Рішення № 73141455, 29.03.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/37/18

2/0187/108/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2018 р. смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Караула О.А., за участю секретаря судового засідання Дудки В.В., розглянувши в смт Петриківка у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

До Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшов вказаний позов від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивач вказав, що між ним та відповідачем 09 червня 2000 року Виконавчим комітетом Єлизаветівської сільської ради Петриківського району у Дніпропетровській області було зареєстровано шлюб, про що було видано свідоцтво про шлюб та складено відповідний актовий запис № 2.

Від вказаного шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які зареєстровані та проживають разом із відповідачем.

Сімейне життя не склалося через різні погляди на життя, втрату взаєморозуміння, що в свою чергу призвело до частих сварок та припинення фактичних шлюбних відносин між позивачем та відповідачем. Дружина постійно нарікала на низький заробіток чоловіка, через що стосунки у родині ставали все гірше. Всі спроби позивача зберегти сім'ю натикались на небажання дружини щось поновлювати. Як результат з травня 2017 року сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, тож подальше збереження цього шлюбу суперечить інтересам позивача.

При цьому позивач зауважив, що розірвання шлюбу жодним чином не вплине на його взаємини з дітьми, тож батько й надалі буде брати участь у їх вихованні та матеріальному забезпеченні.

З огляду на викладене позивач просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований Виконавчим комітетом Єлизаветівської сільської ради Петриківського району у Дніпропетровській області, про що було зроблено відповідний актовий запис № 2. Неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати разом із відповідачем.

Позивач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій позовні вимоги визнав в повному обсязі. Після розірвання шлюбу просить суд залишити йому шлюбне прізвище - ОСОБА_2.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Всебічно та повно вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд приходить до висновку про обґрунтованість позову і наявність підстав для його задоволення через наступне.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

09 червня 2000 року Виконавчим комітетом Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про що складено відповідний актовий запис № 2 та Петриківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області повторно видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 19.12.2017 року.

Сторони мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, що видане 14.08.2000 року Єлизаветівською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_5, виданого 03.06.2005 року виконкомом Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області.

Позивач долучив довідку № 1021 від 19.12.2017 року, видану у Єлизаветівській сільській раді Петриківського району Дніпропетровської області про те, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та має такий склад сім'ї: дружину ОСОБА_2, дочку ОСОБА_3, сина ОСОБА_4

Розглядаючи дані позовні вимоги суд виходить із наступного.

За правилами частин 3 та 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного Кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

З викладеного суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тобто підстави для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання позову судом не встановлені.

Приймаючи до уваги, що розірвання шлюбу є дійсною волею сторін, фактичні шлюбні відносини між подружжям припинені, на день розгляду справи примирення між ними не відбулося, суд вважає за необхідне задовольнити позов відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України та розірвати шлюб між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Залишити відповідачу шлюбне прізвище - ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Частинами 2 та 3 ст. 160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

У зв'язку із викладеним, враховуючи вік дітей, зважаючи на те, що діти залишились проживати разом із відповідачем, чим самостійно виразили своє бажання проживати разом із матір'ю, суд вважає за доцільне визначити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом із матір'ю, тобто відповідачем у справі.

У ч. 1 ст. 142 ЦПК України, встановлено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір»

Оскільки відповідач позов визнав під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачу з державного бюджету слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить 352.40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 105, 110-113, 141, 160 Сімейного кодексу України, ст. ст. 13, 141, 200, 206, 258, 263-265 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ІН.: НОМЕР_1 паспорт громадянина України серії НОМЕР_6, місце проживання: АДРЕСА_2) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ІН.: НОМЕР_2, паспорт громадянина України серії НОМЕР_7, місце проживання: АДРЕСА_1) про розірвання шлюбу - задовольнити в повному обсязі.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 09 червня 2000 року Виконавчим комітетом Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, про що складено відповідний актовий запис № 2 - розірвати.

Залишити відповідачу шлюбне прізвище - ОСОБА_2.

Визначити місце проживання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 разом із відповідачем ОСОБА_2.

Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, що становить 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петриківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: О. А. Караул