Вирок № 73143577, 30.03.2018, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/3157/16-к

Провадження № 1-кп/419/24/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

при секретарі - Логвиновій О. А.,

за участю: прокурора - Кожушка Д. М.,

захисника обвинуваченого - Воронко В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новоайдар Луганської області кримінальне провадження, внесенного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016130000000022 від 02.02.2016 року в порядку спеціального судового провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Брянська, РФ, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, раніше не судимого, який не є депутатом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.110 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці квітня 2014 року групою невстановлених осіб, які проголосили себе представниками територіальних громад, політичних партій та громадських організацій Луганської області, з метою порушення територіальної цілісності та державного кордону України шляхом створення на території Луганської області нового державного утворення, складені Декларація про суверенітет Луганської Народної Республіки та Акт про проголошення державної самостійності Луганської Народної Республіки. Згідно вказаним документам задекларовано створення на території Луганської області народної, правової, демократичної та суверенної держави - «Луганська Народна Республіка».

Продовжуючи реалізацію своїх протиправних намірів, вищевказані особи 27 квітня 2014 року біля будівлі за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, 79, в присутності великої кількості людей публічно оголосили текст вищезазначених Декларації про суверенітет Луганської Народної Республіки та Акту про проголошення державної самостійності Луганської Народної Республіки, після чого повідомили про проведення 11 травня 2014 року, в порушення діючого законодавства України, на території Луганської області так званого референдуму з питання про підтримку Акту про проголошення державної самостійності Луганської Народної Республіки.

Крім того встановлено, що ОСОБА_2, перебуваючи у місті Щастя міста Луганська, маючи злочинний намір на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вступив у злочинну змову з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та іншими невстановленими особами та вчинив дії, спрямовані на організацію та проведення 11.05.2014 року на території м. Щастя м. Луганська так званого «Референдуму щодо підтримки акту про державну самостійність «Луганської народної республіки».

Так, 30 квітня 2014 року, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та іншими невстановленими особами, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, виконуючи відведену йому роль, організував проведення мітингу на центральній площі міста біля пам'ятника В. Леніна навпроти будівлі міського Палацу культури в м. Щастя на якому агітували місцеве населення до прийняття участі в проведенні «Референдуму» та вказали на необхідність прийняття в ньому участі 11.05.2014р. Після вказаного мітингу в приміщенні колишньої будівлі «Ощадбанку», розташованої за адресою: м. Щастя, вул. Леніна була сформована територіальна виборча комісія по проведенню «Референдуму» м. Щастя, яку очолив ОСОБА_2 В подальшому ОСОБА_2 займався забезпеченням виборчих дільниць оргтехнікою, меблями, урнами для голосування, доставкою та розвезенням по дільницям бюлетенів, після завершення голосування їх збором та доставкою до м. Луганська. Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виконуючи відведену її роль, займалась організаційними питаннями по проведенню референдуму, а саме: формуванням дільничних виборчих комісій з числа місцевих жителів, визначенням місця розташування дільниць, проведенням інструктажу з членами дільничних комісій по проведенню голосування 11 травня 2014 року.

11.05.2014 р., продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний намір на зміну меж території та державного кордону України, ОСОБА_2, фактично обіймаючи посаду голови «територіальної виборчої комісії», шляхом надання вказівок керував членами вказаної комісії, розвіз бюлетені по дільничним виборчим комісіям, які були розташовані в будівлях ЗОШ №№ 46, 51, 56 та міському БК. Після завершення голосування ОСОБА_2 організував звірку протоколів та підрахунок голосів, складання кінцевого протоколу по територіальному округу по м. Щастя та доставив їх до м. Луганська.

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з'явився. За зареєстрованим місцем проживання обвинуваченого скеровувались судові повістки, які повернулись до суду з приміткою «за закінченням терміну зберігання». На судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур'єр», не прибув без поважної причини.

Винуватість ОСОБА_2 доведена зібраними доказами відповідно до вимог ст. ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст.358 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4, який був безпосереднім очевидцем подій, надав показання, що ОСОБА_2 знає як підприємця і жителя м. Щастя. Свідок був депутатом Щастинської міськради. 30.04.2014 року проводилися мітинги за проведення референдуму. 30.04.2014 р. був мітинг біля пам'ятника Леніна. ОСОБА_2 був одним з організаторів, агітував населення до проведення незаконного сепаратистського референдуму 11.05.2014 р. Закликав населення взяти участь. У школах №46, №56 проходили вибори і голосування. Він знає, що ОСОБА_2 був основним організатором референдуму і його проведення. Референдум був про створення ЛНР. ОСОБА_2 інформував населення про необхідність прийти на референдум. Агітаційні матеріали привозилися з м. Луганська. 30.04.2017 р. була сесія в міськраді, прийшли ополченці, в грубій формі і наказовому порядку сказали, щоб депутати були на площі, на мітингу. Йому достовірно відомо про те, що ОСОБА_2 був народним ополченцем.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, надала показання, що з ОСОБА_2 особисто не знайома, прізвище чула. В м. Щастя проводилися мітинги на підтримку референдуму 11.05.2014 р. Вона була членом комісії з виборів на референдумі 11.05.2014 р. Її примусово змусили бути членом комісії. Вибори проходили в будівлі школи №56, головою виборчої комісії був ОСОБА_6.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7, надала показання, що ОСОБА_2 вона особисто не знає, чула про нього, як про підприємця. Бачила в м. Щастя. В м. Щастя проводилися мітинги на підтримку проведення референдуму. Мітинг був в квітні 2014 р. Референдум відбувся 11.05.2014 р. Вона була секретарем на виборчій дільниці. Виборча дільниця знаходилась в приміщенні будинку культури м. Щастя. Головою виборчої дільниці був ОСОБА_8, він промовляв прізвище ОСОБА_2 Документи по межах виборчих дільниць були затверджені і підписані ОСОБА_2

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9, який був безпосереднім очевидцем подій, надав показання, що ОСОБА_2 з березня місяця 2014 р. активно займався діяльністю по розвалу України. Проводив мітинги з мікрофоном, агітував за від'єднання від України, їздив в м. Луганськ. Мітинг проводився до референдуму на площі біля пам'ятника Леніна у м. Щастя. Там брав участь ОСОБА_2 Міськвиконком теж потрапив під вплив ЛНР, на будівлі висів прапор ЛНР. На мітингу лунали заклики про Путіна, Росію, не визнавати Україну і від'єднатися, вести підготовку до референдуму. Він чув ці заклики від ОСОБА_2 з використанням мегафону. На мітингу були присутні приблизно 80 громадян. ОСОБА_2 був не один, діяла ціла організація. Штаб знаходився в колишній будівлі «Ощадбанку» м. Щастя. Перешкоджали проходженню ЗСУ через м. Щастя в м. Луганськ для наведення порядку. ОСОБА_2 був одним з організаторів і засновником в м. Щастя. Проводив організацію і проведення референдуму, який відбувся 11.05.2014 р. Свідок не був на референдумі. Цей процес бачив зі сторони. ОСОБА_2 брав найактивнішу участь в агітації з проведення референдуму.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10, надала показання, що референдум відбувся 11.05.2014 року в м. Щастя. ОСОБА_2 знає як підприємця. Свідок була членом виборчої комісії, на виборчій дільниці в будівлі школи №56, по вул. Дружби м. Щастя. Брати участь в референдумі в якості члена виборчої комісії її змусили примусово. 09 травня 2014 р. вони прийшли до штабу по проведенню референдуму, який знаходився в колишній будівлі "Ощадбанку" по вул. Леніна. У штабі стояли столи, комп'ютери. У них взяли паспортні дані, сказали з'явитися на референдум. Участі в підрахунку голосів вона не приймала. Були списки виборців, людина приходила, знаходила своє прізвище і голосувала. В бюлетені містилось питання: "Чи згодні Ви про організацію Луганської народної республіки?". Відповіді: "так" або "ні". ОСОБА_2 приїжджав до них на виборчу дільницю, подивитися як проходить референдум і проконтролювати як керівник, а не простий громадянин. Головою виборчої дільничної комісії був ОСОБА_6.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11, який був безпосереднім очевидцем подій, надав показання, що знає ОСОБА_2 ОСОБА_2 займався безпосередньо організацією проведення референдуму, орендою приміщень, роботою з людьми, агітацією на мітингах, взаємодією з владою. Мітинг був біля пам'ятника Леніна в м. Щастя, людей агітували, роздавали гроші, була агітація в письмовій формі, на аркуші форматом А4. ОСОБА_2 вів мітинг, говорив кому і що говорити, у кого яка роль. Він керував мітингом. Закликав до проведення референдуму, закликав не допускати Київську владу. ОСОБА_2 запрошував свідка в офіс в будівлі "Ощадбанку". Там ОСОБА_2 спілкувався зі своїми однодумцями. Закликав до відокремлення від України. Свідок був присутній на 2-3 мітингах. ОСОБА_2 не є хорошим оратором, в основному він займався організацією і керівництвом. Мітинги були до проведення референдуму. Штаб знаходився по вул. Леніна, в будівлі "Ощадбанку". Там збиралися активісти, прихильники "Русского мира". Вони там збиралися надрукувати бюлетені, у свідка запитували принтер для цієї мети. ОСОБА_2 очолив штаб у м. Щастя. Він був безпосереднім свідком. ОСОБА_2 запрошував його в штаб. ОСОБА_2 займався складанням бюлетенів і їх роздруківкою, визначенням людей на виборчі дільниці, складанням списку виборців, орендою приміщень для проведення референдуму. ОСОБА_2 пропонував йому взяти участь в організації і проведенні референдуму, він відмовився. Знайомий з ОСОБА_2 років 20-25. ОСОБА_2 і свідок офіцери запасу, підприємці. Підстав для обмови ОСОБА_2 у нього немає. Вони дружили, відносини зіпсувалися на політичній темі. 14 червня 2014 року, коли зайшли війська ЗСУ, ОСОБА_2 звертався до свідка за допомогою, щоб допоміг вивезти його з м. Щастя. Зараз відносини не підтримують.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12, надала показання, що ОСОБА_2 знає з моменту проведення референдуму. В м. Щастя приблизно 5-6 травня 2014 р. проходили мітинги на підтримку референдуму. ОСОБА_2 був на мітингу, але вона не бачила, чи виступав останній. ЇЇ запросили допомогти в проведенні референдуму. У штабі, який знаходився в будівлі "Ощадбанку" по вул. Леніна, м. Щастя, вона побачила ОСОБА_2, який сидів за комп'ютером. Свідок задала питання ОСОБА_2 про те, як буде проходити референдум, чи є списки. На що він їй відповів, що її це не стосується, щоб приходила на виборчу ділянку і все буде. ОСОБА_2 віддали копії паспорта. Вона була членом виборчої комісії на виборчій дільниці. Виборча дільниця знаходилась по вул. Дружби. Бюлетені були на ділянці, в сейфі, стояли урни, столи. ОСОБА_2 приїхав на дільницю дізнатися чи все нормально. Голосування почалося з 08.00 год. ранку, закінчилося о 20.00 год. вечора. Вона займалася підрахунком голосів. Бюлетені забрав Зубков, який був головою комісії, сказав, що приїхала машина за ними. У бюлетені було одне питання: "Чи визнаєте Ви Луганську народну республіку?" Відповіді: «так» і «ні».

