Рішення № 73141968, 22.03.2018, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1508/17

Номер провадження 2/341/72/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді -Юсип І.М.

секретаря -Король І.Л.

з участю позивача: -ОСОБА_1

представника позивача -ОСОБА_2

представника відповідача -ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Галич справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу ‘Галицька центральна районна лікарня’ про стягнення невиплаченої індексації заробітної плати,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1- адвокат ОСОБА_2, 12.10.2017 р. звернувся до суду з позовом до Комунального закладу ‘Галицька центральна районна лікарня’ (далі Галицька ЦРЛ) про стягнення 5730,69 грн. невиплаченої індексації заробітної плати за період з квітня 2014 р. по серпень 2015 р. та про невиплачену індексацію заробітної плати в розмірі 33033,30 грн. за період з січня 2006 р. по грудень 2013 р. на користь ОСОБА_1 Уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з Галицької ЦРЛ в користь ОСОБА_1 30796,25 грн. невиплаченої індексації заробітної плати за період з 2006 р. по 2015 р.

В судовому засіданні представник уточнені позовні вимоги підтримав та суду показав, що позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем протягом 2006-2015 р.р. За період з 2006 р. року по 31.08.2015 р., індексація заробітної плати їй не проводилась. Хоча право працівника на індексацію грошових доходів прямо передбачено чинним законодавством України. З 2006 р. по 31.01.2015 р. позивач отримувала заробітну плату в розмірі не менше 1218,0 грн. (прожитковий мінімум), у розумінні абз.3 ст. 48 Конституції України, ст. 8 Закону України ‘Про державний бюджет України на 2014 р’ та ст. 7 Закону України ‘Про державний бюджет України на 2015 р’.

Відповідно до абз.2 п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 (далі –Порядку), у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується оплата праці (грошове забезпечення). Індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Індексація заробітної плати не може бути передбачена окремим пунктом кошторису відповідача. Інакше, наполягаючи на цій обставині, відповідач встановлює, що його кошторисом не передбачені видатки на оплату праці, які обов'язково повинні в ньому бути відповідно до абз. 2 п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. №228, що є порушенням норм чинного законодавства, товарів і послуг. Згідно з положеннями ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст.ст. 33,34 Закону України ‘Про оплату праці’ такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати. Посилання відповідача на відсутність підстав для виплати індексації у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування лікарні на вказані цілі є безпідставними.

Позивач позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позові та зазначила, що індексація їй за 2006 р. не нараховувалась та не виплачувалась.

Згідно заперечень у 2007 р. індексація не проводилась, оскільки в тому році відбувалось підняття посадового окладу і змінювався базовий рівень.

В особистому рахунку за 2008 р. в квітні вказана індексація за 2007 р. в розмірі 73,51 грн. і виплачена, однак індексація в січні-березні, травні, червні-грудні не нараховувалась та не виплачувалась.

У 2008 р. згідно заперечень з січня по травень місяць нараховано та виплачено індексацію в розмірі 179,31 грн. Проте, 4.12.2007 р. позивач народила дитину і по квітень 2008 р. перебувала на післяродовому лікарняному, а з квітня 2008 р. відповідно до наказу №47 від 18.04.2008 р. приступила до виконання обов’язків лаборанта з 21.04.2008 р. на 0,5 ставки з відробкою лаборанта реанімаційного відділення, згідно поданої заяви.

Протягом 2008 р. індексація не нараховувалась та не виплачувалась.

За 2009 р. за січень було виплачено 10,04 грн., лютий 24,07 грн., березень 44,17 грн., квітень 54,89 грн., травень 131,12 грн., липень 75,80 грн., серпень 83,63 грн., вересень 83,63 грн., жовтень 83,63 грн., листопад 93,0 грн., грудень 93,0 грн. (виплачено в січня 2010 р). Олівцем були вписані суми за жовтень-грудень, які не нараховувались і не виплачувались.

Протягом 2009 р. не нараховувалась і не виплачувалась індексація за червень місяць.

Індексація в 2010 р. нарахована і виплачена лише за жовтень м-ць в розмірі 17,23 грн., однак протягом року індексація не нараховувалась та не виплачувалась.

В 2011 р. індексацію не нараховано та не виплачено за січень-березень та листопад. квітень 88,32 грн., травень 102,72 грн., червень 117,12 грн., липень 129,60 грн., серпень 129,60 грн., вересень 129,60 грн., жовтень 132,98 грн., грудень 135,54 грн. Не нараховувалась та не виплачувалась індексація за січень-березень, листопад.

В 2012 р. не нараховувалсь та не виплачувалась індексація за листопад та грудень місяць, однак за жовтень м-ць виплачувалась двічі.

