Ухвала суду № 73148570, 03.04.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4087/17

Провадження № 1-кп/727/32/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Меренчук Р.Ю.

з участю прокурора Петричук О.А.

за участю захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю представника

потерпілої юридичної особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці кримінальне провадження /ЄРДР №12017260040000728/ з обвинувальним актом, затвердженим прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Чернівецької області старшим радником юстиції ОСОБА_4, по обвинуваченню ОСОБА_5, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України та ОСОБА_6, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.4, ст.309 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м.Чернівці перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України та ОСОБА_6, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.4, ст.309 ч.1 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у зв’язку зі смертю останнього, представивши суду оригінал медичного свідоцтва про смерть від 29.11.2017 року та свідоцтво про смерть ОСОБА_5 від 30.11.2017 року. Також звернувся до суду з клопотання про повернення заставодавцю ОСОБА_7 коштів в сумі 200000 грн., внесених нею як застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов’язків. При цьому, звертає увагу суду на те, що покладені на ОСОБА_5 обов’язки, визначені в ухвалі слідчого судді від 03.02.2017 року, додаткові обов’язки, визначені в ухвалі слідчого судді від 07.03.2017 року, дія яких була продовжена до 02.05.2017 року на підставі ухвали слідчого судді від 30.03.2017 року, вичерпали свою дію 02.05.2017 року. При цьому, починаючи з 03.05.2017 року запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді застави припинив свою дію, оскільки прокурором обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 був направлений до суду 27.04.2017 року та під час розгляду справи судом і по даний час прокурором не заявлялись клопотання про обрання, зміну чи скасування дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 Таким чином, вважає, що під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 жодних обов’язків, покладених на нього ухвалами слідчих суддів не порушував, а тому у разі закриття судом кримінального провадження, застава, внесена за ОСОБА_5, підлягає поверненню заставодавцю.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 Зауважив на тому, що у наявному свідоцтві про смерть ОСОБА_5 відсутні взагалі будь-які відомості та документи, що посвідчують особу померлого, а в графі місце смерті відсутні посилання на адресу. При цьому, звернув увагу суду на розбіжності в адресах ОСОБА_5, зокрема згідно медичного свідоцтва про смерть - смерть наступила в м.Луганськ, вул.Шишкіна, 95, а у обвинувальному акті адресою проживання ОСОБА_5 вказано: м.Луганськ, квартал Пролетаріату, вул.Донбаса, 13. Таким чином, вважає, що надані суду документи та відомості достовірно не вказують на обвинуваченого. Також просив суд звернути в дохід держави кошти, внесені в якості застави ОСОБА_5 в сумі 200000 грн. на підставі ч.8 ст.182 КПК України.

Представник потерпілої юридичної особи – ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позицію прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник в судовому засіданні не заперечували щодо закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 та повернення застави.

Заслухавши думку адвоката ОСОБА_2, який просив закрити кримінальне провадження у зв'язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_5 та повернути заставу, думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні даного клопотання, думку обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження в межах, необхідних для вирішення заявлених клопотань, суд вважає, що клопотання захисника щодо закриття кримінального провадження підлягає задоволенню, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Згідно копії свідоцтва про смерть (а.п.157), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 30.11.2017 року у місті Луганськ. При цьому, місце народження – м.Клайпеда Республіки Литва – співпадає з місцем народження, зазначеним в паспорті ОСОБА_5

Згідно вимог абзацу 3 статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Згідно п.5 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі якщо помер обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.

Клопотань щодо продовження розгляду кримінального провадження для реабілітації померлого до суду не надходило.

Згідно ч.6 ст.284 КПК України, якщо обставина смерті обвинуваченого виявилася під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що є підстави для закриття кримінального провадження в частині обвинувачення відносно ОСОБА_5 у зв'язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_5 При цьому, суд враховує і ту обставину, що місцем народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у свідоцтві про смерть вказано м.Клайпеда, республіка Литва, що повністю збігається з датою та місцем народження ОСОБА_5 у його паспорті громадянина України, чого не заперечували учасники кримінального провадження.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час досудового слідства 03.02.2017 року ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 200 000,00 грн. Роз’яснено, що у разі внесення застави на підставі ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5 покласти ряд обов’язків, зазначених в ухвалі. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу в вигляді застави. З моменти звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід в вигляді застави.

При цьому, 02.03.2017 року заставодавець ОСОБА_7 внесла на депозитний рахунок 37319021008745, МФО 820172 Держказначейська служба України м.Київ, код 26311401 ТУ ДСАУ в Чернівецькій області кошти в сумі 200000,00 грн. в якості застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов’язків, визначених ухвалою слідчого судді, що підтверджується копією квитанції №0.0.718215827.1 від 02.03.2017 року.

Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України у разі якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Відповідно до ч. 9 ст.182 КПК України, питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

Частиною 11 ст.182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

В силу ч.4 ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тобто, з моменту внесення застави, підозрюваний є особою відносно якої у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Положеннями КПК України не визначено конкретного строку дії запобіжного заходу у виді застави.

Згідно зі ст.203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді застави, продовжує діяти до підстав, визначених ст.ст.203, 368 КПК України.

При цьому, суд вважає, що відповідно до норм КПК України, застава є запобіжним заходом, строк застосування якого не обмежений (це також зазначено в інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо вжиття заходів загального характеру, зумовлених порушенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які встановлені у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.10.2014 р. у справі «Чанєв проти України»), тоді як дійсно існують запобіжні заходи, строк дії яких є обмеженим - домашній арешт, тримання під вартою тощо, про що також вказано в зазначеному листі ВССУ.

На підставі викладеного, з урахуванням вищевикладених обставин, а також того, що застава - є запобіжним заходом, строк застосування якого не обмежений, тобто на даний час його дія не припинена, суд вважає, що в задоволенні клопотання захисника про повернення застави – слід відмовити.

Таким чином, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду у вищезазначеному кримінальному провадженні до Шевченківського районного суду м.Чернівці в судові засідання, призначені на 04.10.2017 року, 31.10.2017 року не з'являвся, причини неявки суду не повідомляв, судом виносилась ухвала про примусовий привід обвинуваченого до судового засідання від 31.10.2017 року, яка не була виконана, належних та допустимих доказів хвороби обвинуваченого ОСОБА_5 суду не надано (зокрема суду не надано оригінали медичних довідок з відповідних медичних закладів стаціонарного лікування, виписки з історії хвороби, медичні картки хворого), суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_5 було порушено обраний стосовно нього запобіжний захід у вигляді застави, у зв’язку з чим клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 в цій частині – слід відмовити.

Крім цього, відмовляючи в задоволенні клопотання про повернення застави заставодавцю, суд також виходить з того, що відповідно до вимог ст.182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою особою. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Отже системний аналіз вказаної норми надає можливість прийти до висновку, що з питання про повернення застави має право звернутися особа, яка її внесла.

Таким чином, суд вважає, що у своїй сукупності вищевказані фактичні обставини справи та матеріали справи свідчать, що обвинувачений ОСОБА_5 порушив застосований стосовно нього запобіжний захід у вигляді застави, тому у відповідності до ч.8 ст.182 КПК України, внесена застава підлягає зверненню в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 284, 370-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження /ЄРДР №12017260040000728/ з обвинувальним актом, затвердженим прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Чернівецької області старшим радником юстиції ОСОБА_4, по обвинуваченню ОСОБА_5, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України та ОСОБА_6, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.4, ст.309 ч.1 КК України в частині обвинувачення ОСОБА_5, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України – закрити у зв'язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_5.

Звернути в дохід держави заставу за підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що була внесена ОСОБА_7 на депозитний рахунок 37319021008745, МФО 820172 Держказначейська служба України м.Київ, код 26311401 ТУ ДСАУ в Чернівецькій області в сумі 200000,00 (двісті тисяч) гривень згідно квитанції №0.0.718215827.1 від 02.03.2017 року.

На ухвалу протягом 7 днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м.Чернівці.

СУДДЯ: