Рішення № 73153994, 28.03.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 28.03.2018

Справа № 320/1933/17-ц

Провадження №2/320/121/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Бахаєва І.М.,

за участю секретаря – Фурсової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 182700 грн., посилаючись на те, що він, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив військову службу в Збройних Силах з грудня 1987 року по листопад 1989 рік, з жовтня 1990 року по січень 1994 рік, з лютого 1996 року по грудень 1997 рік, з серпня 2014 року по 11.06.2015 рік. Під час проходження військової служби в Збройних Силах, у нього розвинулись хвороби: «Хронічний вірусний гепатит «С» активний, далекозорість обох очей. Хронічна вірусна інфекція IV клінічна стадія В-20.0. Генералізована лімфаденопатія. Вперше діагностований туберкульоз (11.03.15р.) легень (дисимінований, фаза розсмоктування та ущільнення)». З 09.01.2015 по 28.04.2015 знаходився на стаціонарному обстеженні та лікуванні в Запорізькому ОПТКД з діагнозом: ВДТБ легень. 07.05.2015 направлений на стаціонарне лікування до в/ч А 3306, де при обстеженні підтверджений раніше встановлений діагноз та діагностований хронічний вірусний гепатит «С». Зниження зору на обидва ока турбує з дитинства. Направлений на огляд ВЛК за розпорядженням командира в/ч А 3306. Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0302696 від 05.08.2015 року йому була встановлена 3 група інвалідності, що є підтвердженням того, що його здоров'є з кожним роком тільки погіршується. Після проходження військової служби, він отримав значні чисельні захворювання, які турбують його і по сьогоднішній день. Перебування на стаціонарному лікуванні призводило до нетривалого позитивного покращення та в подальшому, його стан здоров'я не покращується, а з кожним роком тільки погіршується. Внаслідок захворювань, отриманих під час проходження військової служби, він змушений тривалий час знаходитись на лікарняному, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури, оскільки внаслідок проходження військової служби він отримав чисельні захворювання. його постійно турбують головні болі, які підсилюються при фізичному навантаженні, часто виникає запаморочення, похитування при ходінні, погіршення пам'яті, зниження слуху, працездатності, порушення сну, нудота, загальний озноб, дискомфорт в області легень, різку слабкість оніміння язика, губ, кінцівок, закладеність носа, підвищення АТ, тривогу, дратівливість. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду, яка була йому завдана в результаті проходження військової служби.

Позивач в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволені позовних вимог наполягає, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_2 про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином. У судові засідання 22.01.2018, 21.02.2018, 28.03.2018 не з’явився, надав суду заяву про відкладення судового засідання 28.03.2018 у зв'язку із великою кількістю судових засідань та завантаженістю представників Міністерства оборони України. Враховуючи, що підтвердження поважності причин неявки суду не надано, то суд визнає причину його неявки неповажною та вважає можливим розглянути справу за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Зі згоди позивача суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв’язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об’єктивному та всебічному з’ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України,цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, захисту інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі його невизнання, або порушення. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язків в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим та органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При судовому розгляді встановленні наступні обставини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив військову службу в Збройних Силах з грудня 1987 року по листопад 1989 рік, з жовтня 1990 року по січень 1994 рік, з лютого 1996 року по грудень 1997 рік, з серпня 2014 року по 11.06.2015 рік, що підтверджується військовим квитком ПО №4318650./а.с.21,22,23/

У ОСОБА_1 розвинулись хвороби: «Хронічний вірусний гепатит «С» активний, далекозорість обох очей. Хронічна вірусна інфекція IV клінічна стадія В- 20.0. Іенералізована лімфаденопатія. Вперше діагностований туберкульоз (11.03.15 р.) легень (дисимінований, фаза розсмоктування та ущільнення)», що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 716, виписним епікризом з медичної карти стаціонарного хворого № 6017./20,27,28/

З 09.01.2015 року по 28.04.2015 рік ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився на стаціонарному обстеженні та лікуванні в Запорізькому ОПТКД з діагнозом: ВДТБ легень. 07.05.2015 року направлений на стаціонарне лікування до в/ч А 3306, де при обстеженні підтверджений раніше встановлений діагноз та діагностований хронічний вірусний гепатит «С». Зниження зору на обидва ока турбує з дитинства. Направлений на огляд ВЛК за розпорядженням командира в/ч А 3306./а.с.28/

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0302696 від 05.08.2015 року ОСОБА_1 була встановлена ІІІ група інвалідності, у зв’язку з хворобою, яка пов’язана з проходженням військової служби, що підтверджується випискою із акту огляду МСЕК, довідкою до акту огляду МСЕК, довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках./а.с.24,25,26/

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року із змінами та доповненнями відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Із матеріалів справи вбачається, що захворювання, яке отримав ОСОБА_1 під час проходження військової служби, пов'язане з її проходженням. Причинний зв'язок встановлено копією свідоцтва про хворобу № 716, виписним епікризом, випискою з акта огляду МСЕК СМЕ № 0302696 від 05.08.2015, довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках №0008596 від 05.08.2015, довідкою до акту огляду МСЕК №0673382.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Також ч. 4 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Таким чином, особа, якій завдано моральної, шкоди, має право на її відшкодування незалежно від інших виплат, які вона отримала, чи могла б отримати.

Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Статтею 3 Закону України "Про Збройні Сили України" передбачено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Отже, обов'язок держави відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України як на уповноважений орган державного управління.

Отже, враховуючи конкретні обставини справи, тривалість, характер та глибину фізичних і душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача, розмір втрати позивачем працездатності внаслідок отриманої травми, що пов'язана з проходження військової служби, також те що протягом багатьох років позивач щодня переживає душевні страждання, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості і, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 182700 грн.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ст. 12 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов’язку доказування і подання доказів регулює ст. 81 ЦПК України, за якою кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно абзацу 2 п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» від 12.06.2009 року встановлено, що розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги ст.ст. 75, 76 ЦПК України про належність та допустимість доказів.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Із змісту вказаної норми права вбачається, що відомості про факти, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, повинні бути одержані із зазначених у законі джерел і передбаченими у законі способами.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру в розмірі 2740,5 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 247, 265, 268, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, статтею 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, розташованого за адресою: м.Київ, Повітрофлотський проспект, 6, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1, який мешкає за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь. вулиця 9 січня, 101, моральну шкоду у розмірі 182700 /сто вісімдесят дві тисячі сімсот/ гривень 00 коп.

Стягнути з Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, розташованого за адресою: м.Київ, Повітрофлотський проспект, 6, судовий збір на користь держави у розмірі 2740 /дві тисячі сімсот сорок/ грн.. 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Запорізької протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