Ухвала суду № 73152865, 03.04.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/4363/14-ц.

Провадження № 2/307/8/18

УХВАЛА

03 квітня 2018 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Фера В.В., з участю представника позивачки ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Тячівська держана нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Тячівська держана нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.

Представник позивачки ОСОБА_3 – ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання про призначення в даній справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи. В клопотанні зазначив, що в червні 2014 року в ОСОБА_6 лікарями Тячівської РЛ, де ОСОБА_6 перебувала на лікуванні, було діагностовано важке захворювання печінки - наявність хронічного гепатиту В (цироз печінки), тобто мав місце стійкий розлад здоров’я через алкоголізм, мала місце повна заборона вживання алкоголю і рекомендації дотримання дієти. Про те, через три місяці ОСОБА_6, через загострення вказаної хвороби та сильну слабкість, звернулась знову до лікарні, але за три дні після звернення померла, за висновком лікарів - через хронічний гепатит В з переходом в цироз печінки в стадії декомпенсації, спленомегалія, кровотечу з ВРВ стравоходу, ІХС: Кардіосклероз атеросклеротичний. На час підписання заповіту вона була важко хворою, її підпис та почерк на заповіті не відповідає її попереднім високовідпрацьованим підписам та почерку, напис було вчинено з помилками: «затовіт» замість «заповіт», «лиою», замість «мною», «пропитоно» заміст «прочитано», «особибисто» замість «особисто». У справі за його клопотанням проведено почеркознавчу експертизу, за висновками якої ОСОБА_6 виконувала рукописний текст та підписи на заповіті у незвичайному стані - у стані зменшеного свідомого контролю, імовірно у стані алкогольного сп’яніння, чим і пояснюється суттєві зміни почерку покійної та суттєві орфографічні помилки у написі. З показів свідків вбачається, що померла ОСОБА_6 як у переддень складення заповіту, так і в день його підписання, була в стані сильного алкогольного сп’яніння, перебувала у ліжку в лежачому положенні, з рота в неї пахло спиртним, з ліжка відчувався запах сечі, розмовляти не могла (плуталась), не пам’ятала, що у неї був нотаріус, і потім казала, що нотаріус був з приводу оформлення спадщини після смерті її сина, не пам’ятала, чи підписувала якісь документи, тощо. Також, свідки ствердили, що протягом останніх років ОСОБА_6 періодично сильно зловживала спиртним, не контролювала потреби організму у сечовиведенні, наступного дня не пам’ятала подій попереднього дня, тощо. Також, за його клопотанням експертами Обласної психіатричної лікарні м. Берегово було проведено посмертну судову психіатричну експертизу ОСОБА_6, згідно висновку якої від 18.11.2016 року за №236 експерти однозначно не змогли оцінити ступінь зменшення свідомого контролю за даними графологічної експертизи, його генезис та вплив на здатність ОСОБА_6 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вважає, що неможливість оцінки експертами була викликана тим, що до участі в експертизі не було залучено фахівця-нарколога, який міг би, враховуючи поточні діагнози, сприяти у визначенні супутніх хвороб, які безпосередньо мали вплив на психіку покійної та допомогти провести належну оцінку стану ОСОБА_6 під час складання заповіту. Представник зазначив, що у відповідності до положень ст.212 ЦПК України висновок такої експертизи повинен оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами по справі – показаннями свідків, даними медичних документів, що підтверджують або ж спростовують доводи позивача про те, що в момент його укладення заповідач не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними. Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду. Обґрунтовуючи та надаючи пояснення щодо психічного стану померлої ОСОБА_6 та фактів, які встановлені та виявлені при дослідженні об’єктів експертизи, члени комісії виходили з аналізу матеріалів справи та наданої медичної документації. Відповідно до останніх ОСОБА_6 на обліку в лікарів психіатра та нарколога не знаходилася, але ця обставина не перешкодила їй набути, лікуватись та померти від алкогольного цирозу печінки. Разом з тим, піддаючи аналізу медичну документацію, експерти не загострювали увагу на те, що паталого-анатомічний діагноз містить висновок про основне захворювання за Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (МКХ-10) - К 70.3., а також зазначено інші важливі захворювання, які сприяли смерті – хронічний гепатит В, жирова дистонія міокарду, мітральна недостатність, а безпосереднім захворюванням, яке викликало (обумовило) безпосередню причину смерті - портальна гіпертензія, асцит, кровотеча варикозних розширених вен стравоходу. Лікування проводилось при тиску 90х60 ммРс. В посмертному епікризі лікарем констатовано смерть хворої ОСОБА_6 від гострої кровотечі, посмертний діаноз : хронічний гепатит В з переходом в цироз печінки в стадії декомпенсації, спленомегалія, кровотеча з ВРВ стравоходу, ІХС: Кардіосклероз стерослеротичний. Міжнародна статистична класифікація хвороб (МКХ) є основним інструментом розробок інформації про здоров’я населення та діяльності установ охорони здоров’я. Вона забезпечує методичну єдність і співставлення результатів вивчення захворюваності населення, причин смерті як у межах країни, так і між країнами. Зазначив, що на даний час діє десятий перегляд Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (МКХ-10), який в Україні введено в дію у закладах охорони здоров’я з 01.01.1999 року (наказ МОЗ України № 297 від 08.10.1998). Відповідно до Міжнародної класифікації захворювань з кодами МКХ-10 хвороби за кодами K70-77 – є алкогольні хвороби печінки, а підпункт K70.3 –«Алкогольний цироз печінки». За медичними довідниками цироз печінки - це захворювання прогресуюче, що проходить кілька ступенів розвитку. Різноманітні причини його виникнення: вірусні та токсичні гепатити, порушення обміну речовин, фіброз та інші. Існують кілька стадій цирозу печінки: компенсаційна, субкомпенсаційна, декомпенсаційна. На першій стадії хворий не відчуває симптомів прояву цирозу, бо залишилися здорові клітини починають працювати з підвищеним навантаженням. На цій стадії хвороба себе ніяк не проявляє, але згодом пацієнт відчуває підвищену втому, він стрімко втрачає у вазі. Тільки на другій стадії з'являються перші симптоми хвороби. Здорові клітини поступово вичерпують свій ресурс, а значить, орган починає працювати не в повному обсязі. З'являється свербіж, біль у животі і загальний дискомфорт. У пацієнта спостерігається пожовтіння шкіри, в кінцівках і черевної порожнини накопичується рідина. На останній стадії з'являється печінкова недостатність. Пацієнт виглядає жалюгідно: роздутий живіт, набряки. Так відбувається через порушення виведення токсинів. Ця стадія надзвичайно небезпечна для організму і життя пацієнта. Остання стадія цирозу печінки практично не піддається лікуванню. Воно буде полягати в тому, щоб якомога краще підтримувати основні життєві функції організму. Також представник зазначив, що необхідність сукупної оцінки експертами зафіксованих хвороб, що спричинили смерть та виникнення на фоні тривалого алкоголізму супутніх психічних розладів, не встановлених клінічно, але прояв яких є очевидним, підтверджується поясненнями очевидців, встановленими основними діагнозами та летальним наслідком (печінковою комою). Під впливом печінкової недостатності вочевидь розвився комплекс нервово-психічних порушень, відбулося токсичне ушкодження мозкових клітин, виникли психічні порушення з тяжкими неврологічними й соматичними розладами, а отже представник вважає, що під час процедури оформлення та підписання заповіту ОСОБА_6 не розуміла та не усвідомлювала значення своїх дій, свідомо не керувала ними. Ймовірно вона спроможна була за допомогою нотаріуса з попередньо підготованого тексту напису, переписати напис про те, що вона прочитала заповіт вголос, з критичними помилками, однак з такими хворобами, розладами, та ще й у стані алкогольного сп’яніння прочитати текст заповіту вголос, зрозуміти його у жодному випадку не могла. Просить призначити в даній справі повторну судово-психіатричну експертизу.

