Ухвала суду № 73147461, 29.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 621/1727/16-к Головуючий суддя І інстанції Усенко С. І.

Провадження № 11-кп/790/104/18 Суддя доповідач Гришин П.В.

Категорія: Умисне вбивство

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області:

головуючого - судді - Гришина П.В.

суддів - Савенко М.Є.,Протасова В.І.,

при секретарі - Григорян І.І.,

за участю прокурора - Пресс Г.С.,

захисника - Міщенко І.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Міщенко І.І. на вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 24 січня 2017 року у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гірське Луганської області, неодруженого, непрацюючого, із середньо-спеціальною освітою, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

19.06.2007 року вироком Первомайського міського суду Луганської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки;

03.10.2008 року вироком Первомайського міського суду Луганської області за ч.1 ст.162, 72 КК України до позбавлення волі строком на 6 місяців, на підставі ст.71 КК України приєднано 4 роки позбавлення волі за вироком від 19.06.2007 року,остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

07.10.2011 року на підставі ухвали Алчевського міського суду Луганської області від 07.10.2011 року, згідно ст. 81 КК України, умовно-достроково звільнений із Алчевської ВК № 13 на невідбутий термін 1 рік 4 місяці 24 дні;

30.09.2015 року вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком, ОСОБА_2 засуджений:

-за п.п.1, 6 ч.2 ст.115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього його майна;

-за ч.2 ст.15 п.п. 9, 13 ч.2 ст.115 КК України - 15 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_2 покарання - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст.71 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30.09.2015р. покаранням призначеним за цим вироком призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Згідно вироку, 02.07.2016 ОСОБА_2, прибув на територію садового товариства «Борки» Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, де знаходячись поблизу дачної ділянки НОМЕР_1, НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5., помітив власника вказаного домоволодіння, після чого у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на умисне позбавлення життя господарів із метою заволодіння їх майном.

Реалізуючи свій злочинний умисел, цього ж дня, близько 10 години, ОСОБА_2 будучи в стані алкогольного сп'яніння, через паркан проник на територію вищевказаної дачної ділянки, де на городі знаходився чоловік власника ділянки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. Перебуваючи на території домоволодіння, ОСОБА_2 виявив металевий кутник, яким, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_4 та в подальшому заволодіння його майном, навмисно наніс останньому не менше п'яти ударів металевим кутником в область голови.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2, ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма, у вигляді забитих ран на волосистій частині голови та обличчі; синці - в правій тьмяно-потиличній області, в лівій лобно-тімяно-скроневій області, в правій та лівій навколоочних областях; переломи кісток мозкового та лицевого черепу; крововиливи над та під тверду та м'які мозкові оболонки та у шлуночки головного мозку, вогнища забою головного мозку в області бічної поверхні правої скроневої долі та бічної поверхні з переходом на основу лівої скроневої області. За ступенем тяжкості, відкрита черепно-мозкова травма, кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

В результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_2, в той же день, настала смерть ОСОБА_4, причиною якої стала відкрита черепно-мозкова травма, у вигляді забитих ран та синців на голові, що супроводжуються переломами кісток мозкового та лицевого черепа, крововиливами над та під тверду мозкову оболонку та під м'які мозкові оболонки, а також вогнища забою головного мозку.

Далі, ОСОБА_2 прослідував до будинку, розташованого на вказаній ділянці, де помітив ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5., якій навмисно наніс не менше двох ударів металевим кутником в область голови.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма, у формі забитих ран у кількості 2-х в потиличній області справа, відкритих лінійних оскольчатих переломів у кількості 2-х потиличній кістки справа, з розривами твердої мозкової оболонки в цих зонах, кровоподтечність м'яких покривів голови з боку їх внутрішньої поверхні з крововиливами в м'які тканини в потиличній області справа, травматичними внутрішньочерепними крововиливами правої і лівої півкулі головного мозку і в області мигдалин мозочка, набряку. набрякання головного мозку з дислокацією стволової частини, що за ступенем тяжкості, в своїй сукупності, як утворені по єдиному механізму, кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

В результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_2, в той же день, настала смерть ОСОБА_3, причиною якої стала відкрита черепно-мозкова травма, у формі переломів кісток черепа, травматичних внутрішньочерепних крововиливів, що привела до розвитку набряку і набрякання головного мозку, з дислокацією стволової частини.

Впевнившись, що настала смерть ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, безперешкодно проник до помешкання будинку, звідки таємно, протиправно, з корисливих мотивів з метою наживи, викрав майно потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3: каблучку із срібла 925 проби, вартістю 53 гривень 44 копійки, мобільний телефон «Nokia-2610» вартістю 177 гривень, мобільний телефон «Samsung GT-E2152 Duos» із картою пам'яті та зарядним пристроєм до нього, вартістю 350 гривень, туристичний рюкзак, вартістю 591 гривень 75 копійок, на загальну суму 1172 гривень 19 копійок.

Крім того, ОСОБА_2, 02.07.2016, перебуваючи на території дачної ділянки НОМЕР_1,НОМЕР_2, розташованої в садовому товаристві «Борки» Бірківської сільської ради, Зміївського району Харківської області, що належить сім'ї ОСОБА_3, після закінчення всіх необхідних дій, направлених на позбавлення життя двох осіб, із корисливих мотивів, помітив як на територію вказаного двору прийшов сусід по дачній ділянці сім'ї ОСОБА_3 - ОСОБА_5. Після цього у ОСОБА_2, який усвідомлював, що його протиправні дії та їх наслідки можуть бути помічені сторонньою особою, та в інший спосіб, крім як злочинного, він не зможе приховати вчинений злочин, виник злочинний умисел на позбавлення життя ОСОБА_5 Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_5, з метою приховання вчиненого злочину - вбивства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із корисливих мотивів, ОСОБА_2, повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс не менше двох ударів металевим кутником в область голови ОСОБА_5

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2, ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження: гостра відкрита черепно-мозкова травма, у формі втиснутого оскольчатого перелому правої тім'яної і скроневої кісток, забито-рублених ран правої скроневої області, забито-рублених ран правої і лівої вушних раковин, що привели до розвитку подапоневротичної гематоми правої тьмяно-потиличної області і забиття головного мозку середнього ступеню тяжкості, з формуванням субдуральної гематоми правої скроневої області, що за ступенем тяжкості, в своїй сукупності, як утворені по єдиному механізму, кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

ОСОБА_2 виконав всі необхідні дії, направлені на протиправне позбавлення життя ОСОБА_5 з метою приховування вбивства сім'ї ОСОБА_3, та безперешкодно з місця злочину зник, але його умисел не був доведений до кінця, так як ОСОБА_5 був вчасно госпіталізований до КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня-центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» м. Харкова, де йому своєчасно надано медичну допомогу.

В апеляційній скарзі захисник Міщенко І.І.просить вирок суду першої інстанції за обвинуваченням ОСОБА_2 змінити у зв'язку з суворістю призначеного покарання, і призначити йому менш суворе покарання. В обґрунтування посилається на те, що судом першої інстанції не вказані обставини, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття , оскільки він повністю визнав вину, вибачився перед потерпілими, сприяв розкриттю злочину. Також зазначає про те, що обвинувачений має дружину та трьох дітей на утриманні 2005, 2007 та 2015 року народження, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, цивільний позов потерпілих та прокурора визнав повністю, до адміністративної відповідальності не притягувався.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду першої інстанції змінити у зв'язку з суворістю призначеного покарання, і призначити йому менш суворе покарання. В обґрунтування посилається на обставини, наведенів апеляційній скарзі захисника Міщенко І.І.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Міщенко І.І., які підтримали апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційних скарг колегія суддів дійшла висновку, що вони задоволенню не підлягають , виходячи із наступного.

Висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_2 в умисному протиправному заподіянні смерті двом особам з корисливих мотивів та закінченому замаху на умисне вбивство з метою приховання іншого злочину, вчинене особою, що раніше вчиняла умисне вбивство, в апеляційних скаргах не оспорюється, а тому, відповідно до вимог ст.404 КПК України, вирок в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_2, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненої ним сукупності особливо тяжких злочинів, об'єктом посягання яких було життя людей, яке відповідно до Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю.

Судом враховано конкретні обставини вчинення цих злочинів, наслідком яких стала загибель двох людей, корисливий мотив злочинних дій та мета приховати інший злочин. Судом враховано й ставлення ОСОБА_2 до своїх дій та їх наслідків , відсутність співчуття та жалю до потерпілих.

Сукупність наведених у вироку обставин свідчить про особливо цинічне ставлення обвинуваченого до життя людей, нехтування такою найвищою суспільною цінністю задля досягнення власних цілей.

Колегія суддів звертає увагу, що про антисоціальну спрямованість ОСОБА_2 свідчить множинність особливо тяжких злочинів, вчинених в період іспитового строку за попереднім вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30.09.2015року. Крім того , особу обвинуваченого характеризує наявність у нього декількох судимостей за умисні злочини, в т.ч. корисливі, незважаючи на його молодий вік, та наявність на утриманні малолітньої дитини, про що зазначив у вироку суд першої інстанції.

Судом першої інстанції правильно встановлено наявність таких обтяжуючих обставин, як вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо осіб похилого віку.

Суд не встановив обставин , що пом'якшують покарання обвинуваченому. Наведені в апеляційних скаргах стороною захисту доводи про наявність щирого каяття та активне сприяння розкриттю злочину спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Так, під час судового слідства ОСОБА_2 визнавав вину частково, не міг пояснити мотиви своїх дій, не визнавав наявність умислу на вбивство потерпілих, про що правильно вказав суд у мотивувальній частині вироку. Згідно із дослідженими в суді висновками судово-психіатричної експертизи в період вчинення злочинів обвинувачений знаходився у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, але у нього не було якого-небудь хворобливого розладу психічної діяльності та він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Така позиція обвинуваченого свідчить про відсутність критичної оцінки ним своєї поведінки, на чому базується щире каяття.

Не встановлено також фактів сприяння розкриттю злочину обвинуваченим, оскільки вся інформація щодо вчинення кримінального правопорушення здобута органом досудового слідства без його ініціативи.

Сприяння розкриттю злочину має бути активним , тобто ініціативним та енергійним.

Матеріали кримінального провадження не містять даних про ініціативне сприяння обвинуваченого розкриттю даних злочинів, а неспростовні докази причетності обвинуваченого до вчинення злочинів здобуті під час проведення слідчих дій органом досудового слідства без його ініціативи вже після впізнання свідками та затримання ОСОБА_2

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду про відсутність пом'якшуючих обставин, що обумовлюють можливість призначення обвинуваченому більш м'якого покарання.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд, керуючись вимогами ст.ст. 64, 65 КК України, дійшов правильного висновку, що позбавлення волі на певний строк не досягне мети покарання, а тому вірно призначив ОСОБА_2 такий винятковий вид покарання як довічне позбавлення волі, що в повній мірі відповідає засадам законності , справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Підстав вважати явно несправедливим призначене обвинуваченому остаточне покарання колегія суддів не знаходить, а тому залишає без задоволення апеляційні скарги сторони захисту як необґрунтовані.

З урахуванням викладеного, керуючись, ст.ст. 404, 405, 407, 418, ст.419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скаргиобвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Міщенко І.І. залишити без задоволення. Вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 24 січня 2017 року у відношенні ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - з дня вручення копії ухвали.

Головуючий-

Судді -