Індексацію було виплачено за січень 144,86 грн., лютий 144,86 грн., березень 144,86 грн., квітень 147,65 грн., травень 147,69 грн., червень 147,69 грн., липень 148,77 грн., серпень 148,77 грн., вересень 148,77 грн., жовтень 150,93 грн. В листопаді було виплачено ще раз за жовтень 150,93 грн. Не нараховувалась та не виплачувалась індексація за листопад та грудень.

В 2013 р. було виплачено їй індексацію тричі за січень м-ць та двічі за жовтень. 153,09 грн., в лютому ще раз за січень 153,09 грн., в березні ще раз за січень 153,09 грн., квітень 153,09 грн., травень 154,85 грн. виплачено в червні, червень 154,85 грн., липень 154,85 грн., серпень 154,85 грн., вересень 154,85 грн., жовтень 154,85 грн., листопад 154,85 грн., грудень 13,80 грн. В листопаді було виплачено ще раз за жовтень 150,93 грн. Не нараховувалась та не виплачувалась індексація за лютий та березень.

В 2014 р. індексацію виплачено їй за тричі червень м-ць та двічі за травень, липень та серпень. За червень м-ць та січень 164,43 грн., лютий 164,43 грн., березень 164,43 грн., квітень 93,96 грн., травень 93,96 грн., червень 93,96 грн., в липні ще раз за червень 164,43 грн., серпень 164,43 грн., вересень 315,46 грн., ще раз за травень 16,11 грн., ще раз за червень 42,45 грн., ще раз за липень 129,09 грн., ще раз за серпень 129,09 грн., жовтень 76,44 грн., листопад 89,16 грн., грудень 410,47 грн.

В 2015 р. виплачено індексації за вересень 540, 47 грн., жовтень 566,21 грн., листопад 431,14 грн. Вказані суми олівцем за лютий, квітень не нараховувались та не виплачувались. Також, не нараховувалась і не виплачувалась індексація за січень-серпень, грудень. За період з 2006 р. по 2015 р. позивачу виплачено суму індексації 9224,59 грн., не виплачено суму індексації 30794,60 грн. Оскільки нарахування та виплата індексації проводилась не в повній сумі, тому вона змушена звернутися за захистом своїх прав до суду. Просила позов задовольнити. Стягнути з КЗ ‘Галицька ЦРЛ’ в її користь заборгованість по індексації заробітної плати за період з 2006 р. по 2015 р. в сумі 30796,25 грн. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача позов позивача не визнав та суду показав, що за даними бухгалтерії КЗ ‘Галицька центральна районна лікарня’ в період з 2006 р. по 2017 працівнику Галицької ЦРЛ ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась індексація до заробітної плати відповідно до методики проведення розрахунку. Такі дані підтверджуються виписками з особистого рахунку, які ведуться бухгалтерією закладу. Зазначив,що коли особа працює неповний робочий час сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, ва виплачується пропорційно відпрацьованого часу.

У 2006 р. нараховано ОСОБА_1 індексацію - 36,50 грн.( за квітень,травень,червень,жовтень) однак оскільки позивач працювала погодинно і не відпрацювала норму а тому така сума їй не виплачена.

У 2007 р. відбулося підвищення окладів і індексація не нараховувалась та не виплачувалась.

За 2008-2009 роки позивачу нараховано та виплачено індексацію пропорційно до відпрацьованого нею часу. Окрім того переплата за 2009 р. становила 128,24 грн.

У 2010 р. відбувалося підвищення окладів, а саме - станом на 01.01.-991грн,01.04.-1032 грн.,01.07.- 1037 грн.,01.12.-1092 грн. У травні м-ці проведено перерахунок окладів за перші чотири м-ці. 29.12.2009 р. відповідно до постанови КМУ № 1418 « Про затвердження пордку виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою освітою державних та комунальних закладів охорони здоров'я» яким затверджено Порядок виплати надбавки за вислугу років. Дана постанова набрала чинності з січня 2010 р. Таким чином в 2010 році збільшено розмір заробітної плати і індексація не нараховувалася окрім виплат за січень та в листопад в сумі 110,23 грн. які і виплачено.

Що стосується 2011-2012 р. р. індексація не нараховувалась так як відбулося підвищення посадових окладів. Однак нарахування проводилось та виплачувалось. Перевиплата індексації позивачу становить за 2011 - 965,48 грн. а за 2012 р. – 1625,82 грн.

Аналогічно за 2013 переплата індексації становила – 1710,11 грн. а за 2014 р. 2312,30 грн.

За 2015 рік індексація позивачу виплачена в розмірі 1537,82 грн.

Просив в задоволені позову відмовити.