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13, надала показання, що ОСОБА_2 знає як жителя м. Щастя. В м. Щастя проходили мітинги на підтримку референдуму, участі в них вона не приймала. Референдум відбувся навесні 2014 р., вона була секретарем виборчої комісії на виборчій дільниці в будівлі ЗОШ №56 по вул. Донецька, м. Щастя. Після проведення референдуму вони з головою комісії привезли опечатані бюлетені в штаб на вул. Леніна, 6, в будівлю "Ощадбанку". Там вона бачила ОСОБА_2 Вона так для себе зрозуміла, що ОСОБА_2 очолював штаб, був головою штабу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14, надав показання, що з ОСОБА_2 він знайомий, як з жителем м. Щастя. У 2014 році в м. Щастя відбувся референдум. ОСОБА_2 займався організаційними питаннями щодо його проведення, агітацією. До проведення референдуму відбувся мітинг біля пам'ятника Леніна м. Щастя. Його очолював ОСОБА_2 На мітингу були заклики до проведення референдуму, від'єднання від України, заклики до Малоросії, ЛНР, про створення іншої держави, дати відсіч Київській хунті, яка повзе на Донбас. Ці заклики він чув особисто від ОСОБА_2 Було багато мітингів. ОСОБА_2 брав участь в проведенні референдуму. Місто у них маленьке, з розмов чув, що ОСОБА_2 був організатором референдуму. Свідок розмовляв з ОСОБА_2 в штабі з проведення референдуму, який знаходився в будівлі "Ощадбанку". Мова йшлася про те, щоб не порушувати цілісність держави, але ОСОБА_2 йому відповів, що краще бути іншою державою, Новоросією, ЛНР. ОСОБА_2 пропонував йому взяти участь в проведенні референдуму. ОСОБА_2 також закликав до проведення референдуму в будівлі "Ощадбанку" в присутності інших громадян.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_15, надала показання, що у місті Щастя в кінці квітня 2014 р. влаштовувалися мітинги в підтримку референдуму, розклеювались листівки. ОСОБА_2 чула на мітингу, коли він виступав за референдум, закликав приходити на референдум. Вона була членом виборчої комісії на виборчій дільниці в будівлі БК по площі ОСОБА_13, в центрі м. Щастя. 11.05.2014 р. відбувся референдум. Вона прийшла на виборчу дільницю о 06.00 год. ранку. Голосування закінчилося о 22.00 год. Бюлетені підрахували, запакували. Бюлетені забрав ОСОБА_2 ОСОБА_2 приїжджав в процесі виборів, перевіряв як проходить голосування, цікавився у голови комісії як просуваються справи.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16, надала показання, що ОСОБА_2 знає з 1986-1987 рр. Він зателефонував свідкові за тиждень до референдуму, запропонував взяти участь в якості члена виборчої комісії, пообіцяв 250 грн. Вона дала згоду. Він зателефонував ще раз за кілька днів перед референдумом, попросив підійти в штаб, розташований по вул. Леніна, колишня будівля "Ощадбанку" з метою розподілу хто і на якій ділянці буде працювати. Вони прийшли до штабу, людей було дуже багато, потрібно було принести копію паспорта та інд. коду. Багато було людей, які раніше не брали участі в проведенні референдуму. ОСОБА_2 всім розповідав порядок і організаційні роботи на виборчих дільницях. Процес проведення референдуму він також розповідав. 10.05.2014 р. члени комісії зібралися ввечері в приміщенні БК, яке розташоване на площі Леніна. У приміщенні стояли столи, урни. Всім було доведено процедуру проведення референдуму і їх обов'язки. Розповідав голова комісії ОСОБА_8. Роздали канцелярію, сказали у скільки приходити. 11.05.2014 р. відкрили ділянку о 06.00 год. ранку, голосували люди, які їхали на вахту. Вибори були до 21.00 год. вечора. Перерахували бюлетені, склали протокол підрахунку, потім запакували бюлетені. ОСОБА_2 особисто приїхав і забрав бюлетені. У процесі голосування ОСОБА_2 приїжджав, курирував ділянку, чи немає якихось ексцесів, щоб нічого не трапилось. Організував проведення референдуму ОСОБА_2, інших осіб вона не знає. По м. Щастя була агітація за референдум, розклеювали листівки, запрошували на референдум. Приблизно через тиждень після референдуму, на площі в м. Щастя ОСОБА_2 та Конопльова зачитували результати виборів.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17, надав показання, що до проведення референдуму в м. Щастя відбувалася агітація за проведення референдуму. Їздила машина, з якої оповіщали про дату проведення референдуму. Розклеювались листівки про місця виборчих дільниць з проведення референдуму, роздавали георгіївські стрічки. Листівки містили інформацію за від'єднання від України, об'єднання Луганської та Донецької областей. ОСОБА_2 брав участь в організації референдуму, був у військовій формі, зі зброєю, організовував охорону для проведення мітингів, організовував приміщення для голосування, створював комісії для проведення референдуму. ОСОБА_2 був присутній на сепаратистському блокпосту зі зброєю. Свідок знав коло спілкування ОСОБА_2, яке і почало організовувати референдум разом з ОСОБА_2

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18, надав показання, що у квітні місяці 2014 р. приблизно 07.04.2014 р. громадяни, які раніше були на заробітках в РФ і були завербовані, підняли путч з метою повалення законної влади, проведення незаконного референдуму, серед них був ОСОБА_2, був у них казначеем. Вимагали зняття українського прапора і встановлення російського прапора на мерії. До проведення референдуму проводилася агітація за проведення референдуму. ОСОБА_2 проводив підготовку, фінансування проведення референдуму. Роздавали листівки, проводили мітинги. 11.05.2014р. проводився референдум, ставилося питання про відокремлення від України. ОСОБА_2 був процвітаючим підприємцем, був незадоволений, хотів зайняти пост в мерії. Він входив до складу групи "Ополчення м. Щастя" і був одним з організаторів проведення референдуму.