Заслухавши думку сторін з цього приводу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до правил п. 4 ч. 4 ст. 12 ЦПК України суд зберігаючи об’єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити дане клопотання та призначити повторну посмертну судово-психіатричну експертизу (із залученням лікаря-нарколога)., так як для з'ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання.

Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.12, 103, 104, 112, ч.1 п.5 ст.252 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання позивачки ОСОБА_3 – ОСОБА_1 задовольнити.

Призначити у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, де третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Тячівська держана нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним повторну посмертну судово-психіатричну експертизу (із залученням лікаря-нарколога).

На вирішення експертів поставити наступні питання:

1.Чи могла ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за станом свого здоров’я, під час узгодження та підписання 23 вересня 2014 року заповіту на ім’я ОСОБА_4 та ОСОБА_5, усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?

2.Чи наявність таких захворювань як декомпенсаційний цироз печінки (гепатит В) асцит, варикозне розширення вен стравоходу і прямої кишки, геморагічний синдром, та інших захворювань згідно даних медичних карт ОСОБА_6 №7327, №10097, дозволяло ОСОБА_6 на час узгодження і підписання заповіту вільно та усвідомлено приймати рішення (адекватні ситуації) та реалізовувати їх своїми діями та в повній мірі розуміти фактичний зміст власних дій?

3.Чи підтверджується об’єктивно наявність у померлої ОСОБА_6 станом на час підписання заповіту (23 вересня 2014 року) ускладнень у формі гострої печінкової алкогольної ецефалопатії (по типу алкогольного психозу Гайе-Верінке), як синдромокомплексу потенційних психічних і неврологічних проявів на фоні захворювань печінки, зумовлених токсичним впливом продуктів обміну (метаболізму) на центральну нервову систему та відповідно наявність у неї ознак порушення свідомості тяжкого ступеня?

4.Яким чином пізня декомпенсована стадія алкогольного цирозу печінки, яка супроводжувалась печінково-клітинною недостатністю, кровотечею, гострою алкогольною ецефалопатією, асцитом, астериксісом, фактором гепатотоксичного впливу (вживання алкоголю) могла впливати на фізичний та психічний стан ОСОБА_6 та на можливість усвідомлювати значення своїх дій, можливість керувати ними у період складання та підписання заповіту – 23 вересня 2014 року?

5.Чи спроможна була ОСОБА_6, перебуваючи в стані декомпенсованої стадії алкогольного цирозу печінки, що супроводжувався кровотечею, підгострою алкогольною епефалопатією, асцитом, фактором гепатотоксичного впливу (вживання алкоголю) прочитати вголос текст заповіту, розуміти його значення, значення своїх дій, розуміти наслідки підписання заповіту на користь інших осіб та чи могла свідомо керувати своїми діями в цей момент, тобто чи волевиявлення заповідача було вільним і чи відповідало його волі.?

Проведення експертизи доручити Львівській обласній державній клінічній психіатричній лікарні (79021, м. Львів, вул.. Кульпарківська, 95)

В розпорядження експертів для проведення експертного дослідження надати матеріали цивільної справи №307/4363/16-ц, а також оригінали медичних карт №7327, №10097, вкладиш, виданий КЗ «Тячівська РЛ №1» щодо померлої ОСОБА_6, які містяться при матеріалах цивільної справи (Т.2 а.с. 53-95).

Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покласти на позивачку ОСОБА_3

На час проведення експертизи провадження в справі зупинити.

Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області в 15-денний строк з дня її проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Головуючий : В.І.Бобрушко