Рішення № 73144719, 02.04.2018, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1957/17

Провадження № 2/542/241/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2018 року смт. Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області

в складі головуючого судді Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Янко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування, суд –

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 22.12.2017 року звернулась до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування, посилалась на наступні обставини: 17.04.2015 року помер її чоловік ОСОБА_2.

Після його смерті відкрилась спадщина на належні йому: житловий будинок з господарськими побудовами за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, село Старі Санжари та земельну ділянку за вказаною адресою площею 0,37 га.

При зверненні до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав позивачці було відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії, з посиланням на відсутність державної реєстрації договору купівлі – продажу житлового будинку від 20.09.1988 року та відсутності відомостей щодо його місцезнаходження.

Просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, село Старі Санжари, вулиця Великоярянська, 12, та на земельну ділянку площею 0,37 га у с.Старі Санжари Новосанжарського району Полтавської області, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,10 га та для ведення особистого селянського господарства – 0,34 га, в порядку спадкування за законом після померлого 17.04.2015 року ОСОБА_2.

В судове засідання позивачка не з'явилась, надавши заяву про розгляд справи в її відсутність, вказавши, що позовні вимоги підтримує, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи в їх відсутність, позов просять задовольнити (а.с.67).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії І-КЕ №448854 (а.с.9) ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2.

ОСОБА_2 згідно зі свідоцтвом про смерть серії І-КЕ №293363, виданим Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції (а.с.8), помер 17 квітня 2015 року.

Право на спадкування одержують відповідно до ст.ст.1223, 1261 ЦК України спадкоємці за законом першої черги, яким є позивач в силу ст.1261 ЦК України.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Позивачка звернулася до Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини 30.09.2015 року (а.с.64).

Інших заяв про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходило.

На час смерті, згідно довідки № 1360 від 30.03.2018 року, ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав в квартирі №19, буд. №1 в м.Полтава, ОСОБА_3. Разом з ним була зареєстрована та проживала ОСОБА_1 (а.с. 71).

Свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим № 26 видане 19 січня 2016 року на ім’я дружини померлого ОСОБА_1 на 1/2 частки квартири № 19, що знаходиться за адресою: місто Полтава, провулок Хоткевича Гната, будинок № 1.

Свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим № 29 видане 19 січня 2016 року на ім’я дружини померлого ОСОБА_1 на вклади з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією.

Свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим № 31 видане 19 січня 2016 року на ім’я дружини померлого ОСОБА_1 на цінні папери.

За життя ОСОБА_2 мав на праві власності житловий будинок з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, село Старі Санжари, вул. Великоярянська, буд. №12, що підтверджується копією договору купівлі – продажу будинку від 20.09.1988 року (а.с.5), довідкою Старосанжарської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області №1529 від 18.12.2017 року (а.с.12).

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Враховуючи, що право власності на спірний будинок було набуте спадкодавцем на законних підставах, оскільки підтверджується договором купівлі-продажу 20.09.1988 року, довідкою Старосанжарської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області №1529 від 18.12.2017 року, а момент виникнення права власності на нього не пов’язане з його державною реєстрацією, оскільки будинок збудований до 2004 року, а отже таке право увійшло до складу спадщини після його смерті.

Крім того, за життя ОСОБА_2 мав на праві власності земельну ділянку площею 0,37 га, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с.Старі Санжари Старосанжарської сільської ради, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 559693, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №524 від 27.02.2004 року (а.с.6).

Вказаний акт був виданий на підставі рішення 16 сесії 04 скликання Старосанжарської сільської ради від 27.02.2004 року (а.с.35), відповідно до якого ОСОБА_2 було передано безоплатно в приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,37 га., наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,12 га для ведення особистого селянського господарства – 0,25 га.

11.03.2004 року був складений акт щодо встановлення меж спірної земельної ділянки (а.с.30).

Таким чином, за життя ОСОБА_2 дійсно належала земельна ділянка розміром площею 0,37 га., наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,12 га для ведення особистого селянського господарства – 0,25 га. на території Малоперещепинської селищної ради Полтавської області, що є спадковим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільного права може бути визнання права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Таким чином, є законні підстави для визнання права власності позивача на житловий будинок та земельну ділянку.

На підставі ст.ст.1216, 1218 ЦК України та керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, село Старі Санжари, вул.Великоярянська, 12, в порядку спадкування за законом після померлого 17.04.2015 року чоловіка ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку площею 0,37 га, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,12 га та для ведення особистого селянського господарства – 0,25 га, що знаходиться в с. Старі Санжари Новосанжарського району, в порядку спадкування за законом після померлого 17.04.2015 року ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя (підпис)

Відповідає оригіналу

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_4