Постанова № 73142479, 02.04.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/4290/17

Провадження № 22-ц/779/367/2018

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.

Суддя-доповідач Матківський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів: Бойчука І.В., Максюти І.О.

секретаря Турів О.М.

з участю: апелянта ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 січня 2018 року,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2017 року позивач звернулася в суд із даним позовом та просила ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2000 гривень щомісячно.

Вимоги позивач обгрунтувала тим, що з відповідачем проживала у цивільному шлюбі з 2000 року. У 2011 році шлюб між ними розірвано. Від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3, який знаходиться повністю на її утриманні. Відповідач від виконання батьківського обов'язку ухилявся, тому звернулася в суд про стягнення аліментів.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 19.03.2015 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 640 гривень щомісячно до повноліття дитини.

На даний час у зв'язку із підвищенням цін розмір визначених аліментів є недостатнім для матеріального утримання дитини, а відповідач крім аліментів добровільно допомоги не дає, хоч має можливість надавати, оскільки працює за кордоном та отримує велику заробітну плату.

Син почав навчатися на 1 курсі Калуського хіміко-технічного коледжу, тому витрати на його утримання збільшилися. Вона ніде не працює, а розмір аліментів 640 гривень на місяць є недостатнім для утримання сина.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 січня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі, збільшивши їх до 2000 гривень на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, починаючи з часу набрання цим рішенням законної сили та до досягнення повноліття.

На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить його змінити та стягувати з нього по 1000 гривень щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 щомісячно до досягнення ним повноліття.

Апелянт у скарзі зазначає, що суд визначаючи розмір аліментів не врахував вимог ст.ст. 180, 182 СК України, зокрема, що обов'язок по утриманню дітей покладається на обох батьків однаковою мірою. При розмірі прожиткового мінімуму 1860 гривень, стягнення з нього 2000 гривень щомісячно означатиме, що він самостійно забезпечуватиме сина. Крім сплати аліментів допомагає дитині як матеріально так і духовно, проводить дозвілля.

Висновок суду про роботу за кордоном є помилковим, оскільки сам закордонний паспорт не є підставою працевлаштування, а робочої візи та контракту у нього немає. Крім цього, позивач не надала суду доказів про її особистий дохід.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта, який вимоги скарги підтримав, позивача, яка вимоги скарги заперечила, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За статтею 367 ЦПК, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно рішення Калуського міськрайонного суду від 19.03.2015 року з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі по 640 гривень щомісячно до досягнення повноліття.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та збільшуючи розмір стягуваних аліменти з 640 гривень до 2000 гривень щомісячно на утримання дитини до досягнення нею повноліття, суд першої інстанції дійшов висновку, що аліменти в розмірі 640 гривень на дитину, які підлягають сплаті відповідачем, на даний час є недостатніми для забезпечення рівня життя дитини, її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції та вважає, що суд правильно визначив, що відповідач зобов'язаний утримувати свого сина, вірно встановив вид аліментів та визначаючи його розмір врахував вимоги ст. 182, 192 СК України.

Відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів, згідно вимог ст. 182 СК України, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про збільшення розміру аліментів, оскільки аліменти в розмірі 640 гривень на дитину, на даний час є недостатніми для забезпечення рівня життя дитини, врахувавши положення ч.2 ст. 182 СК України.

Апелянт не погоджується з рішенням суду тільки у зв»язку з тим, що при визначенні розміру стягнення аліментів не враховано, що аліменти в сумі 2000 гривень щомісячно на утримання сина перевищують розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, який становить 1860 гривень, а обов'язок по утриманню дітей покладається на обох батьків однаковою мірою.

Однак апелянт ОСОБА_1 протягом усього часу розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції жодним доказом не підтвердив, що розмір аліментів 2000 гривень на місяць поставить його у скрутне матеріальне становище та що такий розмір аліментів він сплачувати не у змозі. Апелянт підтвердив, що займається ремонтом автомобілів, виконує інші господарські та будівельні роботи і виїжджає на сезонні роботи до Польщі.

Судом встановлено, що син сторін навчається в коледжі, що потребує значних додаткових коштів. Позивач пояснила, що крім інших витрат, тільки для проїзду до коледжу та обіду повинна сину віддати щоденно по 40 гривень.

Тому, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів 2000 гривень на місяць є справедливим, відповідає доходам та обов»язку відповідача.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його законності не спростовують, тому відсутні підстави для задоволення поданої апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 січня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.04.2018 року.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді: І.В. Бойчук

І.О. Максюта