Зокрема, вина ОСОБА_2 доводиться дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження:

- витягом з ЄРДР за №22016130000000022 від 02.02.2016 року про вчинення кримінального правопорушення, правова кваліфікація ст.110 ч.2 КК України (арк. кр. пров.1, Т.2);

- інформацією начальника ГВ ЗНД УСБУ в Луганській області, ОСОБА_19 в рамках виконання доручення на проведення слідчих (розшукових) дій про отримання фотографій осіб, можливо причетних до організації та проведення 11 травня 2014 р. в м. Щастя Луганської області незаконного референдуму з питання підтримки акту державної самостійності так званої ЛНР, в тому числі фотографії ОСОБА_2 (арк. кр. пров. 25-27, Т.2);

- протоколом огляду від 09.10.2015 року, в ході якого було оглянуто відео-ролик «Митинг в Счастье 30 апреля 2014» та встановлено здійснення ОСОБА_2 та іншими проросійськими активістами м. Щастя організаційних заходів з підготовки до проведення незаконного референдуму: організації мітингу у формі сходу міської громади з прийняттям рішення про проведення референдуму та призначенням дати його проведення, формування ініціативної групи з організації референдуму та загону місцевої самооборони для здійснення заходів «охорони» напередодні та під час референдуму (арк. кр. пров. 29-33, Т.2);

- протоколом огляду документів від 17.02.2016 р., в ході якого було оглянуто офіційний веб-сайт «Одноклассники.ру» та встановлено вікно-сторінку «ОСОБА_2 53 года, Счастье». В ході перегляду вказаної сторінки, а саме папки «фото» виявлено фото ОСОБА_2 зі зброєю, під фото коментар «Старенький ПКС, подремонтировали, вернее он был новым сломан и лежал в оружейке много лет. С тех пор каждый день косит укроп» (арк. кр. пров. 89, Т.2).

Суд вважає, що показання свідків, а також інші письмові докази, які досліджені під час здійснення спеціального судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, є достовірними, належними та допустимими, оскільки не суперечать матеріалам справи, та узгоджуються як між собою, так і з письмовими, і іншими доказами у кримінальному провадженні, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Аналізуючи зібрані по кримінальному провадженню та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України доведеною, оскільки вона підтверджується сукупністю зібраних доказів.

Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_2 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 110 КК України, як умисні дії, вчинені з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинені за попередньою змовою групою осіб, а також публічні заклики до вчинення таких дій.

Кримінальне провадження розглядалось в порядку спеціального судового провадження, згідно вимог ст. 323 КПК України, тому, відповідно до вимог закону, обвинувачений ОСОБА_2 сповіщався про день і час розгляду кримінального провадження через засоби масової інформації та шляхом направлення повістки, його захист здійснювався адвокатами, як на досудовому слідстві так і у суді, що свідчить про те, що права обвинуваченого в ході досудового слідства, а також під час судового розгляду не були порушені.

Відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зважаючи на положення, закріплені ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На підставі досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 мали та мають місце, ці діяння містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.110 КК України, обвинувачений винен у його вчиненні та підлягає покаранню.

Суд, при призначенні ОСОБА_2 покарання, враховує вимоги ч. 2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

При цьому судом встановлено, що розглянуте кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення - злочин відповідно до приписів ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких.

Обвинувачений ОСОБА_2 є раніше не судимою особою.

Обставин, що пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.

Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення -злочину, суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення маючого на меті зміну меж території та державного кордону України, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, особу обвинуваченого, що є раніше не судимим, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання, у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 110 КК України, без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки інформація щодо наявного майна у обвинуваченого на праві приватної власності органом досудового розслідування не виявлена, арешт не накладався. Зурахуванням вказаних обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст.176 КПК України, ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов під час досудового розслідування та до початку судового розгляду не пред'являвся.

Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, ч.2 ст. 373 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України і призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дати його затримання та початку реального виконання покарання у вигляді позбавлення волі.

Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_2 і етапування його для відбування ним покарання у вигляді позбавлення волі доручити УСБУ в Донецькій та Луганській області.

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Луганської області через Новоайдарський районний суд Луганської області протягом 30 діб від дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.

Головуючий суддя: О. М. Іванова