Ухвала суду № 73148375, 02.04.2018, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/571/18

Провадження №2-з/718/5/18

У Х В А Л А

про забезпечення позову

02.04.2018 року суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Мізюк В.М. ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

30.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Кіцманського районного суду Чернівецької області із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що в провадженні цього ж суду знаходиться цивільна справа №718/571/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову зазначає, що відповідач не виконує взяті на себе зобов’язання, не здійснює повернення боргу, яка утворилась на підставі боргової розписки від 06.04.2017 року. Таким чином, позивач вважає, що відповідач може вчити дії по відчуженню належного йому майна, а тому звернувся до суду з заявою про накладення заборони на відчуження всього рухомого та нерухомого майна, що знаходиться у володінні ОСОБА_2

Розглянувши заяву про забезпечення позову, приходжу до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 151 ЦПК України одним з видів забезпечення позову є заборона вчинення певних дій.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В своїй заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 не вказав будь-якого рухомого та нерухомого майна, яке належить відповідачу на праві власності чи у користуванні, доказів про те, що йому будь-хто відмовив у наданні такої інформації, а тому суд позбавлений можливості забезпечити позов у вказаній справі.

За таких обставин, суд, приходить висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.6 ст.153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову в забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150-154, 294 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.

Копію цієї ухвали направити сторонам для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: