Рішення № 73138492, 02.04.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/834/18

Провадження № 2/750/735/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2018 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Рахманкулової І.П.

із секретарем Разумейко К.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права на отримання відшкодування за вкладами, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

01 лютого 2018 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за банківським рахунком №26202530198201 на суму 10000 (десять) тисяч гривень; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо її включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно договору № 980-054-000001526 від 11.03.2016 «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», рахунок № 26202530198201 на суму 10000 (десять) тисяч гривень; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування процентів за ставкою 33,54 % річних за рахунком №26202530198201 за весь період користування коштами, всього на суму 1331 (одна тисяча триста тридцять одна грн.) 49 коп. по депозиту за процентною ставкою; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування суми майнової відповідальності за порушення грошового зобов'язання та сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також з виплатою трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 300 гривень; стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 на користь позивача заподіяну його діями моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Позов обґрунтовано тим, що всупереч вимогам чинного законодавства позивача, як вкладника «Банк Михайлівський» згідно вказаних вище договорів, безпідставно не було включено до реєстру, чим порушені її майнові права.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задовольнити.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.02.2018 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_3 з 09.02.2018 (а.с.86)

Представник Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив. У відзиві на позов представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» просив відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно – розрахунковий центр» 11.03.2016 укладений договір позики №980-054-000202328, без участі Банку як повіреного, а кошти, що вносилися (отримувалися) за таким договором по своїй природі не є вкладом згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону №4452-VI. Отже, гарантії Закону №4452-VI не поширюються на ситуацію з позивачем. Позивачу розблоковано рахунок на 418 грн. 62 коп., які виплачені. У зв’язку з перевіркою правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, залишок в блоці грошових котів позивача становить 10059,01 грн. (а.с.54-58, 76).

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про безпідставність вимог, заявлених до фонду, оскільки у переданому Уповноваженою особою переліку вкладників інформація про позивача відсутня, у зв’язку з чим дані про позивача не могли бути враховані при складанні та затвердженні загального реєстру Фондом гарантування.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд знаходить підстави для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Встановлено, що 11.03.2016 між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (далі - ТОВ «ІРЦ») було укладено договір «Суперкапітал» (Новий) № 980-054-000202328, згідно якого позивач передала ТОВ «ІРЦ» у власність грошові кошти в сумі 10000,00 грн. на умовах виплати щомісячно процентів за користування коштами за ставкою 33.54 % річних на строк дії договору до 08 вересня 2016 року з поверненням позивачу коштів у безготівковій формі на відкритий на її ім'я банківський рахунок №26202530198201. Вказаний рахунок було відкрито на підставі договору №980-054-000001526 від 11.03.2016. «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» в особі начальника Чернігівського відділення № 1 ОСОБА_4, яка діяла на підставі довіреності банку за № 2-15 від 08.01.2015. Згідно договору № 980-054-000001526 ПАТ «ОСОБА_5 на відкритому банком рахунку зобов'язувався зберігати гроші позивачва і здійснювати розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог чинного законодавства та умов цього договору (а/с. 9,10).

Умови відкриття та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб в ПАТ «ОСОБА_5 були затверджені Наказом Банку № 766 від 30.11.2015, згідно договору умови розміщувалися Банком на інформаційному стенді в своєму представництві та на офіційному сайті Банку в мережі їнтернет за адресою - www.bank.kіev.uа.

Згідно п 8.3 договору укладеного позивачем з ТОВ «ІРЦ» № 980-054-000202328 сторони підтвердили, що вказаний договір є договором позики та регулює відносини, що пов'язані з наданням позики у сумі, на строк та у порядку, передбаченому цим договором, в зв'язку з чим взаємовідносини Сторін за договором визначалися ст. ст. 1046-1053 ЦПК України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до цих договорів.

Відповідно до п.8.5 договір діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобовязань. З дня повернення позивачу повної суми коштів та процентів за користування ними договір вважається припиненим, а обов’язки сторін виконаними.

Пунктом 1.2 договору в п.п. 6, 7 передбачено, що здійснення банківських операцій сплати процентів і повернення коштів на банківський рахунок позивача №26202530198201 відбувається в ПАТ «Банк Михайлівський».

Позивач у своєму позові зазначає, що, виходячи з умов вказаних договорів, вони не були гарантовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, але з наведених положень договорів гарантом виступав саме ПАТ "Банк Михайлівський". Також, договори страхувалися Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Форте» на підставі договору доручення та довіреності представником, що діяв як повірений ПАТ «Банк Михайлівський» (п.1 договору страхування «Капітал» № К980-540-000202328).

Згідно довідки ПАТ «Банк Михайлівський» № ЗГ1(К)/18620 від 20.05.2017 станом на 19.05.2016 на балансовому рахунку позивача №26202530198201 залишок коштів становив 418,62 грн. (а.с.13).

08.11.2016 позивачу було виплачено 418 грн. 62 коп. банком – агентом у зв’язку з тим, що по цій сумі Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» було включено ОСОБА_1 до переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті (а.с.12, 87).

23 травня 2016 року рішенням Правління Національного банк України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» було віднесено до неплатоспроможних.

Згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.05.2016 № 812 було запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «Банк Михайлівський».

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку з 13 липня 2016 року.

Представник ПАТ «Банк Михайлівський» повідомила позивача, що договір позики №980-054-000202328, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно – розрахунковий центр» без участі Банку як повіреного, а тому відсутні підстави для включення інформації про згідно даного договору позивача до Переліку рахункі, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (а.с.16).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п. 4-6 ч. 4ст. 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно дост. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені ст. 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених ст. 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».

Згідно п. 3 ч. 2 ст. Закону вклад, це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; Вкладником, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно п.15 Прикінцевих Положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних робіт» до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Підстави нікчемності правочинів неплатоспроможного банку перелічені в ч. 3 ст. 38 Закону.

Згідно ч.ч. 1, 3ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та «Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті» (далі Інструкція), затвердженої постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 відповідно до п.1.4 глави 1 якої розрахунковий документ, це документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача. Згідно п. 1.9 глави 1 доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках. Аналогічне положення закріплене в п. 3.6. глави № Інструкції.

Згідно з п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів, це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

У відповідності до правових висновків, викладених у Постановах Верховного суду України від 19.08.2014 у справах № 3-47гс14, № 3-48, від 02.09.2014 у справі № 3-80гс14, від 09.09.2014 у справах № 3-45гс14, № 3-49гс14, від 21.10.2014 у справі № 3-147гс14 кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу у межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Відповідно до ч. 1ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Аналіз зазначених вище правових норм дає підстави для висновку, що переказ коштів за своєю суттю не є правочином в розумінні ст. 202 ЦПК України, отже не може бути визнаний недійсним або нікчемним в порядку ст. 38 Закону України, оскільки Уповноважена особа Фонду не є стороною правочину, на виконання якого було здійснено переказ коштів.

Крім того, слід зазначити, що згідно п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З огляду на положення п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимоги про застосування наслідків нікчемності застосовуються виключно за рішенням суду. Відомості про заявлення таких вимог Банком, чи Уповноваженою особою Фонду відсутні.

Таким чином, суд вважає порушеним право позивача на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору № 980-054-000001526 від 11.03.2016 за банківським рахунком №26202530198201 в сумі 10000 грн.

Для відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в сумі 10000 грн. (десять тисяч грн.), згідно договору № 980-054-000001526 від 11.03.2016 по банківському рахунку №26202530198201 у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Проте, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про зобов’язання Уповноваженої особи Фонду включити її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування процентів за ставкою 33,54% річних за весь період користування коштами та до переліку вкладників, які мають право на відшкодування суми майнової відповідальності за порушення грошового зобов’язання з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 3, 5 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших податків і зборів (обов’язкових платежів), а також зобов’язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку, нарахування відсотків за зобов’язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Отже, в період дії тимчасової адміністрації фінансові санкції не застосовуються.

Також суд не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення на її користь моральної шкоди в розмірі 5000 грн., яку позивач пов’язує, зокрема, з погіршенням здоров’я через тривале неповернення їй вкладу.

Для підтвердження цих вимог позивач надала копії виписок про стаціонарне лікування, які свідчать про наявність у неї захворювань, з приводу яких вона періодично проходить стаціонарне лікування. (а.с.20-24).

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. п. 3, 9 постанови від 31 березня 1995 року за № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Оскільки позивачем не доведено наявності причинно – наслідкового зв’язку із її захворюваннями та діями відповідача, що пов’язані зі складанням переліку вкладників у процесі ліквідації банку, не встановлено протиправності дій відповідача, а тому підстав для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди суд не вбачає.

У зв’язку з частковим задоволенням позову з Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на користь держави належить стягнути судовий збір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський" (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, пров. Рильський, буд. 10-12/3, код ЄДРПОУ 38619024), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 21708016 ) про визнання права на отримання відшкодування за вкладами, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

Визнати право ОСОБА_1 на отримання відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору № 980-054-000001526 від 11.03.2016 за банківським рахунком №26202530198201 в сумі 10000 грн. (десять тисяч грн.).

Зобов’язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в сумі 10000 грн. (десять тисяч грн.), згідно договору № 980-054-000001526 від 11.03.2016 по банківському рахунку №26202530198201 у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» на користь держави 704 грн. 80 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.04.2018.

Суддя