Рішення № 73141664, 30.03.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1401/17

Провадження № 2/192/77/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

"30" березня 2018 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Стрельникова О.О.

за участю: секретаря судового засідання - Корота Л.С.,

представника позивача - Дмітрієва Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 16 грудня 2016 року о 12 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем «МАН», номерний знак НОМЕР_1, відповідач ОСОБА_3 рухався по вул. Нікопольській, буд. 15 в м. Миколаєві.

Під час руху відповідач порушуючи Правила дорожнього руху України, допустив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Вина відповідача у створенні дорожньо-транспортної пригоди була встановлена згідно постанови Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року.

13 травня 2016 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу №АІ/9329500, згідно якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «МАН», номерний знак НОМЕР_1, тому власник пошкодженого транспортного засобу звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно протоколу огляду транспортного засобу, та звіту №304/12/2016, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 50944 грн. 10 коп.

11 квітня 2017 року позивачем було складено розрахунок суми матеріального збитку та страховий акт №2197.609.16.01.01 на суму 42453 грн. 42 коп., внаслідок яких 14 квітня 2017 року було проведено виплату страхового відшкодування згідно платіжного доручення №9535 від 14 квітня 2017 року.

Вважають, що з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування, оскільки відповідач залишив місце дорожньо-транспортної пригоди і не повідомив працівників поліції про ДТП, тому просили стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 42453 грн. 42 коп. в порядку регресу.

Представник позивача в судовому засіданні, який приймав участь в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав, та прохав їх задовольнити з підстав викладених в позові.

Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений за зареєстрованим місцем свого проживання (а.с. 80-81), в судове засідання не з'явився причини неявки суду не повідомив.

У зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача, суд, згідно ухвали про заочний розгляд справи, у відповідності з ст. 280 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутність відповідача, який повідомлявся належним чином, відзиву не подав, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що постановою судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року у справі №204/8335/16-п, провадження 3/192/66/17, ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст. 1224, 124 КУпАП, при таких обставинах: 16 грудня 2016 року о 12 год. 30 хв. керуючи транспортним засобом MAN LE12.220, номерний знак НОМЕР_1 по вул. Нікопольській, 15 в м. Миколаїв, не врахував дорожньо-транспортної обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номерний знак НОМЕР_2, після чого місце дорожньо-транспортної пригоди залишив. Під час ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, постраждалих немає, завдані матеріальні збитки. Дана постанова, згідно відмітки, що міститься на ній, законної сили не набрала (а.с. 6).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, головною умовою застосування даної норми під час судового розгляду є набрання постанови суду законної сили.

Разом з тим відомостей про те, чи набрала постанова судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року законної сили, позивач суду не надав. Суд не приймає доводи представника позивача про те, що постанова судді по справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили протягом десяти днів з дня винесення постанови і тому можливо припустити, що постанова на день розгляду справи судом вже набрала законної сили, оскільки у відповідність до ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а також згідно ст. 78 ЦПК України - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Оскільки позивачем не надано суду постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, щодо визнання винуватим відповідача у заподіянні пошкоджень автомобілю VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номерний знак НОМЕР_2, тому застосування положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України є неможливим, і позивач не звільнений від доказування обставин вини відповідача у заподіянні пошкоджень транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номерний знак НОМЕР_2.

Будь-яких доказів на підтвердження вини відповідача у заподіянні пошкоджень транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номерний знак НОМЕР_2 16 грудня 2016 року, суду не надано, як і не надано доказів залишення відповідачем місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 1191 ЦК України, передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Зі змісту ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

На підтвердження того, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування, суду надано заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 16 грудня 2016 року, з якої вбачається, що пошкоджений транспортний засіб це Фольцвавен Транспортер, номерний знак НОМЕР_2, власник транспортного засобу ОСОБА_5, водій транспортного засобу ОСОБА_6, відомості про водія, який керував застрахованим транспортним засобом ОСОБА_2 (а.с. 7) Дана заява ніким не підписана (а.с. 7).

Також суду надано звіт про оцінку вартості збитків внаслідок пошкоджень колісного транспортного засобу VW T5 номерний знак НОМЕР_2 від 31 січня 2017 року №304/12/2016, згідно якого розмір збитків заподіяних в результаті ДТП, становить 50944 грн. 10 коп. (а.с. 8-10).

Відповідно до страхового акту №2197.609.16.01.01 від 11 квітня 2017 року (а.с. 13), та розрахунку страхового відшкодування до страхового акту №2197.609.16.01.01, розмір страхового відшкодування, яке позивач вирішив перерахувати ОСОБА_5, за ОСОБА_4, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 16 грудня 2016 року становить 42453 грн. 42 коп. (а.с. 12).

При цьому, згідно платіжного доручення №9535 від 14 квітня 2017 року, позивачем було перераховано ПАТ ЦО «Альфа-Банк» грошові кошти в розмірі 42453 грн. 42 коп. (а.с. 14).

Разом з тим, будь-яких доказів, того, що позивач сплатив страхове відшкодування саме ОСОБА_5, суду не надано, оскільки представник позивача повідомив, що платіжне доручення № 9535, це єдиний доказ перерахування коштів даній особі. Підстави перерахування коштів страхового відшкодування - ПАТ ЦО «Альфа-Банк», представник позивача належним чином пояснити суду не зміг.

Також позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що саме ОСОБА_5 мало право на отримання страхового відшкодування, і що саме вона є власником транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких підстав суд вважає, що оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, то в задоволенні позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати по справі, відповідно до ст. 141 КПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного ст. 1191 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 81, 82, 141, 212, 259, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», що розташоване: м. Київ, пр. Соборності, буд. 19, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємців і організацій України 30968986 до ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, інші відомості невідомі, про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 квітня 2018 року.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.