Ухвала суду № 73149547, 25.01.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45915/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.,

при секретарі Винник С.М.,

за участю прокурора Стороженка С.В.,

захисника Федур А.А.,

захисника Федур Г.А.,

захисника Янченка С.П.,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України майора поліції Циби Н.Д. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,-

В С Т А Н О В И В:

25.01.2018 у провадження слідчого судді Матійчук Г.О. надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України майора поліції Циби Н.Д. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000000487 від 17.05.2017 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, що завдало великої матеріальної шкоди, тобто кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 3 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 14.06.2012 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу ПАТ «Конверсбанк» (код ЄДРПОУ 34353904) придбав у ОСОБА_6 за 792 тис грн автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «S 550», кузов НОМЕР_1, 2010 року випуску, чорного кольору (далі - автомобіль або «Mercedes-Benz» «S 550»).

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 банківській установі спричинено майнової шкоди на суму 563 996,61 грн, що є великою матеріальною шкодою.

25.07.2017 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинськ (м. Кам'янське), Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого.

25.07.2017, у зв'язку із не встановленням місцезнаходження ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 42, ст.ст. 111-112, ч. 2 ст. 135, 276-278 КПК України повідомлення про підозру вручено представнику житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання ОСОБА_4 та направлено поштою за адресою проживання ОСОБА_4 та адресою розташування житлово-експлуатаційної організації.

07.08.2017 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук.

08.08.2017 ухвалою слідчого судді Васильєвої у справі 757/45915/17-к надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

24.01.2018 о 12:10 затримано підозрюваного ОСОБА_4, про що складено відповідний протокол.

16.11.2017 о 08:20 ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. 209 КПК України, фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, вказаним у клопотанні та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисники підозрюваного та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання з підстав його необгрунтованності зазначивши, що підозрюваний перебував за кордоном і як тільки дізнався про наявність відповідного клопотання, одразу ж повідомив про свій намір добровільно з'явитись до слідчого судді.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує клопотання, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч.1 ст.178, ч.1 ст.194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Судовим розглядом встановлено, 24.01.2018 о 12:10 затримано підозрюваного ОСОБА_4, про що складено відповідний протокол.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_4, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину за викладених у клопотанні обставин.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Разом з тим, слідчий суддя вважає жодним чином необґрунтованими та недоведеними доводи слідчого та прокурора, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вищевказаному ризику, тим більш, в доданих до клопотання матеріалах дані про такі обставини відсутні.

Слідчим не обґрунтовано та не доведено, що слідчі дії, які вчиняються та необхідно вчинити в подальшому, не можливо вчинити без тримання підозрюваної під вартою, сама по собі необхідність вчинення ряду слідчих дій не виправдовує тримання особи під вартою.

Відтак, клопотання задоволенню не підлягає.

Оскільки, протягом розгляду доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків як то: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати, вважаю наявними всі підстави для застосування відповідно до ч.4 ст.194 КПК України до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Вирішуючи, який запобіжний захід застосувати, слідчий суддя у відповідності до ч.1 ст.178 КПК України враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 303 КК України, міцність соціальних зв'язків - має постійне місце проживання, сімейний стан підозрюваного - одружений, має на утриманні дружину інваліда та малолітню доньку.

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді, який зможе запобігти заявленим у кримінальному провадженні ризикам, а саме домашній арешт.

Зважаючи на вищевказані обставини, вирішуючи питання про вид зазначеного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 22 години до 6 години до 24.03.2018 включно.

При цьому слідчий суддя виходять з положень ч.3 ст.176 КПК України, відповідно до яких домашній арешт є більш м'яким запобіжним заходом в порівнянні з триманням під вартою.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного обов'язок прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту , в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- за наявності здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України майора поліції Циби Н.Д. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинськ (м. Кам'янське), Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати з 22 години до 6 години місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 до 24.03.2018 включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту , в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- за наявності здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Термін дії домашнього арешту та обов'язків, покладених судом, визначити в межах строку досудового розслідування, терміном на два місяці, тобто до 24.03.2018 включно.

Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвалу передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Матійчук Г.О.