Постанова № 73152427, 02.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

33/775/79/2018(м)

263/63/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області у складі судді судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області Преснякової А.А., при секретарях Меляник К.В., Костомановій А.Є.,

за участі захисника ОСОБА_2,

особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, на постанову судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 08.02.2018 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого поваром ПП ОСОБА_4, суши-бар «Япона-мать», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в у розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, -

ВСТАНОВИВ:

Суддею місцевого суду встановлено, що ОСОБА_3 03.01.2018 року о 02.45год. в Центральному районі м.Маріуполя по проспекту Будівельників, 146 керував автомобілем ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови), від проведення огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу «Drager Alkotest» на місці зупинки транспортного засобу та проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 08.02.2018 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Не погодившись з постановою судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як незаконну і необґрунтовану, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 268, 277-2 КУпАП розглянув справу у його відсутність, без належного повідомлення про місце, час та дату розгляду справи, чим порушив його право на захист.

Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення щодо нього була зазначена дата судового розгляду, а саме 18.01.2018 року, в цей день він прийшов до Жовтневого районного суду м.Маріуполя, але йому повідомили, що судова повістка буде надіслана йому за адресою проживання, але судову повістку він так і не отримав, тому знову звернувся до суду першої інстанції, де йому і вручили копію оскаржуваної постанови.

Вказує, що 03.01.2018 року він не керував автомобілем, оскільки знаходився у стані алкогольного сп'яніння, за кермом перебував ОСОБА_5, який був тверезий, а коли працівники поліції їх зупинили, він злякався і швидко вибіг з автомобілю і втік, тому працівники поліції затримали його і на нього склали адміністративний протокол, стверджуючи, що це він був за кермом. При складанні протоколу він просив вписати до нього прізвища дійсних свідків події, але працівники поліції написали в протоколі прізвища свідків, яких взагалі ніхто не бачив. Факт того, що він не керував автомобілем, а вийшов з лівої сторони пасажирського місця, зафіксований камерою відеореєстратора, і це відео працівники поліції надали йому переглянути.

Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, на його думку, протокол про адміністративне правопорушення щодо нього не відповідає дійсності, працівники поліції навіть на його прохання не вписали адресу фактичного проживання АДРЕСА_2.

Зазначає, що суд постановив судове рішення з порушенням ст.33 КУпАП, без урахування його майнового та сімейного стану, пом'якшуючих обставин при обранні виду адміністративного стягнення, та звертає увагу, що автомобіль використовує у робочих цілях, і позбавлення його права керування ним ставить у скрутне становище, оскільки він може втратити роботу, а це є єдиним джерелом його прибутку.

Заслухавши ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу та просили закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, допитавши свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, переглянувши запис з відеорегістратора, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги в її межах, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 вбачається, що правопорушника було повідомлено під розпис про день, місце та час слухання адміністративної справи щодо нього 18.01.2018 року о 10.00год. у Жовтневому районному суді м.Маріуполя Донецької області, згідно протоколу про адміністративне правопорушення (а/с 3).

При цьому, судове рішення постановлено 08.02.2018 року у відсутність ОСОБА_3 (а/с 14), без повідомлення його належним чином про день, місце та час слухання адміністративної справи щодо нього.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дана справа розглянута у відсутність ОСОБА_3, в матеріалах справи відсутні дані про своєчасне його сповіщення про місце та час розгляду справи, копію оскаржуваного судового рішення останній отримав 16.02.2018 року під розпис (а/с 16).

З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_3 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, тощо.

Порушення зазначеної норми адміністративного закону є суттєвою, яке тягне безумовне скасування судового рішення.

Відповідно до вимог ч.8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція скасувавши постанову має право закрити провадження по справі або прийняти нову постанову.

Розглянувши по суті адміністративну справу щодо ОСОБА_3 приходжу до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В ході апеляційного розгляду ОСОБА_3 не визнав свою вину, пояснюючи, що він 03.01.2018 року вночі не керував автомобілем ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1. В той день дійсно вживав алкогольні напої, тому керував автомобілем ОСОБА_5, при складанні протоколу щодо нього працівниками поліції, він не бачив ні одного свідка. В салоні автомобіля знаходилося сім осіб, дві жінки та п'ятеро чоловіків, разом з ним.

Допитаний при апеляційному розгляді свідок ОСОБА_5, пояснив, що ОСОБА_3 знає, вони не є близькими родичами, також знає всіх, хто знаходився в салоні автомобіля. 03.01.2018 року їхали з корпоративу, у якому він не приймав участі, і оскільки, водій був у стані алкогольного сп'яніння, він сів за кермо машини. Стверджує, що працівники поліції не зупиняли їх автомобіль, вони зупинились самі, коли побачили машину патрульної поліції, що було після цього він не знає, оскільки він злякався і втік, т.я. у нього не було водійського посвідчення.

Свідок ОСОБА_6 при апеляційному розгляді пояснила, що ОСОБА_3 її друг, але не близький родич. 03.01.2018 року він запросив її на вечірку до суши-бару «Япона мать», оскільки ОСОБА_3 був у стані алкогольного сп'яніння, додому їх повіз молодий чоловік на ім'я ОСОБА_5, його прізвище не знає, також не знає, чи було у нього посвідчення водія. Стверджує, що ОСОБА_3 не керував 03.01.2018 року автомобілем, про це вона говорила і працівникам поліції, але вони все одно склали протокол щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП. Зауважує, що вона, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 сиділи на задньому сидінні, ОСОБА_5 за кермом автомобіля, а ОСОБА_9 сидів на пасажирському сидінні спереду.

Свідок ОСОБА_7, який був свідком при складанні протоколу щодо ОСОБА_3, пояснив, що з останнім раніше не був знайомий. 03.01.2018 року приблизно о 03.30год. повертався разом з ОСОБА_8, яка була за кермом, з м. Дніпра, та були зупинені працівниками поліції на проспекті Будівельників поблизу магазина «АТБ», які запросили їх засвідчити факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння.

Коли вони під'їхали до міста затримання, побачили, що у дворі стоїть машина ВАЗ 2101, декілька патрульних машин та багато молоді. В його та ОСОБА_8 присутності працівники патрульної поліції пропонували ОСОБА_3 пройти медичний огляд на стан сп'яніння на місці зупинки машини або проїхати до медичного закладу, але він відмовився та наполягав, що не керував транспортним засобом.

З оглянутого у судовому засіданні відеозапису з місця події вбачається, що автомобіль ВАЗ 2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зупинився у дворі поруч з баком для сміття, одночасно з автомобіля вийшов водій та пасажир, який сидів за водієм на задньому сидінні, водій зайшов за сміттєвий бак, а коли поліцейський став наближатися до автомобіля, водій та пасажир помінялися місцями біля автомобілю.

Крім того, з відеозапису вбачається, що поліцейські запропонували ОСОБА_3 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, на що останній відповів відмовою.

Також, на відеозаписі зафіксовано присутність свідка ОСОБА_5 при складанні поліцейськими протоколу та з'ясування всіх обставин справи.

Таким чином, в ході апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_3 03.01.2018 року о 02.45год. в Центральному районі м.Маріуполя по проспекту Будівельників, 146 керував автомобілем ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови), від продуття алкотестера та проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами тощо.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 080120, який складений 03.01.2018 року (а/с 3); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а/с 4), згідно яких ОСОБА_3 у їх присутності відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав аналогічні пояснення, записом з відеорегістратора, переглянутому під час апеляційного розгляду, а також факт керування транспортним засобом ОСОБА_3 підтверджується постановою від 03.01.2018 року серія АР № 853211 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст.126 ч.1, 121 ч.6, 36 КУпАП (а/с 11), що набула законної сили та не оскаржена ОСОБА_3

Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_3, а тому доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими.

До показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд ставиться критично, оскільки вони є друзями порушника та їх показання спростовуються іншими матеріалами справи, а саме відеозаписом з місця зупинки транспортного засобу, згідно якого водій та пасажир помінялися місцями, ОСОБА_5 не вбігав після зупинки транспортного засобу, в салоні автомобіля знаходилось сім осіб, а не п'ять, як вказували свідки.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння, а тому суд правильно визначив, що невиконання такого обов'язку з боку водія є грубим порушенням Правил дорожнього руху України.

Оскільки, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в діях ОСОБА_3 є склад даного адміністративного правопорушення.

При призначенні ОСОБА_3 адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу правопорушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, працює, позитивно характеризується за місцем роботи, вважаю можливим застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_3 необхідно стягнути судовий збір в сумі 352,40грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 08.02.2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за статтею 130 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави на р/р 31110106700015 МФО 834016, код 37868870, отримувач Бахмутське УК м. Бахмут 2108, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 352,40 гривень в дохід держави на р/р 31212206780015 МФО 834016, код 37868870, отримувач Бахмутське УК м. Бахмут 22030101.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: