Рішення № 73144494, 03.04.2018, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/118/18

Провадження по справі №2/538/175/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2018 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Бондарь В.А., за участі секретаря судового засідання – Дробот О.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради Лохвицького району Полтавської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області із вищевказаним позовом.

Позов мотивовано тим, що на підставі рішення виконкому Лохвицької міської ради від 25.11.1994 року ОСОБА_1 виділено земельну ділянку під будівництво гаража № 11 а за адресою: м. Лохвиця , вул. Леніна, 59 аАДРЕСА_1 , де позивачкою й було побудовано гараж.

Збудований гараж не було введено в експлуатацію та не зареєстровано на нього право власності.

04.10.2017 року ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Лохвицької районної державної адміністрації із заявою про реєстрацію права власності на гараж, що розташований за адресою: м. Лохвиця, вул. Героїв України, 14/11А, на що отримала відмову, оскільки не надала Декларацію про готовність до експлуатації об"єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта.

Як пояснює позивачка, гараж знаходиться на земельній ділянці площею 37 кв.м. (кадастровий номер 5322610100:50:009:0419), що надана їй в оренду з цільовим призначенням : для будівництва індивідуальних гаражів, що підтверджується Договором оренди землі від 31.05.2017 року, Актом приймання-передачі земельної ділянки від 31.07.2017 року, Технічною документацією із землеустрою від 31.05.2017 року.

Від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_1 отримала відповідь про те, що гараж є самочинним будівництвом, оскільки не надано відомостей про отримання дозволу на виконання будівельних робіт, тому прийняття гаражу в експлуатацію можливо лише після вирішення в судовому порядку питання щодо права власності на нього.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивачка просить суд винести рішення, яким визнати за нею право власності на самочинно збудований гараж, що знаходиться в м. Лохвиця, вул. Героїв України, 14/11А, Лохвицького району, Полтавської області, на земельній ділянці площею 37 кв.м., кадастровий номер 5322610100:50:009:0419.

У судове засідання позивачка не з'явилася, проте надала заяву, в якій прохає суд розгляд справи провести за її відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримує повністю.

Представник від відповідача в судове засідання не з"явився, проте надав письмову заяву про слухання справи без участі представника, позовні вимоги визнають.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов’язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Лохвицької міської ради від 25.11.1994 року ОСОБА_1 виділено земельну ділянку під будівництво гаража № 11 а за адресою: м. Лохвиця , вул. Леніна, 59 аАДРЕСА_1 , де позивачкою й було побудовано гараж.

Збудований гараж не було введено в експлуатацію, та не зареєстровано на нього право власності.

Згідно наданого архівного витягу від архівного відділу Лохвицької районної державної адміністрації від 14.06.2017 року № 01-16/Л-49/49 - рішенням № 317 "Розгляд заяв громадян про виділення земельних ділянок під будівництво гаражів та сараїв" з протоколу № 9 засідання виконкому Лохвицької міської ради народних депутатів від 25.11.1994 року вирішили: задовольнити прохання і виділити земельну ділянку під будівництво гаражів та сараїв ОСОБА_1, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 , виділити в районі ринку № 11 а.

04 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно Лохвицької районної державної адміністрації із заявою про реєстрацію права власності на гараж, що розташований за адресою: м. Лохвиця, вул. Героїв України, 14/11А.

22 листопада 2017 рокуза № 38276579 Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на нежитлове приміщення, гараж, в м. Лохвиця , вул. Героїв України, гараж 14/11 а, оскільки не надано Декларацію про готовність до експлуатації об"єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта.

Гараж знаходиться на земельній ділянці площею 37 кв.м. (кадастровий номер 5322610100:50:009:0419), що надана ОСОБА_1 в оренду з цільовим призначенням : для будівництва індивідуальних гаражів, що підтверджується Договором оренди землі від 31.05.2017 року, Актом приймання-передачі земельної ділянки від 31.07.2017 року, Технічною документацією із землеустрою від 31.05.2017 року.

Згідно листа сектора містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та будівництва Лохвицької РДА № 01-13/77 від 19.12.2017 року - гараж з прибудовою , збудований на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12.06.2017 року № 89334241, кадастровий номер 5322610100:50:009:0419), за адресою: вул. Героїв України, 14/11а в м. Лохвиця, відповідає ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" у частині місця розміщення об"єкту в межах ділянки землекористування відносно прилеглих земельних ділянок, будівель і споруд (інженерних мереж).

Гараж відповідає будівельним нормам, дане підтверджується Технічним паспортом на гараж, ОСОБА_2 містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та будівництва Лохвицької РДА № 01-13/77, Звітом про проведення технічного обстеження від 08.12.2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)", при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Постанова Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" наголошує, що вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов"язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

З огляду на вказані обставини, а саме факт того, що позивачка збудувала гараж на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети, жодні права будь-кого із інших осіб не порушуються, спірна будівля збудована у відповідності до Державних будівельних норм і правил і придатна до експлуатації, є всі підстави для визнання права власності на самочинно збудований гараж за ОСОБА_1, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 182, 376 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 200, 206, 258, 263, 265,354 ЦПК України, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" № 6 від 30.03.2012 року, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради Лохвицького району Полтавської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1) право власності на самочинно збудований гараж, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Героїв України, 14/11А, на земельній ділянці площею 37 кв.м., кадастровий номер 5322610100:50:009:0419.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.А. Бондарь