Рішення № 73138658, 22.03.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/5857/16-ц

Провадження №2/200/1020/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєва Т.Ю. розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И В :

04 квітня 2016 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, в якому посилається на те, що між нею та відповідачем було укладено договір позики від 08.02.2012 року на суму 250 000,00 доларів США. На підтвердження намірів сторін, відповідачем позивачу було надано розписку від 08.02.2012 року, згідно якої відповідач підтвердила свій обов’язок повернути позивачу грошові кошти у розмірі 250 000,00 доларів США на першу вимоги протягом одного року.

В подальшому термін виконання зобов’язань за взаємною усною згодою сторін було продажено до 08 лютого 2016 року.

Проте, у вищезазначений строк, відповідач позику не повернув. На письмову вимогу позивача про добровільну сплату заборгованості не реагував, взяті на себе зобов’язання за договором позики від 08.02.2012 року не виконує.

У зв'язку з тим, що на день подання позову до суду відповідач гроші добровільно в зазначений строк не повернув, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 250 000,00 доларів США, що за курсом НБУ на момент подачі позову складає 6 525 000 грн. 00 коп., з розрахунку за 100$=2610 грн.

Відповідач в судове засідання не з»явився в наданих запереченнях посилався на те, що ніколи не отримував від позивачки 250 000 доларів США й ніколи не писав про це розписки. 08.02.2012 року відповідач написав ОСОБА_1 розписку в отриманні 80 000 гривень і давно їх повернув.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами та на підставі положень ст.280-283 ЦПК України розглядається в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що 08.02.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого позивач передав, а відповідач отримав у борг 250 000,00 доларів США строком на один рік, що підтверджується власноручно написаною ОСОБА_2 розпискою.

В подальшому термін виконання зобов’язань за взаємною усною згодою сторін було продажено до 08 лютого 2016 року.

Проте, у вищезазначений строк, відповідач позику не повернув.

Відповідно до письмової вимоги позивача про добровільну сплату заборгованості, направлену на адресу відповідача 25.10.2015 року, яку він отримав 26.10.2015 року, останній не реагував, взяті на себе зобов’язання за договором позики від 08.02.2012 року не виконує.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності, щодо вимог позивача до відповідача стосовно стягнення суми боргу, та приймаючи до уваги, що форма договору укладеного між сторонами відповідає вимогам ЦК України, а відповідач свої зобов’язання за договором позики від 08.02.2012 року не виконав, суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 250 000 доларів США, що за курсом НБУ на момент подачі позову складає 6 525 000 грн. 00 коп., виходячи з 2610 грн. за 100$.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 6890,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 265, 354, 355 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) за договором позики від 08 лютого 2012 року борг в сумі 250 000 доларів США, що за курсом НБУ на момент подачі позову складає 6 525 000 грн., судовий збір в розмірі 6890 грн., а всього 6 531 890 грн.

Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду, тобто з 22 березня 2018 року.

Суддя Т.Ю.Єлісєєва