Рішення № 73145454, 26.03.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16929/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року м.Рівне

Рівненський міський суд в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Абашиній О.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 вищого навчального закладу «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_4 вищого навчального закладу «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, який в судовому засіданні підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзиви на позовну заяву та в запереченнях на відзив на позовну заяву. Просить суд поновити його на роботі не посаді викладача комп’ютерних дисциплін за сумісництвом з погодинною оплатою праці ОСОБА_4 вищого навчального закладу «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж». Стягнути з ОСОБА_4 вищого навчального закладу «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» на його користь середній заробіток за час затримки оплати по день фактичного розрахунку в розмірі 269141,76 грн., моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн. та понесені ним судові витрати по справі.

Представники відповідача ОСОБА_4 вищого навчального закладу «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги позивача не визнали з підстав, викладених у наданих суду відзивах на позовну заяву. Просять суд відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позову та стягнути з нього на користь відповідача понесені відповідачем судові витрати по справі, на професійну правничу допомогу, в розмірі 6000,00 грн.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дослідивши письмові докази по справі приходить до наступного:

Наказом т.в.о. директора ОСОБА_4 вищого навчального закладу /далі ПВНЗ/ «Рівненський економіко-гуманітариний та інженерний коледж» ОСОБА_5 № 77-К від 04 жовтня 2017 року «Про звільнення за прогул без поважних причин», на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, позивача ОСОБА_1 звільнено з 04 жовтня 2017 року із займаної посади викладача комп’ютерних дисциплін за сумісництвом ПВНЗ «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж».

Як зазначено в наказі підстава звільнення ОСОБА_1:1) акт про відсутність на роботі від 31.03.2017 року, 06.04.2017 року, 21.04.2017 року. 2) доповідні записки начальника відділу кадрів ОСОБА_6 від 31.03.2017 р., 06.04.2017 р., 21.04.2017 р.

Згідно досліджених в судовому засіданні «Актів про відсутність на роботі», складених керівниками ПВНЗ «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж», в яких місце їх складення та число, місяць і рік не зазначені, ОСОБА_1 був відсутній на роботі з 16 год.00 хв. до 17 год. 00 хв., 30.03.2017 р., 06.04.2017 р. та 20.04.2017 р, а в наказі про звільнення ОСОБА_1 в розділі підстави звільнення зазначені інші дати відсутності його на роботі.

Відповідно до ст.ст. 147,147-1,148 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1)догана, 2) звільнення, яке застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу /обрання,затвердження і призначення на посаду/ даного працівника. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

За п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу /в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня/ без поважних причин.

Розриваючи трудовий договір з ОСОБА_1 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, в порушення вимог ст. 148, ч. 1 п. 4 ст. 40 КЗпП України, було накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення і звільнено його не в місячний строк з дня виявлення проступку а через п’ять місяців з дня його виявлення, і звільнено його за прогул без поважних причин, якого не було, тому що відповідно до вище зазначених Актів про відсутність на роботі, ОСОБА_1 був відсутній на роботі одну годину а не три як того вимагає п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а тому звільнення позивача ОСОБА_1 відбулося з порушенням вимог чинного трудового законодавства.

Крім того. відповідно до постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суд від 23 жовтня 2017 року, скасовано державну реєстрацію змін від 21.09.2016 року до відомостей про юридичну особу ПВНЗ «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» про обрання виконуючим обов’язки директора ОСОБА_5, а тому наказ про с звільнення з роботи позивача ОСОБА_1 виданий і підписаний не уповноваженою на те особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Відповідно до п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Відповідно до п. 5 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого постановою КМУ 08.02.1995 року № 100, середньоденна /годинна/ заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі /календарні/ дні на число відпрацьованих робочих днів /годин/, а у випадках передбачених законодавством,- на число календарних днів за цей період.

Середньоденна заробітна плата для обчислення середнього заробітку за останні два місяця у позивача ОСОБА_1 складає 735 грн. 36 коп., вимушений прогул за період з дати звільнення 04.10.2017 року по день винесення рішення по справі 26.03.2018 року становить 122 робочих дня, відтак середня заробітна плата позивача ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу після звільнення складає 89 713,92 гривні.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, підтверджені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, у суді доведено факти порушення відповідачем трудових прав позивача ОСОБА_1, які в частині його позовних вимог підлягають захисту, шляхом скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі, та стягнення на його користь із відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 89713,92 гривні.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, суд, враховуючи вимоги ст.237-1 КЗпП України, згідно з якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, виходить з того, що відповідачем допущено порушення законодавства про працю, яке виразилися в незаконному звільненні позивача, невиплаті належних йому сум заробітної плати, тобто встановлено наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини останнього в її заподіянні, оскільки внаслідок протиправних дій відповідача позивач зазнав моральних страждань, приниження, відчаю, втрати душевної рівноваги, життєвих перспектив, що змусило його докласти додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні розміру моральної шкоди суд, з урахуванням норм п. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України та пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами та доповненнями, виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, бере до уваги характер та обсяг душевних та психічних страждань, яких зазнав позивач, і приходить до переконання, що на користь позивача ОСОБА_1 підлягає до стягнення із відповідача ПВНЗ «Рівненський економіко-гуманітрарний та інженерний коледж» 5 000,00 (п’ять тисяч) гривень моральної шкоди, що буде відповідати принципам розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1280,00 грн., та 640 грн. судового збору в дохід держави. Вимоги представника відповідача про стягнення з позивача на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 гривень не підлягають до задоволення, виходячи з вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40, 147-148 КЗпП України, ст.ст. 10, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 вищого навчального закладу «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, задоволити частково.

Скасувати наказ №77-К ОСОБА_4 вищого навчального закладу «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» від 04 жовтня 2017 року «Про звільнення за прогул без поважних причин» ОСОБА_1 з посади викладача комп’ютерних дисциплін за сумісництвом.

Поновити ОСОБА_1 на посаді викладача комп’ютерних дисциплін за сумісництвом з погодинною оплатою праці ОСОБА_4 вищого навчального закладу «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж».

Стягнути з ОСОБА_4 вищого навчального закладу «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 жовтня 2017 року по 26 березня 2018 року в розмірі 89 713,92 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 вищого навчального закладу «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допустити до негайного виконання.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 вищого навчального закладу «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1280,00 грн., та 640,00 грн. судового збору в дохід держави.

Рішення суду може бути оскаржене за апеляційною скаргою на рішення суду, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_7