Постанова № 73139075, 29.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/870/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк О.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

29 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

Представника третіх осіб: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі вдеоконференції апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "БРАУХАУЗ ГАССЕ-2" на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "БРАУХАУЗ ГАССЕ-2" до Державного реєстратора Комунального підприємства Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації Гаврилюк Руслани Захарівни, Державного реєстратора Комунального підприємства Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації Пендюр Тараса В'ячеславовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

у листопаді 2017 року обслуговуючий кооператив «ЖБК «БРАУХАУЗ ГАССЕ-2» звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації Гаврилюк Р.З. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер: 37876300 від 01.11.2017 року, об'єкта нерухомого майна: квартири, загальною площею 88,5 кв.м. за адресою: Чернівецька область., АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1394563073101; індексний номер: 37875727 від 01.11.2017 року, об'єкта нерухомого майна: квартири, загальною площею 58,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1394527873101;

- визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації Пендюра Т.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер: 37877497 від 01.11.2017 року, об'єкта нерухомого майна: нежитлового приміщення, XXXIV, загальною площею 35,5 кв.м., за адресою: Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кобилиці Лук'яна, буд. 105, корп. 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1394623373101; індексний номер: 37876915 від 01.11.2017 року, об'єкта нерухомого майна: квартири, загальною площею 56,1 кв.м., за адресою: Чернівецька область., АДРЕСА_3 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1394595173101.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.12.2017 року провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку. Зокрема, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, позивач просить скасувати ухвалу про закриття провадження у справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що зміст позовних вимог носить адміністративний характер, а виниклий між сторонами спір є публічно-правовим, оскільки даний спір виник між юридичною особою та суб'єктами владних повноважень про оскарження рішення останніх з підстав недотримання процедури їх прийняття.

В судовому засіданні представник третіх осіб вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третіх осіб, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки заявлений у справі позов випливає із договірних відносин, пов'язаних з невиконням умов цивільно-правової угоди, а тому повинен розглядатися за правилами Цивільно-процесуального кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх передчасними, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При визначенні юрисдикції справи, перш за все необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції погодився із доводами представника третіх осіб, що відповідно до рішення Верховного суду України від 17.02.2015 року №21-551а14 у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки особи та такі права підтверджуються чи оформлені відповідним правовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право, а тому даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте, як видно з матеріалів справи будь-яких справ у судах цивільної та господарської юрисдикції щодо спірного нерухомого майна не має.

При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не порушував перед судом питання про визнання права на спірне майно, не оспорював правомірності набуття фізичними особами нерухомого майна у власність і своїх вимог цими обставинами не обгрунтовує, натомість оскаржуються рішення суб'єктів владних повноважень з підстав недотримання процедури прийняття таких рішень.

Позивач посилався на те, що державними реєстраторами не встановлено відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства і т.д. (а.с.5), що безумовно підлягає з'ясуванню під час розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. Суд першої інстанції взагалі не визначив характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, унаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо належності спору до юрисдикції цивільного суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Неправильне застосування Чернівецьким окружним адміністративним судом статтей 3, 17 КАС України призвело до безпідставного закриття цим судом провадження у розглядуваній справі, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "БРАУХАУЗ ГАССЕ-2" задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року скасувати.

Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 квітня 2018 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.