Постанова № 73151866, 23.03.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2-а/235/75/18

Справа № 235/236/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 березня 2018 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Величко О.В.

при секретарі - Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Покровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві Сердюк Євгена Сергійовича, третя особа Департамент патрульної поліції, про визнання дій неправомірними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві Сердюк Євгена Сергійовичапро визнання дій неправомірними та скасування постанови№ 737614 від 08.01.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпроАП та накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. В обгрунтування своїх позовних вимог вказав, що 08.01.2018 року відносно нього у м.Києві було складено постанову №737614, у зв»язку з тим, що на його автомобілі був забруднений номерний знак. Інспектор, який склав постанову, представився, як Сердюк Євген Сергійович. Вважає дії відповідача та постанову незаконними, так як інспектором не було складено протокол про адміністративне правопорушення, що передбачено КУпроАП, не були заслухані його пояснення при розгляді справи. Крім того, інспектор жодним чином не підтвердив, що символи номерного знака автомобіля неможливо було чітко визначити на відстані двадцяти метрів, ніяких замірів не проводилось. На місті складання постанови не було ані понятих, ані свідків, які могли б підтвердити, що номерні знаки автомобіля забруднені, які насправді були у задовільному стані. Вважає, що відповідач прийняв рішення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за відсутності жодних доказів наявності в його діях складу адміністративного правопорушення. Просить скасувати постанову№ 737614 від 08.01.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпроАП., закрити справу за відсутністю складу правопорушення.

Позивач, згідно наданої заяви, підтримує заявлені вимоги, просить розглядати справу без його участі (а.с.10).

Відповідач- інспектор Управління патрульної поліції в місті Києві Сердюк Є.С. в судове засідання не з»явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив (а.с.13,24-25).

Представник 3 особи Департамент патрульної поліціїв судове засідання не з»явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином, надав пояснення, в якому зазначив, що з вимогами адміністративного позову не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, викладені в постанові обставини підтверджуються відеозаписом з бодікамери інспектора, яке надав до пояснень (а.с.33), а також надав копію постанови № 737614 від 08.01.2018 року (а.с.49). Вважає, що інспектором не були порушені вимоги закону про складання протоколу, на відео добре видно, що після зупинки позивач не відреагував на зауваження відповідача про недопустимість продовження правопорушення, тоді інспектор перейшов до розгляду справи, ознайомив позивача з правами, згідно ст.268 КУпроАП та ст.63 Конституції України. Під час розгляду справи від позивача не надходило жодного клопотання. Факт скоєння ним адміністративного правопорушення зафіксовано на бодікамеру, де чітко видно, що навіть з декількох метрів було неможливо визначити символи номерного знаку. Позивачу було оголошено зміст постанови, роз»яснено право і порядок оскарження, надана копія постанови, яку позивач категорично відмовився отримувати. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 27-30).

Позивач надав заперечення щодо письмових пояснень представника Департаменту патрульної служби, в якому з доводами пояснень не згодний, так як його не було попереджено про здійснення відео зйомки. Вважає відеозапис з бодікамери інспектора не належним доказом у даній справі, оскільки він не дозволяє точно визначити відстань, з якої начебто неможливо ідентифікувати символи номерного знаку автомобіля. Також невідомо чи не було втручання у вказаний відеозапис після його здійснення. Вважає відеозапис неналежним доказом, передбаченим законодавством України. Просить задовольнити вимоги позову у повному обсязі (а.с.46-47).

Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис з бодікамери інспектора, наданого до матеріалів справи представником 3 особи,з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що 08.01.2018 року ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом SUZUKI GRAND VSTAKA, номерний знак НОМЕР_1, рухався по бульвару Лесі Українки м.Києва, де був зупинений інспектором Управління патрульної поліції в місті Києві Сердюк Є.С., в зв»язку з тим, що на його автомобілі були забруднені номерні знаки.

Згідно постанови № АР № 737614 від 08.01.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 08.01.2018 року ОСОБА_1 рухався по бульвару Лесі Українки м.Києва на транспортному засобі SUZUKI GRAND VSTAKA, номерний знак НОМЕР_1, на якому номерні знаки не читаємі з 20 метрів, забруднені, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП, до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення-штраф у розмірі 170грн. В п.10 Постанови зазначено, що отримувати постанову та від підпису ОСОБА_1 відмовився. (а.с.17).

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 52 Закону України « Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно п.11 ч.1 ст. 23 Закону України « Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-У111 (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 22 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі,: про порушення правил дорожнього руху , правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За загальним правилом ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Разом з тим, ч.3 ст 254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

Згідно вказаної норми ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.

Відповідно до ст. 283 КУпАП , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення , Закону України « Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п.1 р. 1 Інструкції № 1395)

Згідно п.4 р. 1 Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, пятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

У відповідності до п.1 р.III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, пятою і шостою статті121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (п.2 р.III Інструкції №1395), що відповідає положенням ст.276 КУпАП, за правилами частини 1 якої справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до п.1 р.IV Інструкції № 1395 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Наведені норми в їх сукупності свідчать про наявність у відповідача як посадової особи Національної поліції повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, крім іншого, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених ч.6 ст.121 КУпАП.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальними правилами ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За визначенням, наведеним у ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом був оглянутий відеозапис з бодікамери інспектора, наданий представником 3 особи, з якого вбачається, що після зупинки, з відстані менше ніж 20 метрів, символи номерного знаку автомобіля позивача дійсно неможливо визначити, позивач не відреагував на зауваження відповідача, не усунув причину зупинки на запропонування відповідача це зробити, тоді інспектор перейшов до розгляду справи, ознайомив позивача з правами, згідно ст.268 КУпроАП та ст.63 Конституції України. Під час розгляду справи від позивача не надходило жодного клопотання. Позивачу було оголошено зміст постанови, роз»яснено право і порядок оскарження, надана копія постанови, яку позивач відмовився отримувати.

Крім того, в своїй позовній заяві позивач зазначає, що він подолав відстань понад 700км з Донецької області, де була слякотна погода, і збирався на авто мийку після повернення до Києва, та таким чином підтверджує, що номерні знаки могли бути забруднені (а.с.2).

Окрім того, суд звертає увагу, що ані в позовній заяві, ані на відеозапису, наданому представником 3 особи, не вбачається спростування або невизнання тієї обставини, що номерні знаки на автомобілі позивача буди забруднені. Тобто, позивач оскаржує дії відповідача, які за його думкою, були неправомірними, та які виразилися в незалученні свідків під час його зупинки, при винесенні постанови.

Об»єктом правопорушення, передбаченого ст.121 КУпАП, є безпека руху транспортних засобів.

Об»єктивна сторона проступків, передбачених в ст.121 КУпАП, є порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, у тому числі керування транспортним засобом із забрудненими номерними знаками.

Відповідно до ст.72 КАС України Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Оскільки наявність об»єктивної сторони в діях позивача знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, зокрема доведено постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, відеозаписом, доданими до матеріалів справи, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо зупинення позивача та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Посилання позивача на те, що йому не була вручена копія постанови, не знайшла свого підтвердження, так як, згідно відеозапису, він відмовився отримати копію постанови.

.

Керуючись Конституцією України, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ 07.11.2015 № 1395, ст.ст. 2,3,9,10,14,77,123, 241-246,250,257, 262, 286, 382 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві Сердюк Євгена Сергійовича, третя особа Департамент патрульної поліції, про визнання дій неправомірними та скасування постанови- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30.03.2018 року.

Суддя: