Ухвала суду № 73149843, 05.01.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/76406/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М., при секретарі Кострійчук В.В. за участю прокурора: Бондара Є.В., захисника: Меркулова С.А., підозрюваного: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції Бабенка Івана Петровича про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів клопотання вбачається, що 22 грудня 2017 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва винесено ухвалу про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою приводу до суду для участі в розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

05 січня 2017 року на підставі ухвали від 22 грудня 2017 року підозрюваного ОСОБА_2 було затримано з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

22.12.2017 начальник управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України старший радник юстиції Бабенко І.П. звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Бондаром Є.В. про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчими управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002903 від 13.09.2017 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

У ході досудового розслідування 19.12.2017 повідомлено про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК Українив редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016, а саме в незаконному переправленні особи через державний кордон України за попередньою змовою групою осіб, та сприяння його вчиненню наданням засобів, за наступних обставин.

Так, брату ОСОБА_2 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, повідомлено 17.02.2016 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 384 КК України.

Письмове повідомлення про підозру в день його складення ОСОБА_6 не вручалося у зв'язку із неможливістю такого вручення та не встановленням місцезнаходження останнього, а тому 17.02.2016 вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень - шляхом надіслання його поштою.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 переховувався від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності 17.02.2016 на підставі постанови слідчого його оголошено в державний розшук.

Ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справах №757/7247/16-к від 18.02.2016, №757/40442/16-к від 19.08.2016, №757/9402/17-к від 17.02.2017, №757/48003/17-к від 17.08.2017 неодноразово строком на 6 місяців надавався дозвіл на затримання ОСОБА_6 з метою приводу його до слідчого судді для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6, його брат ОСОБА_2, цивільна дружина ОСОБА_6 ОСОБА_7 та її рідний брат ОСОБА_5 вступили в попередню змову групою осіб на вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, з метою незаконного переправлення його через державний кордон України, для чого ОСОБА_5 розробив відповідний план.

Так, виконуючи відведену роль у раніше розробленому інспектором прикордонної служби 3 категорії - хіміком відділення радіаційного, хімічного, біологічного контролю відділу прикордонної служби «Овруч» І категорії (тип Б) ВОС 108934Р-976 Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління (ІІ категорії) Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 плані щодо незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, ОСОБА_2 22.08.2017 об 08:35 год. на автомобілі марки «Пежо» (PeugeotExpert), д.н.з. НОМЕР_1, прибув до міжнародного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення «Виступовичі», розташованому у Житомирській області, Овруцький район, поблизу села Рудня, на 9 км далі від кордону за село Виступовичі.

Під час проходження процедури митного контролю по «червоному коридору» ОСОБА_2, затягуючи час, імітував усунення несправностей у транспортному засобі, перевіряв тиск в шинах та підкачував їх, розмовляв з іншими особами, які перетинали державний кордон України, очікуючи сигналу від ОСОБА_6 про успішний піший обхід ним пункту пропуску та прибуття до обумовленого ОСОБА_5 місця їх зустрічі.

Отримавши сигнал від ОСОБА_6 про прибуття на обумовлене місце, ОСОБА_2 22.08.2017 об 09:22 год. завершив проходження прикордонного та митного контролю, здав інспектору прикордонної служби контрольний талон ТАІ №189609 для руху по «червоному коридору», та, отримавши номерний талон №1 для контролю руху від пункту пропуску «Виступовичі» до місця несення служби прикордонного наряду контрольний пост «Борутино», із зазначенням однієї особи, яка на легковому транспортному засобі НОМЕР_2 об 09:20 перетнула прикордонний наряд «ВШ» («Вартовий шлагбаума»), залишив межі пункту пропуску.

В подальшому, в цей же день, після 09:22 год., ОСОБА_2, прибувши на автомобілі марки «Пежо» (PeugeotExpert), д.н.з. НОМЕР_1 на визначене ОСОБА_5 на ділянці місцевості довжиною 14 км між міжнародним пунктом пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення «Виступовичі» та контрольним постом «Борутино» відділу прикордонної служби «Овруч», місце, приблизно за 200-250 метрів від пункту пропуску, що має відгалуження від основної дороги, та зупинився там очікуючи ОСОБА_6

Після того, як ОСОБА_6 сів до вказаного автомобіля, ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, розуміючи, що вчиняє дії та надає власний автомобіль для незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України без проходження останнім прикордонного та митного контролю, заміни всправжній номерний контрольний талон №1 на заповнений невстановленою особою та за невстановлених обставин бланк, який йому попередньо наддав ОСОБА_5, із зазначенням вже двох осіб, які на легковому транспортному засобі НОМЕР_2 об 09:20 перетнули прикордонний наряд «ВШ» («Вартовий шлагбаума»), та продовжив рух до контрольного посту «Борутино».

