Постанова № 73147459, 28.03.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/679/18 Головуючий 1 інстанції - Зяброва О.Г.

Справа № 644/2016/17 Суддя-доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: договірні

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Кружиліної О.А.

суддів Кіся П.В., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ПРАВО ГРУП»

на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06 листопада 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР», третя особа - Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський», про захист прав споживачів шляхом повернення коштів за договором,

в с т а н о в и в:

30 березня 2017 року ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» (далі по тексту - ТОВ «ІРЦ»), третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський» (далі по тексту ПАТ «Банк Михайлівський») про захист прав споживачів шляхом повернення коштів за договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 26 травня 2016 року, між ним та відповідачем був укладений договір № 980-006-000235219, тип договору «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентної ставки щомісячно). За умовами зазначеного договору він передав відповідачу 100 000 грн у вигляді позики строком до 07 листопада 2016 року, а відповідач повинен був виплачувати йому щомісячно (10 числа кожного місяця) проценти за користування його коштами у розмірі 33,54 % річних, на банківський рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, відкритого у третьої особи «ПАТ «Банк Михайлівський», та повернути йому позичені кошти після закінчення строку дії договору, на вищезазначений банківський рахунок.

В свою чергу відповідач свої обов'язки по сплаті йому відсотків за користування позикою не виконує, що стало підставою для звернення до відповідача з письмовою вимогою до відповідача від 12 липня 2016 року, про дострокове повернення йому позики.

Однак його заява на ім'я відповідача залишилась без відповіді, у програмі відстеження пересилання поштових відправлень «Укрпошти» зазначається, що на даний час відсутні дані про отримання відповідачем заяви позивача. Тобто дані обставини свідчать про фактичну відмову відповідача від отримання будь-якої кореспонденції.

Оскільки на цей час відповідач систематично порушує взятий на себе обов'язок щодо сплати йому щомісячно процентів за користування наданою позикою, тобто жодного разу не сплатив йому кошти за користування його грошами у вигляді встановлених договором процентів, тому у відповідність до статті 1052 ЦК України, він має право на дострокове повернення йому позиченої суми у розмірі 100 000 грн, та стягнення процентів за користування відповідачем позикою у розмірі 33,54 % річних, що складає 16 585,72 грн, а всього 116 585, 72 грн, які просить стягнути з відповідача на свою користь.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_2 - ПП «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ПРАВО ГРУП» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ «ІРЦ» на користь ОСОБА_2 100 000 грн боргу по договору позики від 10 травня 2016 року № 980-006-000-235219 та 16 585,72 грн відсотків за користування грошовими коштами.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням ряду норм матеріального права, судом не вірно та не в повному обсязі досліджено всі обставини і докази, що мають значення для справи.

Зокрема, зазначав, що наявні докази в матеріалах справи свідчать про те, що відповідач протягом тривалого часу з моменту укладення договору по теперішній час не виконував умови договору, не сплачував відсотки, передбачені умовами договору, у зв'язку з чим є усі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцію Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 367 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із положень статей 610, 651 ЦК України та тих обставин, що позивачем не надано до суду жодних відповідних доказів, які б свідчили про невиконання ТОВ «ІРЦ» своїх зобов'язань за договором № 980-006-000235219 від 10 травня 2016 року, а тому відмовив у задоволенні позову через його недоведеність.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що 10 травня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ІРЦ» було укладено договір № 980-006-000235219.

Згідно статті 1 договору № 980-006-00235219 від 10 травня 2016 року ОСОБА_2 передає ТОВ «ІРЦ» у власність грошові кошти в розмірі 100 000 грн на строк по 07 листопада 2016 року, а ТОВ «ІРЦ» зобов'язується повернути ОСОБА_2 кошти та виплатити проценти за користування коштами в розмірі 33,54% річних, що складає 27% річних після утримання податку з таких процентів, на банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім'я ОСОБА_2 в ПАТ «Банк Михайлівський». Днем надання суми коштів у власність (позику) ТОВ «ІРЦ» вважається день зарахування суми коштів на поточний рахунок ТОВ «ІРЦ».

Відповідно до пункту 8.3 договору укладений договір № 980-006-00235219 від 10 травня 2016 року є договором позики.

Відповідно до платіжного доручення № 1358998 від 10 травня 2016 року ОСОБА_2 на поточний рахунок ТОВ «ІРЦ» перераховано 100 000 грн згідно договору №980-006-000235219 від 10 травня 2016 року.

Крім того, 10 травня 2016 року між ПАТ Страхова компанія «ФОРТЕ» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків «КАПІТАЛ» № К980-006-00235219.

10 травня 2016 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Михайлівський» був укладений договір № 980-006-000004454 про відкриття банківського рахунку для обслуговування строкового вкладу (депозиту), за яким останньому було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1.

12 липня 2016 року ОСОБА_2 направив до ТОВ «ІРЦ» заяву про дострокове повернення йому суми грошових коштів та процентів за вищезазначеним договором.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 липня 2017 року заява представника позивача ОСОБА_3 про витребування доказів задоволена. Витребувано від ПАТ «Банк Михайлівський» наступну інформацію: чи нараховувались ТОВ «ІРЦ» щомісячні відсотки на банківський рахунок № НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_2 у ПАТ «Банк Михайлівський» відповідно до умов договору № 980-006-000235219 від 10 травня 2016 року.

У відповідь на ухвалу суду від 12 липня 2017 року ПАТ «Банк Михайлівський» повідомив, що інформація про нарахування щомісячних процентів ТОВ «ІРЦ» за договором № 980-006-000235219 у ПАТ «Банк Михайлівський» як особи, що не є стороною договору № 980-006-000235219 від 10 травня 2016 року, відсутня.

За таких підстав, доказів, що відповідач протягом тривалого часу з моменту укладання договору по листопад 2016 року включно не виконував умови договору, не сплачував відсотки, передбачені умовами договору, в матеріалах справи відсутні.

Клопотань щодо витребування таких доказів у суді апеляційної інстанції позивачем не заявлялися.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 позовні вимоги не доведені, що не позбавляє позивача після отримання відповідних доказів звернутися у суд за захистом своїх прав.

За наслідками розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - ПП «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ПРАВО ГРУП» суд апеляційної інстанції згідно з пунктом 1 частини 1 статті 374 ЦПК України залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення з підстав, передбачених статтею 375 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368,374, 375, 382-384, 389, 390 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ПРАВО ГРУП» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2018 року

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

О.М. Хорошевський