Постанова № 73145564, 29.03.2018, Апеляційний суд Рівненської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 року м. Рівне

Апеляційний суд Рівненської області у складі :

головуючого - Григоренка М.П.,

суддів : Боймиструка С.В., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання - Москалик Т.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1;

позивач - ОСОБА_2;

відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2018 року в справі № 569/8539/17 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, ухваленого під головуванням судді Першко О.О. об 11 год. 02 хв. в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області, повний текст якого складено 12.01.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

01 червня 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в Рівненський міський суд з позовною заявою, в якій вказували, що у період з 22.08.2014 року по 27.08.2014 року ОСОБА_1 (зі своїх інших карткових рахунків, в т.ч. з карткового рахунку в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та третіми особами (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11.) за допомогою сервісу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ІРАY було перераховано ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 955 862,34 грн.

______________

Провадження № 22-ц/787/475/2018 Головуючий у 1 інстанції : Першко О.О. Доповідач : Григоренко М.П.

Вказані грошові кошти повинні були бути зараховані ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рахунок LiqPay ОСОБА_1 моб. тел. № НОМЕР_1 та фактично перераховані на картку НОМЕР_2, яка була прив'язана до такого рахунку LiqPay.

Однак, вказані грошові кошти були зараховані ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рахунок ОСОБА_1 лише 06.04.2017 року, в сумі 344 100 грн. та 07.04.2017 року, в сумі 611 762,34 грн., що в загальному становить 955 862,34 грн..

Крім того, 27.08.2014 року ОСОБА_1 за допомогою сервісу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ІРАY перерахував ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 344 100 грн.

Вказані грошові кошти повинні були бути зараховані ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рахунок LiqPay ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_2) моб. тел. № НОМЕР_3 та фактично перераховані на картку № НОМЕР_4, яка була прив'язана до такого рахунку LiqPay.

Однак, грошові кошти в сумі 344 100 грн. після неодноразового звернення були зараховані ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рахунок ОСОБА_2 лише 07.04.2017 року.

Відповідач неправомірно затягував зарахування грошових коштів належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2017 року, яке набрало законної сили з моменту його проголошення, позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано дії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в частині невиконання банківських послуг при користуванні веб-інтерфейсом LiqРay, а саме незавершення переказів на користь ОСОБА_1 виконаних за період з 22 серпня 2014 року по 27 серпня 2014 року на загальну суму 955 862,34 грн., неправомірними; зобов'язано ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відновити роботу всіх інтернет-сервісів Приват24, Фотокаса, ІРay, LiqPay за номером телефона НОМЕР_5; стягнуто з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 572 561,54 грн. інфляційних втрат за час із вересня 2014 року по січень 2016 року, 43 053,08 грн. суми трьох процентів річних за час із 03 вересня 2014 року по 03 березня 2016 року, 523 812, 56 грн. пені за кожен день прострочення з 03 вересня 2014 року по 03 березня 2016 року; визнано дії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в частині невиконання банківських послуг при користуванні веб-інтерфейсом LiqРay, а саме незавершення переказів на користь ОСОБА_2. виконаних 27 серпня 2014 року на загальну суму 344 100 грн., неправомірними; зобов'язано ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відновити роботу всіх інтернет-сервісів Приват24, Фотокаса, ІРay, LiqPay за номером телефона НОМЕР_6; стягнуто з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_2 206 135, 71 грн. інфляційних втрат за час із вересня 2014 року по березень 2016 року, 14 904,71 грн. суми трьох процентів річних за час із 24 вересня 2014 року по 03 березня 2016 року, 181 340, 70 грн. пені за кожен день прострочення з 24 вересня 2014 року по 03 березня 2016 року.

