
Справа № 211/2299/16-к
1-кп/216/62/18
У Х В А Л А
про продовження строків тримання під вартою
02.04.2018 року місто ОСОБА_1 Ріг
Колегія суддів Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді доповідача Сидорак В.В.
суддів Биканова І.Р., Онопченко Ю.В.
за участі секретаря: Морозової Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121, ч.4 ст.187 КК України
учасники кримінального провадження:
прокурор Козюра О.В.
обвинувачений ОСОБА_2
захисники обвинуваченого ОСОБА_3, ОСОБА_4
представник потерпілого ОСОБА_5
встановила:
В провадженні Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рога Дніпропетровської області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121, ч.4.ст.187 КК України.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_2 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 14.04.2016 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в останнє продовжений ухвалою Центрально-Міського районного суду м ОСОБА_1 до 29.04.2018 року.
Згідно з положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченим під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд з власної ініціативи поставив на обговорення питання щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2
Прокурор просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, оскільки ризики які існували під час обрання запобіжного заходу не відпали.
Представник потерпілого ОСОБА_5 просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, просив змінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням волі.
Захисники ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожен окремо, в судовому засіданні заперечували щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просили змінити запобіжний захід на інший більш м’який, а саме домашній арешт зважаючи на тривалі строки тримання під вартою та відсутності підстав для тримання під вартою.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочину який відноситься до категорії особливо тяжкого злочину.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для продовження запобіжного заходу в силу вимог ст. 199 КПК України, є обставини, які свідчать про те, що ризики які виправдовують тримання особи під вартою не зменшились та відсутня можливість завершення судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.
Враховуючи те, що кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду і такий не може бути завершено до закінчення строку дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою, ризики які існували під час обрання запобіжного заходу, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою не відпали. Суд приходить до висновку, про наявність достатніх підстав щодо необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки такий запобіжний захід може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої особи та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаній кримінальній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 199, 331 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяця, тобто до 31 травня 2018 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому.
Копії ухвали для її виконання направити начальнику Криворізької установи виконання покарань №3 Управління Державної Пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області, для відома.
Ухвала оскарження не підлягає.
Суддя доповідач В.В. Сидорак
Судді І.Р. Биканов
ОСОБА_6
Судове рішення № 73141585, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 02.04.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 211/2299/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: