Ухвала суду № 73142097, 03.04.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4125/18

Провадження № 1-кс/344/1626/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Прокопів С.Р., прокурора Гринишин В.Д., підозрюваного ОСОБА_1, та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090010001276 від 01.04.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого посилався на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що 01.04.2018 близько 03 год. 20 хв., ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 з метою вчинення хуліганських дій, на автомобілях, прибули до нічного клубу «Ельдорадо», що розташований по вул. В.Івасюка, 60 в м. Івано-Франківську.

Прибувши до нічного клубу «Ельдорадо», ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зберігаючи при собі предмети, спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень, спільно із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_3 ОСОБА_1 діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та існуючих норм поведінки, проявивши особливу зухвалість, розуміючи протиправність своїх дій і їх скоєння в громадському місці, направились в приміщення нічного клубу «Ельдорадо» з метою вчинення хуліганських дій.

В подальшому, ОСОБА_3, в громадському місці, а саме: в приміщенні нічного клубу «Ельдорадо», спільно із ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, проявляючи при цьому елементи вседозволеності та зверхності, виражаючись нецензурною лайкою в присутності сторонніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та існуючих норм поведінки, проявивши особливу зухвалість, розуміючи протиправність своїх дій і їх скоєння в громадському місці, розпочали застосувати предмети, спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень та умисно спричиняти тілесні ушкодження шляхом нанесення ударів руками та ногами відвідувачам закладу нічного клубу «Ельдорадо».

Внаслідок хуліганських дій, потерпілому ОСОБА_8 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення правого стегна та потерпілому ОСОБА_9 було спричинені тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення лівого стегна.

Крім того внаслідок хуліганських дій, було зірвано роботу нічного клубу «Ельдорадо», що по вул. В.Івасюка, 60 в м. Івано-Франківську.

Після вчинення хуліганських дій, ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було затримано працівниками поліції на місці події, а потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 каретою швидкої медичної допомоги було доставлено в медичний заклад.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2 із вищою освітою, українець, громадянин України, зі слів раніше не судимий.

01.04.2018, ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: показаннями потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, протоколами огляду місця події, протоколами предявлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами огляду предметів та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений проти громадського порядку та моральності, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме:

- п. 1 – переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до семи років та усвідомлює неминучість покарання за вчинення злочину;

- п. 3 - незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому відомо їх місце проживання;

- п. 5 – вчиняти інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1, явно показуючи свою зневагу до існуючих правил і норм та очевидно вчиняючи кримінальне правопорушення із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, проявляє самовпевненість у безкараності за свої вчинки, що може призвести до вчинення ним нового злочину.

Застосувати запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не можливо, оскільки ОСОБА_1 народився та проживає в іншій області, даний вид запобіжного заходу не виключатиме можливості вчинення ним нового умисного злочину.

Застосування більш м’якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання не можливе, оскільки такий вид запобіжного заходу не виключатиме ризики впливу підозрюваного на свідків та потерпілого у ході спілкування з останніми.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки неможливе, оскільки до органу досудового розслідування не надходило письмових зобов’язань про взяття підозрюваного на поруки.

З урахуванням п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений із застосуванням насильства, є необхідність не визначати розмір застави.

Перелічені ризики є достатніми для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставини, просили задоволити без визначення застави.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечив, просив відмовити у його задоволенні, у зв”язку з неогрунтованістю підозри. Зазначив, що підозрюваний немає наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки, має намір сприяти досудовому розслідуванню, зі свідками не знайомий, а тому, не буде на них вливати. Має постійну роботу, а отже, отримує доходи, позитивно характеризується, не притягувався до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні двох дітей, а тому, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід не пов”язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

З матеріалів клопотання вбачається, що 01.04.2018 року, ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, злочину передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності вини ОСОБА_1

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, наявність постійного місця проживання, а також відсутність судимості.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 із вищою освітою, українця, громадянина України, зі слів раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 31 травня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_18

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.