Постанова № 73153222, 20.03.2018, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/73/18

Провадження № 3/316/64/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2018 рік м.Енергодар

Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Капустинський М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщення суду в м.Енергодарі адміністративний матеріал, який надійшов з Енергодарського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ідентифікаційний номер суду не надано, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

ВСТАНОВИВ:

До Енергодарського міського суду 17.01.2018 року надійшла справа №316/73/18 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія БД №020129 водій ОСОБА_1 22.12.2017 року о 16 годині 50 хвилин керуючи автомобілем «Nissan Qashqai» державний номерний знак: АР5462СІ, рухаючись по автошляху Енергодарське шосе в районі будинку № 2, при виїзді з автозаправної станції, не надав перевагу в русі автомобілю «DAEWOO-LANDS», державний номерний знак: АР3715АР, який рухався по вулиці Енергодарське шосе та скоїв зіткнення, внаслідок якого автотранспортним засобам завдано механічних з матеріальною шкодою, чим порушив вимогу п.10.2 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, більше трьох разів, повідомлявся судом рекомендованою поштовою кореспонденцією за адресою зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, однак на адресу суду повернувся поштовий конверт на ім’я особи з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», яка свідчить про неотримання правопорушником судового поштового відправлення (а.с.24). Від ОСОБА_1 на електронну адресу суду 20.03.2018 року надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи з зазначенням, про те що він лише 19.03.2018 року дізнався про розгляд справи.

Однак, суд критично відноситься до зазначеного та вважає клопотання ОСОБА_1 як спробу затягування розгляду справи, оскільки правопорушення мало місце 22.12.2017 року, підчас складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був присутній про що свідчить підпис у протоколі (а.с.2), справа надійшла до суду 17.01.2018 року, згідно напису на поштовому конверті, намагання вручення судової повітки ОСОБА_1 були неодноразові, а отже посилання правопорушника на те, що судові повістки на його адресу не надходили є безпідставними.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП, щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи, це можливо у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенцією про захист прав людини і основних свобод від 04.11.1950 року ратифіковану Законом №475/97-ВР від 17.07.97 (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов’язки гарантувати кожній особі права та свободи закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об’єкта і цілі ст.6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Отже, обставини неявки у судові засідання гр.ОСОБА_1, якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, виклик його в судове засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, строки розгляду якої, обмежено законодавством.

Слід також заважити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, що було проігноровано гр.ОСОБА_1

За зазначених обставин, суд вважає, що гр.ОСОБА_1 був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи та мав можливість з грудня 2017 року по теперішній час скористуватися допомогою адвоката, однак цього не зробив, крім того, суд враховує також й думку потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні зазначив, що має матеріальні претензії до правопорушника та відкладення слухання справи порушить його права як потерпілого від дій ОСОБА_1

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – гр.ОСОБА_1, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Вислухавши пояснення потерпілого ОСОБА_2 надані ним в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - доведена та підтверджується сукупністю досліджених доказів: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.2), письмовими поясненнями (а.с.5. 6) рапортом (а.с.7), схемою місця дорожньої транспортної пригоди з фототаблицею (а.с.12-17), обставинами встановленим у судовому засіданні, а саме: поясненнями потерпілого - водія ОСОБА_2, у зв’язку з чим гр.ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

При призначенні покарання, суд враховує характер вчинення правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що обтяжує покарання передбачені ст.35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутність обставини що пом’якшують покарання передбачені ст.34 Кодексу України про адміністративні правопорушення та вважає необхідним піддати правопорушника адміністративному стягненню в рамках санкції ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який, з урахуванням розміру неоподаткованого мінімуму у 17 гривень передбаченого пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, становить 340 гривень 00 копійок.

Також, згідно приписів ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У зв’язку з тим, що суд дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення на гр.ОСОБА_1, з даної особи також підлягає стягненню розмір судового збору на користь держави, який з урахуванням ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», становить суму у 352 гривні 40 копійок.

Крім того, згідно довідки з Енергодарського відділу поліції, у гр.ОСОБА_1, було вилучено та знаходиться в Енергодарському ВП ГУНП в Запорізькій області, посвідчення водія серія РРВ №302669 видане 28.07.2006 року (а.с.18), яке підлягає поверненню гр.ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенцією про захист прав людини і основних свобод від 04.11.1950 року ратифіковану Законом №475/97-ВР від 17.07.97, Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 9, 24, 33, 34, 35, 38, 40-1, 124, 268, 277, 283, 284, 287-289, 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнути до адміністративної відповідальності та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Штраф стягнути на р/р 31113149700001, Банк отримувача ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 37941997, призначення платежу 21081300, протокол серія БР №040983.

Стягнути з ОСОБА_1, судовий збір у розмірі 352 (трьохсот п’ятдесяти двох) гривень 40 (сорока) копійок - на користь держави (одержувач коштів: ГУК у м. Києві, (м. Київ) 22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, п.5 таблиці ставок, ПІБ платника судового збору).

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Енергодарський міський суд Запорізької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя М. В. Капустинський