірі 1476615 (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 24 коп.

В задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 22149 (двадцять дві тисячі сто сорок дев’ять) грн. 23 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 Розділу ХШ «Перехідні Положення» ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Н.І.Рибалко