Постанова № 73142552, 26.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/915/17 Головуючий у І інстанції Нечепоренко Л. М.Провадження № 22-ц/780/323/18 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є. М.Категорія 18 26.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Мережко М.В.,Матвієнко Ю.О.,

за участю секретаря Шуляка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, на стороні якої приєдналося товариство з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 20 жовтня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Насташка» до ОСОБА_2, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» про визнання недійсним договір оренди земельної ділянки, укладеного між третьою особою та відповідачкою, скасування його державної реєстрації та визнання поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачкою, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся із вказаним позовом посилаючись на те, що з метою здійснення статутної діяльності між позивачем та відповідачем 21.09.2011 році був укладений договір оренди належної останній земельної ділянки строком 5 років, який був зареєстрований належним чином 23.01.2012 і з вказаної дати почався відлік дати оренди, який закінчувався 23.01.2017. З моменту реєстрації договору позивач продовжує користуватися вказаною земельною ділянкою. У відповідності до ст.33 Закону України «Про оренду землі» та ст.777 ЦК України по закінченню строку оренди позивач має переважне право на укладення договору оренди на новий строк. Позивач завчасно повідомив відповідача про укладення договору оренди на новий строк та 24.01.2017 підписав з ним новий договір оренди. При реєстрації нового договору стало відомо, що 25.01.2017 було зареєстровано право оренди на ту ж земельну ділянку на третю особу, тобто відповідач уклав одночасно два договора оренди на ту ж саму земельну ділянку, чим порушено першочергове право оренди позивача.

Просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між відповідачем та третьою особою, скасувати його державну реєстрацію та визнати поновленим договір оренди від 21.09.2011, укладений між ТОВ АПК «Насташка» та ОСОБА_2 на умовах, передбачених вказаним договором.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 20 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 від 23.01.2017, укладений між ТОВ «Озерна-Агро» та ОСОБА_2.

Скасовано запис про реєстрацію речового права на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 за ТОВ «Озерна-Агро».

Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 від 21.09.2011, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю АПК «Насташка» та ОСОБА_2 на умовах, передбачених вказаним договором.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АПК «Насташка» (09633 с.Насташка, вул.Петровського,45-а Рокитнянського району Київської області код ЄРДПОУ 32792184) 4800 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2, на стороні якої приєдналося товариство з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим і незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачка посилається на те, що направляла на адресу позивача лист повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі від 15.11.2016 року, крім того, позивачем не було надано жодних документів, що підтверджують використання ним саме цієї земельної ділянки, не було пред'явлено податкового звіту щодо сплати податків по даній земельній ділянці, ні актів становлення меж земельних ділянок, та одночасно вказували б на використання ним саме цих ділянок.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» посилається на те, що позивач не використовував земельну ділянку після закінчення дії договору, оскільки орендну плату за 2017 рік відповідачеві виплачено саме товариством з обмеженою відповідальністю «Озерно-Агро», зазначив, що позивач був завчасно повідомлений про відсутність наміру відповідача продовжувати дію попереднього договору оренди землі шляхом направлення письмової заяви відповідно до умов договору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно до ст. 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачкою у 2011 році був укладений договір оренди належної останній земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 строком 5 років, який був зареєстрований належним чином 23.01.2012 у Рокитнянському районному відділі Київської обласної філії Державного підприємства Центрі Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №3222700040000339 і з вказаної дати почався відлік дати оренди, який закінчувався 23.01.2017.

З моменту реєстрації договору позивач продовжує користуватися вказаною земельною ділянкою. У відповідності до ст.33 Закону України «Про оренду землі» та ст.777 ЦК України по закінченню строку оренди позивач має переважне право на укладення договору оренди на новий строк. Позивач завчасно повідомив відповідача про укладення договору оренди на новий строк та 24.01.2017 підписав з ним новий договір оренди. При реєстрації нового договору стало відомо, що 25.01.2017 було зареєстровано право оренди на ту ж земельну ділянку на третю особу, тобто відповідач уклав одночасно два договора оренди на ту ж саму земельну ділянку, чим порушено першочергове право оренди позивача.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Насташка», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка 23.01.2017 підписала аналогічний договір з третьою особою, який був зареєстрований 25.01.2017, тобто таким чином було порушено переважне право позивача на продовження чи укладення нового договору оренди з відповідачкою.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» «По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов»язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди).

Орнендар, який має намір скористатися переважним право на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов»язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється».

Аналогічна вимога мається у ст.777 ЦК України: «Наймач, який належно виконує свої обов»язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов»язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі не досягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється».

Згідно до п.5 Договору оренди земельної ділянки від 21.09.2011, укладеного між позивачем та відповідачкою, що після закінчення строку дії договору орендар має, за інших рівних умов, переважне право поновлення його на новий строк.

Згідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та кріплення підписом письмового документа.

Таким чинок, колегією судді достовірно встановлено, що сторони при підписанні договору від 24.01.2017 року досягли згоди щодо істотних умов договору оренди та скріпили його своїми підписами, що є моментом укладення договору оренди.

Суд першої інстанції, вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Тому, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, на стороні якої приєдналося товариство з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» залишити без задоволення.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 20 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: