Постанова № 73142653, 03.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/285/16-ц Головуючий у І інстанції Литвин Л. І.Провадження № 22-ц/780/775/18 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко О. І.Категорія 46 03.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Сліпченка О.І., Таргоній Д.О., Гуля В.В.,,

за участю секретаря: Дрозда Р.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на частину земельної ділянки,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно договору дарування від 15 червня 2009 року відповідач ОСОБА_5 подарував йому 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1.

Вказував, що рішенням Яготинського районного суду Київської області від 3 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 5 листопада 2015 року його позов до ОСОБА_5 про поділ будинку в натурі, встановлення порядку користування земельною ділянкою та визнання права власності на частину земельної ділянки задоволено частково.

У порядку поділу вказаного жилого будинку виділено йому в натурі та визнано за ним право власності на 1/2 частку будинку, право спільної часткової власності на жилий будинок припинено. Стягнуто з нього на користь відповідача 1633 грн. 50 коп. компенсації за вартість часток, стягнуто з ОСОБА_5 на його користь 263 грн. 40 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Просив виділити йому на праві власності частину земельної ділянки на підставі шостого варіанту будівельно-технічної експертизи.Визнати право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, будівель або споруд по АДРЕСА_1 загальною площею 190,085 кв. м, а саме, на земельну ділянку площею 149,03 кв.м, що обмежена лініями розподілу, які проходять по точках: 1-2-30-31-32-17-16-15-14-24-25-26-27-28, на земельну ділянку площею 31,98 кв. м, що обмежена лініями розподілу, які проходять по точках: 8-33-34-35-36-23-22-37. Залишити у спільному користуванні земельну ділянку площею 18,15 кв.м, яка обмежена лініями розподілу, які проходять по точках: 1-28-33-8-9. Визнати за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, будівель або споруд по АДРЕСА_1 площею 798,84 кв.м, що обмежена лініями розподілу, які проходять по точках: 28-27-26-25-24-14-15-16-17-32-31-30-3-4-5-6-7-37-22-23-36-35-34-33.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 рокупозов задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач ОСОБА_5 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просить його скасувати в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що поділ житлового будинку та земельної ділянки завершено ухвалою апеляційного суду Київської області від 05 листопада 2015 року, де оговорено, що до ОСОБА_4 перейшло право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята належною йому 1/2 частиною житлового будинку, частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. Розмір такої земельної ділянки визначається шляхом проведення експертизи. Вважає правомірним виділення позивачеві землі на обслуговування будівель на землі, зайнятій ними, та земельного сервітуту на його земельній ділянці, для проходу до будинку та сараю позивача, згідно домобудівельних нормативів, а саме, за варіантом запропонованим ним особисто у додатку до його заперечень за № 003.

Крім того, вважає, що жоден із шести запропонованим експертом ОСОБА_6 варіантів поділу земельної ділянки не являється правомірним. План прибудинкової земельної ділянки, поданий позивачем 04.10.2016 року, є сфальсифікованим. ОСОБА_4 не являється власником земельної ділянки, для оформлення такого документу необхідно подавати копію свідоцтва про право власності на земельну ділянку, а власником земельних ділянок є він -ОСОБА_5, що також підтверджено ухвалою апеляційного суду Київської області від 05 листопада 2015 року. Крім того, в план земельної ділянки внесено позначення незаконно викопаної позивачем каналізаційної ями, яка без будь-яких дозволів та узгоджень знаходиться на його земельній ділянці. Щодо поділу огорожі, то поділу підлягає тільки огорожа на земельній ділянці для обслуговування та будівництва будинку, то ж 6/10 огорожі № 2 для позивача становить-14,07 м. Шостий варіант будівельно-технічної експертизи є найбільш неправомірним та саме довжина огорожі 23,44 м на земельній ділянці повинна правомірно бути поділена згідно договору дарування 1/2 частини будинку позивачу.

В відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_4 зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами;

1)письмовими, речовими і електронними доказами;

2)висновками експертів

3)показань свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає у повній мірі.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що до позивача перейшло право власності на частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування та провів розподіл земельної ділянки за шостим варіантом будівельно-технічної експертизи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 15 червня 2009 року належить 1/2 частка житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

11 липня 2009 року вказана частка зареєстрована у Яготинському БТІ. Інша 1/2 частина житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель та споруд належить на праві приватної власності ОСОБА_5 Відповідно до державного акту серії ЯГ № 220479 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки, площею 0,998 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, (а.с.5).

З копії рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 вересня 2015 року (а.с. 7-11) вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. У порядку поділу жилого будинку АДРЕСА_1 виділено ОСОБА_4 в натурі та визнано за ним право власності на 1/2 частку жилого будинку АДРЕСА_1, а саме: кухню 1-1, площею 9,60 кв. м, санвузол 1-2, площею 5,50 кв.м, житлову кімнату 1-3, площею 13,90 кв.м, частину передпокою 1-6, площею 9,30 кв.м, ганок №1, загальною площею 38,30 кв. м, а також: 57/100 сараю Б, 6/10 огорожі №2, 37/100 огорожі №3, 56/100 огорожі №4, 1/2 воріт з хвірткою №6, 2,6 м (23/100) трубопроводу №7, 1/2 вимощення № І. У порядку поділу жилого будинку АДРЕСА_1 виділено ОСОБА_5 в натурі та визнано за ним право власності на 1/2 частку жилого будинку АДРЕСА_1, а саме: житлову кімнату 1-4, площею 10,90 кв.м, житлову кімнату 1-5, площею 19,50 кв.м, частину передпокою 1-6, площею 6,10 кв.м, загальною площею 36,50 кв.м, а також: 43/100 сараю Б, сарай В, баню Г, убиральню Д, 4/10 огорожі №2, 63/100 огорожі №3, 44/100 огорожі №4, 1/2 воріт з хвірткою №6, 8,9 м (77/100) трубопроводу №7, 1/2 вимощення № І.

Для облаштування вказаних часток будинку в ізольовані квартири зобов'язано ОСОБА_4 улаштувати автономну систему електропостачання. Для облаштування вказаних часток будинку в ізольовані квартири зобов'язано ОСОБА_5 встановити опалювальний котел та закільцювати систему опалення; улаштувати автономну систему електропостачання; у кімнаті 1-4 можливо облаштувати кухню. Право спільної часткової власності на жилий будинок АДРЕСА_1 припинено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1633 грн. 50 коп. у рахунок компенсації перевищення часток у праві власності, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 - 263 грн. 40 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З ухвали колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 5 листопада 2015 року (а.с.29-35) вбачається, що рішення Яготинського районного суду Київської області від 3 вересня 2015 року залишено без змін.

З технічних паспортів на житловий будинок за АДРЕСА_1 (а.с. 53-57, 111-113), з даних топографо-геодезичної зйомки (а.с.124), з технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності ОСОБА_5 на земельні ділянки (державних актів на право власності на земельні ділянки), для будівництва та обслуговування жилого будинку, для ведення особистого селянського господарства (а.с. 132-148), з висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи № 1П-СЕ/2017 від 08.08.2017 року (а.с. 204-239) вбачається, що розподіл земельної ділянки є можливим.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.п. 18, 18-1 постанови № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 року, згідно зі ст. 377 ЦК України, а з часу внесення змін до ст. 120 ЗК України Законом України від 27 квітня 2007 року - і згідно зі ст. 120 ЗК України, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

Лише з 01 січня 2010 року до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до ст. 377 ЦК України і ст. 120 ЗК України в редакції Закону України від 05 листопада 2009 року №1702-VI.

В силу ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України (в редакції на момент укладення договору дарування) до позивача перейшло право власності на частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та розподіл земельної ділянки за шостим варіантом розподілу будівельно-технічної експертизи, оскільки до позивача перейшло право власності на частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування, а варіант поділу земельної ділянки за № 6, за яким передбачений доступ до водопроводу, заїзд до будинку відповідача, відповідає фактичному використанню земельної ділянки сторонами.

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить

Оскільки, судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374 - 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: