Рішення № 73149696, 06.02.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3800/17-ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Матійчук Г.О.,

при секретарі Винник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, та просив стягнути з ПАТ «СК «Універсальна» на користь ОСОБА_1 несплачену частину страхового відшкодування в розмірі 22 580 грн. 30 коп, витрат на оплату експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1700 грн, витрат на правову допомогу у розмірі 4100 грн., та сплачений судовий збір (а.с. 4-7).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.08.2016 року в м. Дніпро, відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля «Kia», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу автомобіль марки «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

Учасниками дорожньо-транспортної пригоди складено «Європротокол» без виклику співробітників патрульної поліції, який був поданий до страховика 04.08.2018 року.

Згідно Звіту № 2908/16/16 про визначення вартості матеріального збитку вартість відновлювального ремонту автомобіля «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_2, склала 83 749 грн. 23 коп., ринкова вартість «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_2

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди застрахована у ПАТ «СК «Універсальна» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9953388 від 17.05.2016 р.

11.02.2016 ПАТ «СК «Універсальна» виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 17 413 грн. 88 коп., що є значно меншою ніж вартість транспортного засобу на момент ДТП.

02.11.2017 р. позивач уточнив позовні вимоги, зменшивши їх та просить з урахуванням висновку судової автотоварознавчої експертизи стягнути з відповідача на його користь недоплачене страхове відшкодування в розмірі 17 477 грн. 42 коп., витрати на оплату послуг експерта авто товарознавця 1700 грн., а всього стягнути 19 177 грн. 42 коп.(а.с. 133 - 134)

Позивачем та його представником подано заяву про розгляд справи без участі позивача, у зв'язку із його знаходження у м. Дніпро, та не заперечували щодо ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд не вбачає підстав для проведення заочного розгляду справи, оскільки відповідачем подавались заперечення проти позову.

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, приходить до висновку про ухвалення часткового задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.08.2016 року близько 10 год. 15 хв. в м. Дніпро на вул. Запорізьке шосе відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Kia», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження.

Учасниками дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку із визнанням вини ОСОБА_2, складено «Європротокол» без виклику співробітників патрульної поліції, який був поданий до страховика 04.08.2018 року (а.с.10)

Як встановлено судом і вказана обставина не заперечувалась представником відповідача, згідно Полісу серії АІ № 9953388 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.08.2016 року була застрахована у ПАТ «СК «Універсальна». Франшиза згідно Полісу серії АІ/9953388 від 17.05.2016 року становить 510 грн. 00 коп., ліміт відповідальності - 50 000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Згідно з пунктом 3 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленим цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). (п.1 ч.2 ст.22 ЦК України).

Згідно із висновками Звіту № 2908/16/16 про визначення вартості матеріального збитку, наданого позивачем, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_2, склала 83 749 грн. 23 коп., ринкова вартість «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент ДТП становить - 51 370 грн. 33 коп. (а.с. 13-18).

Представником відповідача також надано висновок № 3957 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_2, склала 85 257 грн. 08 коп., ринкова вартість «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_2 на момент ДТП становить - 44 423 грн. 88 коп (а.с. 58-62).

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача ПАТ «СК «Універсальна» із заявою про виплату страхового відшкодування, завданого дорожньо-транспортною пригодою. (а.с. 9) 30.09.2016 ПАТ «СК «Універсальна» здійснило позивачу виплату страхового відшкодування в розмірі 17 413 грн. 88 коп.(97-98).

Судом за клопотанням представника відповідача було призначено судову автотоварознавчу експертизу. Згідно Висновку експерта № 12-2/751 від 22.09.2017, складеного Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, ринкова вартість автомобіля марки «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_2, 1988 року виготовлення, до моменту ДТП становить 46 656 грн. 40 коп., ринкова (залишкова) вартість автомобіля марки «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_2, 1988 року виготовлення з урахуванням пошкоджень отриманих в момент ДТП, а саме 03.08.2016 року становить - 11 765 грн. 10 коп. Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Opel Vectra»,державний номерний знак НОМЕР_2, 1988 року виготовлення, внаслідок його пошкодження станом на 03.08.2016 року становить - 46 656 грн. 40 коп. (а.с. 155-183).

Розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи згідно з наказом Мін'юсту України від 01.10.1999 N 60/5 (z0689-99) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.10.1999 N 689/3982) «Про затвердження Положення про порядок проведення судової автотоварознавчої експертизи транспортних засобів та Науково-методичних рекомендацій з питань проведення автотоварознавчої оцінки транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України (Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Вказаний Висновок відповідає вимогам, які ставляться до такого виду доказів та визначені в ст. 66 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до роз'яснень, що висвітлені у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та в п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013, коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовується в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Верховним Судом України у Листі «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Суд вважає за можливе покласти в основу рішення при вирішенні заявлених позивачем вимог висновок судової автотоварознавчої експертизи № 12-2/751 від 22.09.2017 року, складеного Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, оскільки при її призначенні експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Судова експертиза проводилась експертом, який має відповідну фахову підготовку, при її проведенні експерту надавались матеріали цивільної справи. Висновок судової експертизи кореспондується з іншими доказами по справі та не суперечить їм.

Крім того, сторони погодились із висновками проведеної судової експертизи, у зв'язку із чим позивачем, у відповідності до пункту першого частини другої статті 49 ЦПК України, було подано заяву про зменшення позовних вимог, а саме: позивач просив стягнути з ПАТ «СК «Універсальна» недоплачене страхове відшкодування у розмірі 17 477 грн. 42 коп., витрати на оплату послуг експерта автотоварознавця 1700 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 4100 грн., та судовий збір у розмірі 640 грн. (а.с. 193-194).

Представник відповідача подав до суду пояснення з приводу зменшення позивачем позовних вимог, де зазначив, що загалом погоджується із сумою страхового відшкодування, проте вказав на необхідність виключення із даного розрахунку суму франшизи, що складає - 510 грн. Крім того, заперечив і про стягнення витрат на оплату послуг експерта автотоварознавця у розмірі 1700 грн.

У зв'язку із вищевикладеним суд зазначає, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Так, відповідно до статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та виходячи з вимог чинного законодавства, якими регламентовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що з відповідача ПАТ «СК «Універсальна» на користь позивача слід стягнути недоплачену суму страхового відшкодування в межах лімітів відповідальності (згідно Полісу № АІ № АІ № 9953388 від 17.05.2016 року - 50 000 грн. 00 коп.) з розрахунку: 44 656 грн. 40 коп., (вартість автомобіля на момент ДТП) - 11 765 грн. 10 коп. (вартість автомобіля після ДТП (залишки) - 510 грн. (франшиза) - 17 413 грн. 88 коп. (виплачена сума страхового відшкодування) = 16 967 грн. 42 коп.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ПАТ «СК «Універсальна» витрат на оплату послуг експерта автотоварознавця у розмірі 1700 грн., то суд зазначає, даний висновок не є доказом у справі, крім того, представником відповідача оплачено витрати на проведення експертизи Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, з висновком якого погодились сторони, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення коштів за складання такого висновку.

Згідно ст. 1 Закону України від 20.12.2011 «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» визначено граничний розмір витрат на правову допомогу.

Відповідно до статті 1 вищезазначеного закону, передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Така позиція закріплена і у п. п. 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах». судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Згідно розрахунку суми юридичних послуг за надану правову допомогу та дублікату квитанції № 19/01/17-1 від 19.01.2017 року ОСОБА_3 оплачено згідно договору про надання правової допомоги № 19/01/17-1 від 19.01.2017 суму за надання правової допомоги у розмірі 4100 грн. 00 коп. (а.с. 29-30).

За таких обставин, суд вважає доведеним позивачем оплату послуг адвоката.

Згідно статті 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення страхового відшкодування.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 22, 29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 20 Закону України «Про страхування», ст.ст.3, 16, 22, 988, 990, 1192 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 76, 77, 81, 141, 212, 213, 223, 229, 239, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1 несплачену частину страхового відшкодування в розмірі 16 967 (шістнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 42 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок ) грн. 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат на правову допомогу у розмірі 4100 (чотири тисячі сто) грн.

В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня з дня складання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.О. Матійчук