На контрольному посту «Борутино» приблизно об 10:20 год. 22.08.2017 ОСОБА_2, слідуючи на автомобілі марки «Пежо» (Peugeot Expert), д.н.з. НОМЕР_1, у якому також перебував ОСОБА_6, який не пройшов ні прикордонного, ні митного контролю, передав співробітникам контрольного посту «Борутино» підмінений ним несправжній контрольний талон №1, та на цьому автомобілі незаконно переправив ОСОБА_6 через державний кордон України.

Завершуючи реалізацію розробленого ОСОБА_5 плану та доводячи до кінця умисел на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України з метою уникнення ним кримінальної відповідальності, 22.08.2017 об 10:26 год. із застосуванням наданого ним з указаною метою транспортного засобу автомобіля марки «Пежо» (Peugeot Expert), д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_2 завіз ОСОБА_6 на територію Республіки Білорусь у пункті пропуску «Новая Рудня».

Таким чином, сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, а саме організація незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

05.01.2018 о 14:10 ОСОБА_2, затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Наступного дня, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця села СтрільськСарненського району Рівненської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 05.01.2018 о 09-30 год.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, переховування ОСОБА_2 від органу досудового розслідування, ухилення від прибуття за викликами, і можливість вчинення кримінальних правопорушень, відсутність офіційного місця роботи та визначеного і відомого органу досудового розслідування місця проживання, відсутність тісних соціальних зв'язків та відсутність спілкування із батьками, іншими родичами, після вручення яким повісток про виклик для передачі ОСОБА_2, останній не прибуває, що може надати підозрюваному у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення можливість виїхати за межі України з метою уникнення кримінальної відповідальності, можливості перешкодити ним досудовому розслідуванню під впливом інших підозрюваних співучасників.

Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. При альтернативному розмірі застави, просив визначити її в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вважаючи такий розмір прийнятним при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисники доводи клопотання не визнали, зазначили про необґрунтованість підозри ОСОБА_2, оскільки до матеріалів клопотання будь-яких матеріалів на підтвердження її обґрунтованості не долучено та в клопотанні не наведено фактів, які б свідчили про наявність передбачених законом ризиків, з яким б закон пов'язував застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу та неможливість застосування більш м'якого. Просили в задоволенні клопотання відмовити та обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, приходжу до наступних висновків.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України в кримінальному провадженні № 42017000000002903 від 13.09.2017.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних, а саме: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10.10.2017 реєстр. № 14/12-599, дозвіл на використання якого у цьому кримінальному провадженні надано ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.11.2017, висновком службового розслідування начальника Житомирського прикордонного загону від 22.09.2017, протоколом огляду з'єднань мобільних телефонів від 13-15.12.2017, протоколом огляду вилучених речей за місцем проживання ОСОБА_7 від 15-20.11.2017, інформацією заступника прикордонного уповноваженого Мозирської ділянки Республіки Білорусь №23/3980 від 13.09.2017, інформацією Житомирської митниці ДФС №1576/9/06-70-64 від 18.09.2017, контрольним талоном №1 від 22.08.2017 та контрольним талоном ТАІ №189609 для проходження «по червоному коридору» від 22.08.2017, інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №0.64-34490/0/15-17 від 23.10.2017, інформацією з бази даних Державної прикордонної служби України про те, що ОСОБА_6 законним шляхом державний кордон України не перетинав, показаннями свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання. Які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування підозрюваним від органів досудового розслідування, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, знищення, приховання або спотворення документів, речей, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, враховуючи займану посаду підозрюваного.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_2не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, корисливий мотив кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у яких він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу, з урахуванням положень ч.5 ст. 182 КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів громадян, що становить 140 960 грн. оскільки внесення застави, саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими, підозрюваними, визначеними слідчим у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - село Стрільськ Сарненського району, Рівненська область, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання заступника начальника управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції Бабенка Івана Петровича про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця села Стрільськ, Сарненського району, Рівненської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком до 19 лютого 2018 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2, обов'язків, визначених КПК України.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 37318005112089;

МФО (код банку) 820172;

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Отримувач: ТУДСА в місті Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими, підозрюваними, визначеними слідчим у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - село Стрільськ Сарненського району, Рівненська область, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

В решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: О.М. Соколов