Постанова № 73138111, 28.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1432/17

Категорія: 10 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. Час та місце ухвалення судового рішення « 17:20», м Херсон

Повний текст судового рішення складений 12.12.2017р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Романішина В.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1, Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

26.09.2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (надалі - ГУ ДФС у Луганській області) про визнання протиправною бездіяльність щодо проведення розслідування нещасного випадку (травми), який стався з ним 07.03.2017р. під час проходження навчання по бойовій та фізичній підготовці спеціального підрозділу ГУ ДФС у Луганській області «Фантом» відповідно до плану тренувань; зобов'язання видати наказ (розпорядження) щодо призначення комісії з розслідування нещасного випадку щодо отримання ним травми; зобов'язання комісії з розслідування нещасного випадку визнати, що нещасний випадок (травма) трапився з ним в період проходження служби при виконанні службових обов'язків; зобов'язання комісії з розслідування нещасного випадку протягом трьох діб після утворення комісії скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5, та акт за формою Н-1; зобов'язання не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування видати затверджені акти по формі Н-1, Н-5; стягнення на його користь моральної шкоди у сумі 384000грн., витрат на правову допомогу у розмірі 6500грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.12.2017р. визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Луганській області щодо непроведення розслідування нещасного випадку (травми), який стався із заступником начальника третього відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Луганській області полковником податкової міліції ОСОБА_1 07.03.2017 року; зобов'язано ГУДФС у Луганській області видати наказ (розпорядження) щодо призначення комісії з розслідування нещасного випадку (травми ОСОБА_1.); зобов'язано комісію з розслідування нещасного випадку за наслідками проведеного службового розслідування скласти відповідний акт розслідування; стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5000грн.; стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 5047,16грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких посилаються на помилкове застосування судом першої інстанції при вирішенні справи вимог законодавства. Внаслідок чого позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині часткового задоволення його позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу, просить суд апеляційної інстанції прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в цій частині в повному обсязі. Відповідач просить постанову суду скасувати в частині задоволення позову, та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Згідно із п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки Головного управління ДФС у Херсонській області №36/21-22-04-45 від 01 вересня 2017 року полковник податкової міліції ОСОБА_1, з 03 грудня 2003 року по теперішній час проходить службу в підрозділах податкової міліції, з червня 2017 року призначений на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу викриття кримінальних порушень у митній сфері оперуповноваженого управління Головного управління ДФС у Херсонській області.

Відповідно до витягу з наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області) (по стройовій частині) №358 дск від 22.06.2016р. полковник податкової поліції ОСОБА_1, старший оперуповноважений з особливо важливих справ третього відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС України, брав безпосередньо участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганській областей з метою виконання службових (бойових) завдань з 15 жовтня по 12 листопада 2016 року. /т.1 а.с.13/

На час виникнення спірних правовідносин працював на посаді заступника начальника третього відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Луганській області.

07 березня 2017 року під час проходження навчання по бойовій та фізичній підготовці спеціального підрозділу ГУ ДФС у Луганській області «Фантом» позивачем у безпосередній присутності заступника начальника управління, начальника третього відділу підполковника податкової міліції ОСОБА_2 отримано травму - закритий внутрішньосуглобний перелом лівої променевої кістки.

10.03.2017р. позивач особисто доповів про отримання травми начальнику управління оперативного забезпечення на окремих територіях зони АТО Головного управління ДФС у Луганській області полковнику податкової міліції ОСОБА_3

Відповідно до епікризу медичної картки стаціонарного хворого №726 в/ч ПП В2148 МО України встановлено, що ОСОБА_1 з 07 березня 2017 року по 11 березня 2017 року знаходився на стаціонарному лікуванні (обстеженні) у хірургічному відділенні військової частини ПП В 2148. /т.1 а.с.22/

Анамнез зі слів військовослужбовця: 8:00, 07.03.2017р. під час ранкової зарядки в розташуванні частини в м. Сєвєродонецьк впав на витягнуту руку. ПМД надана на місці, звернувся в 59 ВМГ. Діагноз: закритий внутрішньосуглобовий перелом лівої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням уламків (07.03.2017р.). Рекомендації: продовжити обстеження та лікування в умовах ВМКЦ Пн.Р.

