Рішення № 73146317, 02.04.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/26/18

Номер провадження 2/623/324/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

02 квітня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,

з участю: секретаря Ардашевої Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюм Харківської області справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

4 січня 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 11070,28 гривень, посилаючись на те, що 08.04.2011 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н (далі договір), де відповідач отримав кредит у розмірі 4500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого має заборгованість за кредитом станом на 30.11.2017 року в сумі 21274,45 гривень, яка складається з наступного :

4324,85 грн. - заборгованість за кредитом;

16949,60 грн. –заборгованність по процентам за користування кредитом;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

Від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 11207,52 грн., яка була задоволена рішенням п.д. Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 31.07.2014 року з ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», різниця становить 10066,93 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.04.2011 в розмірі 11070,28 грн. та покласти на відповідача витрати пов'язані з розглядом справи у суді у розмірі 1600 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач, ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений про день та місце розгляду справи відповідно до ч.6,7 ст.187 ЦПК України, в судове засідання не з'явився.

Частиною 4 статті 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення).

Із матеріалів справи вбачається, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився повторно в судове засідання без повідомлення причин неявки; відповідач не подав відзив, а позивач не заперечує проти вирішення справи в порядку заочного розгляду.

Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 08.04.2011 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н , де відповідач отримав кредит у розмірі 4500,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ( а.с.10-35).

Згідно із розрахунком заборгованості відповідач станом на 30.11.2017 року в сумі 21274,45 гривень, яка складається з наступного :

4324,85 грн. - заборгованість за кредитом;

16949,60 грн. –заборгованність по процентам за користування кредитом;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

Від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 11207,52 грн., яка була задоволена рішенням п.д. Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 31.07.2014 року з ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», різниця становить 10066,93 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

В зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.

Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення договірних прав позивача, а тому на їх захист з відповідача підлягають стягненню неповернені кредитні суми, заборговані відсотки, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В частині стягнення штрафів в сумі 1003,35 грн., то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно довідки Адресно - довідкового підрозділу ГУДМС України в Харківській області станом на 16.01.2018 відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 «а»АДРЕСА_1 (а.с.46).

ОСОБА_2 Харківської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015р.

При таких обставинах, зважаючи на те, що штрафи нараховані за період, який пізніше 14 квітня 2014 року, та імперативну заборону на її стягнення, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалюється рішення, суд присуджує з відповідачів понесені і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10-13, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії АВ номер 820083, виданий Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області 03.09.2008 року, місце реєстрації: АДРЕСА_2, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, п/р № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором в розмірі 10066,93 (десять тисяч шістдесят шість) гривень 28 копійок та судові витрати у справі в сумі 1600 (одна тисяча шістсот ) гривень 00 копійки, а всього 11666,93 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 93 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення - апеляційної скарги.

Суддя П.П.Винниченко