З огляду на те, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань вищевказаним рішенням Апеляційного суду Рівненської області було стягнуто на користь позивачів інфляційні втрати, три проценти річних та пеня лише по 03 березня 2016 року, а фактично повністю грошові кошти на рахунки останніх були зараховані Банком лише 04 квітня 2017 року, тому ОСОБА_1 просив Рівненський міський суд стягнути на його користь із ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»:

- 150 613 грн. 21 коп. інфляційних втрат за період із лютого 2016 року по березень 2017 року;

- 32 539 грн. 06 коп. трьох процентів річних за період із 04.03.2016 року по 07.04.2017 року;

- 382 612 грн. 59 коп. пені за період із 04.03.2016 року по 07.04.2017 року.

ОСОБА_2 просила стягнути на її користь із цього ж відповідача:

- 55 818 грн. 79 коп. інфляційних втрат за період із березня 2016 року по березень 2017 року;

- 11 289 грн. 46 коп. трьох процентів річних за період із 04.03.2016 року по 07.04.2017 року;

- 137 640 грн. 00 коп. пені за період із 04.03.2016 року по 07.04.2017 року.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2018 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені - задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 150 613 грн. 21 коп. інфляційних втрат за період з лютого 2016 року по березень 2017 року, 30 583 грн. 40 коп. суми трьох процентів річних за період із 04 березня 2016 року по 07 квітня 2017 року включно, 296 584 грн. 98 коп. пені за період з 01 червня 2016 року по 07 квітня 2017 року включно.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_2 55 744 грн. 20 коп. інфляційних втрат за період з березня 2016 року по березень 2017 року, 11 289 грн. 46 коп. суми трьох процентів річних за період із 04 березня 2016 року по 07 квітня 2017 року включно, 107 015 грн. 10 коп. пені за період з 01 червня 2016 року по 07 квітня 2017 року включно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 777 грн. 81 коп.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1 740 грн. 48 коп.

Вважаючи вказане рішення незаконним в частині задоволення позовних вимог, ПАТ КБ "Приватбанк" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд першої інстанції при розгляді справи порушив норми матеріального та процесуального права.

Зазначає, що рішення Апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2017 року, висновки якого суд першої інстанції взяв до уваги при винесенні оскаржуваного рішення, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» оскаржило в касаційному порядку.

Ухвалою суду касаційної інстанції відкрито касаційне провадження, витребувано із Рівненського міського суду Рівненської області цивільну справу № 569/11463/15-ц та зупинено рішення Апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2017 року до закінчення касаційного провадження.

Враховуючи, що позовні вимоги по даній справі стосуються вимог по справі № 569/11463/15-ц, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи судом касаційної інстанції, яке судом першої інстанції безпідставно залишено без задоволення.

Вважає, що оскаржуване рішення є передчасним, оскільки неможливо вирішити питання щодо стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, за відсутності остаточного рішення по основному позову.

Положеннями Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені критерії та розміри застосування пені, які судом першої інстанції не були належним враховані при винесенні оскаржуваного рішення, у зв'язку із чим пеня на користь позивачів стягнута із Банку за відсутністю для цього законних підстав.

Підставою для застосування положень ст. 625 ЦК України є порушення боржником саме грошових зобов'язань.

Натомість, зобов'язання із перерахування грошових коштів не може вважатися грошовим, адже воно полягає не в сплаті грошових коштів, а в здійсненні їх переказу.

Дане підтверджується в тому числі й тим, що позовні вимоги з приводу переказу коштів є вимогами немайнового характеру. Відповідно, положення ст. 625 ЦК України до даних вимог не підлягають застосуванню.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 дізналися про порушення свого права 22.08.2014 року, що було встановлено рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2017 року (справа № 569/11463/15-ц).

Відповідачем було подано суду заяву про застосування строку позовної давності, яка судом не розглянута. Тобто, місцевий суд не визнав пропуск строку позовної давності поважним та не застосував наслідки його спливу.

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в повному обсязі відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також стягнути із позивачів судові витрати.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів - адвокат ОСОБА_10 вказує, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною, тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, представник відповідача адвокат ОСОБА_9 в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув.

Представник позивачів - адвокат ОСОБА_10 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що у період з 22.08.2014 року по 27.08.2014 року ОСОБА_1 (зі своїх інших карткових рахунків, в т.ч. з карткового рахунку в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та третіми особами (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11.) за допомогою сервісу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ІРАY було перераховано ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 955 862,34 грн.

Вказані грошові кошти повинні були бути зараховані ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рахунок LiqPay ОСОБА_1 моб. тел. № НОМЕР_1 та фактично перераховані на картку НОМЕР_2, яка була прив'язана до такого рахунку LiqPay.

Однак, вказані грошові кошти були зараховані ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рахунок ОСОБА_1 лише 06.04.2017 року, в сумі 344 100 грн. та 07.04.2017 року, в сумі 611 762,34 грн., що в загальному становить 955 862,34 грн.

Крім того, 27.08.2014 року ОСОБА_1 за допомогою сервісу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ІРАY перерахував ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 344 100 грн.

Вказані грошові кошти повинні були бути зараховані ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рахунок LiqPay ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_2) моб. тел. № НОМЕР_3 та фактично перераховані на картку № НОМЕР_4, яка була прив'язана до такого рахунку LiqPay.

Однак, грошові кошти в сумі 344 100 грн. після неодноразового звернення були зараховані ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рахунок ОСОБА_2 лише 07.04.2017 року.

Дані обставини справи сторонами у даній справі не заперечуються.

Крім того, ці ж обставини між тими самими учасниками були встановлені рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2017 року по справі № 569/11463/15-ц, яким було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2 про визнання неправомірними дії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», в частині невиконання останнім належним чином своїх зобов'язань щодо надання банківських послуг при користуванні веб-інтерфейсом LiqРay, а також стягнуто із вказаного відповідача на користь позивачів інфляційні втрати, три проценти річних та пеню по 03 березня 2016 року, включно.

Дане судове рішення Апеляційного суду Рівненської області набрало законної сили з дня його проголошення і до теперішнього часу є чинним.

Повністю задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних по 07 квітня 2017 року, включно, а також задовольняючи позовні вимог позивачів до відповідачів про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в межах річного строку позовної давності, суд першої інстанції керувався положеннями 258, 266, 524,533, 549,625 ЦК України, пунктом 37.1 ст. 37 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", частиною 4 статті 82 ЦПК України та виходив із того, що факт неналежного виконання зобов'язань відповідачем щодо надання позивачам банківських послуг вже було встановлено рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2017 року по справі № 569/11463/15-ц, яке набрало законної сили і яким вже було стягнуто із Банку на користь позивачів інфляційні втрати, три проценти річних та пеню по 03 березня 2016 року, включно.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2017 року по справі № 569/11463/15-ц до цього часу є чинним.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2017 року зупинено лише виконання вищевказаного рішення Апеляційного суду Рівненської області до закінчення касаційного провадження, а тому у суду першої інстанції були відсутні будь-які законні підстави не брати до уваги висновки цього судового рішення при розгляді даної цивільної справи чи зупиняти провадження у справі.

Однією із підстав для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 423 ЦПК України, є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, а тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідач не буде позбавлений можливості відновити свої порушенні права, у разі задоволення його скарги та скасування рішення Апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2017 року по справі № 569/11463/15-ц судом касаційної інстанції.

Твердження сторони відповідача про те, що суд не мав правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо стягнення пені, на увагу не заслуговують, оскільки застосування такого виду відповідальності прямо передбачено п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і про це суд першої інстанції вірно зазначив в оскаржуваному рішенні.

Так само, не можуть бути прийняті до уваги твердження відповідача про те, що позивачі пропустили строк позовної давності для звернення до суду із своїми позовними вимогами щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, оскільки строк позовної давності для таких вимог встановлено 3 роки, а право на стягнення цих виплат виникло лише у березні 2016 року.

Пеню, у зв'язку із несвоєчасним виконанням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» своїх грошових зобов'язань, суд першої інстанції стягнув із останнього виключно в межах одного року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2018 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382, 384, п.2 ч.3 ст.389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, з підстав неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, крім випадків, перелічених у частині 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину, з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 02.04.2018 року.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : С.В. Боймиструк

С.С. Шимків