Свідок ОСОБА_4,заступник головного бухгалтера, суду ствердила, що індексації нараховувалася та виплачувалась позивачу відповідно до пропрацьованого часу. На даний час у ОСОБА_1 заборгованості по виплаті індексації заробітної плати немає.

Суд, вислухавши доводи позивача та її представника,заперечення представника відповідача, пояснення сввідка,дослідивши представлені сторонами докази, вважає, що в позові слід відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2006 р. по 2015 р. перебувала у трудових правовідносинах з Галицькою ЦРЛ, працювала на посаді лаборанта, що стверджується копією трудової книжки серії БТ-І №7868893 (а.с.8-9).

З копії листа – відповіді управління держпраці в Івано-Франківській області від 11.02.2017 р. за №1607/15-10/949 вбачається, що посадовий оклад позивача станом на 01.01.2017 р. становить 4255,20 грн., доплата за стаж 30 %, що становить1276,55 грн., за шкідливі умови праці 15 % від окладу, доплата за виконання обов’язків завідувача лабораторії становить 20 % від окладу. Також вказано, що індексація заробітної плати в КЗ ‘Галицька ЦРЛ’ у 2014-2015 рр. позивачу проводилась не в повному обсязі чим порушено вимоги ч.6 ст.95 КЗпП України, ст. 33 Закону України ‘Про оплату праці’. З пояснення заступника головного бухгалтера ОСОБА_4 встановлено, що індексацію заробітної плати не проведено в зв’язку з відсутністю бюджетних асигнувань (а.с.10).

Відповідно до статті 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (норма статті 2 Закону України ‘Про індексацію грошових доходів населення’).

Структуру заробітної плати визначено у ст.2 Закону України ‘Про оплату праці’, якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. ОСОБА_4 включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст.4 Закону України ‘Про індексацію грошових доходів населення’ від 03 липня 1991 року № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (в редакції до 24.12.2015 р.). Як зазначено у ст.2 вказаного Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, до таких доходів відноситься оплата праці (грошове забезпечення).

Аналогічне визначення містить Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.03.2003 р. №1078 (в редакції до 24.12.2015 року), відповідно до п.4 якого, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Статтями 4 та 6 Закону України ‘Про індексацію грошових доходів населення’ передбачено підстави для проведення індексації грошових доходів та державні гарантії підвищення грошових доходів населення у зв’язку із зростанням цін, а також повноваження Кабінету Міністрів України на визначення Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 18 Закону України ‘Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії’, індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України ‘Про індексацію грошових доходів населення’ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

У пункті 14 Прикінцевих положень зазначеного Закону від 28 грудня 2014 № 76-VIII доручено Кабінету Міністрів України за результатами першого півріччя 2015 року та з урахуванням економічної ситуації затвердити порядок проведення індексації заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат.

Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України ‘Про Державний бюджет України на 2015 рік’ установлено, що Кабінетом Міністрів України на 2015 рік затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Слід зазначити, що Кабінетом Міністрів України рішення про порядок проведення індексації заробітної плати та особливого порядку проведення індексації грошових доходів населення на 2015 р. не приймалося, унаслідок чого грошові кошти на виплату індексації заробітної плати не виділялись. Лише 09.12.2015 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1013 ‘Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів’, якою внесено зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Відповідно до п.4 цього Порядку у разі несвоєчасності виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік (п.6 Порядку доповнено абз. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013, яка застосовується з 01.12.2015).

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відтак, акти цивільного законодавства діють на майбутній час і не застосовуються до тих відносин, які виникли до набрання ними чинності, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

За змістом статті 4 ЦК України акти цивільного законодавства охоплюють собою закони, законодавчі та підзаконні акти. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (ч. 4 ст. 4 ЦК України).

Згідно п. 1 Прикінцевих положень Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" набирає чинності з 1 січня 2015 року.

Разом з тим, з 1 січня 2015 року проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, в тому числі й Галицької ЦРЛ, проте Кабінетом Міністрів України грошові кошти на виплату індексації заробітної плати не виділялись, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення невиплаченої індексації заробітної плати за період з січня 2015 року по серпень 2015 року та грудень 2015 року задоволенню не підлягають.

Судом встановлено,що ОСОБА_1 за період з 2006 р. по 2015 роки здійснено переплату індексації у сумі 1678,78 грн., тобто за цей період нараховано 7340,00 грн. а виплачено 9019,00 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч.1 ст. 259, ч.1 ст. 268 ЦПК України,суд,-

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 до Комунального закладу «Галицька центральна районна лікарня» про стягнення невиплаченої індексації заробітної плати – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення ( виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за

наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено в термін до 1 квітня 2018 року.

Суддя:ОСОБА_5