Крім того, відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №2771 Військово - медичного клінічного центру Північного регіону МО України позивач перебував на лікуванні з 11.03.2017р. по 15.03.2017р. /т.1 а.с.21/

Відповідно до епікризу №00837 Комунального закладу «Херсонський обласний госпіталь інвалідів та ветеранів війни» Херсонської обласної ради ОСОБА_1 госпіталізовано 17.03.2017р., виписано 22.03.2017р. Діагноз: закритий відламковий перелом голівки лівої променевої кістки в типовому місці зміщення відламків. /т.1 а.с.23/

Відповідно до довідки Комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С. Лучанського» №1303/16 від 09.06.2017р., ОСОБА_1 з 22.03.2017р. по 09.06.2017р. знаходився на лікуванні у травматолога поліклініки КЗ «ХМКЛ ім. Лучанського» з діагнозом: закритий відламковий перелом лівої променевої кістки в типовому місці зміщення контрактура лівого променево - запястикового суглобу.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 07 березня 2017 року отримав травму закритий відламковий перелом голівки лівої променевої кістки в типовому місці зміщення відламків, на лікуванні перебував з 07.03.2017р. по 09.06.2017р.

11.03.2017р. позивач подав рапорт на ім'я начальника управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області полковника податкової поліції ОСОБА_3 щодо отриманої травми під час проведення фізичної зарядки приблизно о 08:00 год. 07.03.2017р., перебуванні на стаціонарному лікуванні у шпиталі та направленні на лікування до Харківського військового шпиталю. До рапорту додано епікриз.

30 травня 2017 року позивачем складено рапорт на ім'я в.о. начальника Головного управління ДФС у Луганській області Височиної О.А. про надання висновків за результатами службового розслідування щодо отриманої ним 07.03.2017 р. травми. Рапорт зареєстровано 06.06.2017р. Г/675. До рапорту надано пояснення щодо отриманої травми, вхідний номер Г/676 від 06.06.2017 р.

Відповідно до листа Головного управління ДФС у Луганській області від 13.06.2017р. №504/10/12/-32-41, позивача повідомлено, що службове розслідування по факту хвороби управлінням оперативного забезпечення на окремих територіях зони АТО ГУ ДФС у Луганській області не проводилось так як відсутні будь - які дані щодо характеру захворювання та обставин його виникнення. На момент настання події, не було зафіксовано нещасного випадку, якщо такий мав місце, в установленому законодавством порядку. Надіслані ОСОБА_1 рапорт та пояснення щодо події і обставин виникнення хвороби, управлінням оперативного забезпечення на окремих територіях зони АТО ГУ ДФС у Луганській області отримано 08.06.2017р., та не дають підстав для проведення службового розслідування. /т.1 а.с.114/

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо проведення службового розслідування нещасного випадку, призначення комісії з розслідування нещасного випадку та складення акту розслідування, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до п. 356.1 ст. 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Нормативно-правовим актом, який регулює питання, пов'язані з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, є Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 року №1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 року за №83/7404.

Відповідно до п.п.2.2, 2.4 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №1346 від 27.12.2002 року, за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Згідно з п. 3.19. розділу 3 Порядку №1346 якщо нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС (п.3.5. розділу 3 Порядку № 1346).

Відповідно до п.3.8. розділу 3 Порядку № 1346 передбачено, що Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Пунктом 3.12 розділу 3 Порядку № 1346 передбачено, що до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Відповідно до п. 3.13 та п. 3.14 вищевказаного розділу нещасні випадки (у тому числі поранення), про які складаються акти за формою Н-1* (НТ*), реєструються у підрозділі в журналі за встановленою формою (додаток 5).

Керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Згідно з п. 3.15 розділу 3 Порядку № 1346 затверджені акти Н-1* (НТ*) разом з актом розслідування нещасного випадку Н-5* не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування видаються потерпілому або його довіреній особі, а також надсилаються: керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підрозділу разом з першими примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) та всіма іншими матеріалами розслідування; керівнику відповідної служби державного нагляду за охороною праці МВС, ГУМВС, УМВС разом з примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) і копіями всіх матеріалів розслідування; органу, до сфери управління якого належить підрозділ, акти розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*); до особової справи потерпілого акт Н-1* (НТ*).

На вимогу потерпілого керівник зобов'язаний ознайомити потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.

З урахуванням вказаних правових положень та обставин справи, судом першої інстанції вірно зазначено про те, що складання відповідних зазначених вище актів неможливе без проведення самого розслідування, яке здійснюється комісією на підставі наказу або розпорядження керівника підрозділу після повідомлення про нещасний випадок.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу протиправної бездіяльності відповідача щодо виконання ним вимог законодавства стосовно проведення службового наслідування по факту отриманої позивачем травми.

Крім того, в силу статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Перевіривши матеріали справи, виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості судова колегія дійшла до висновку, що визначений позивачем розмір моральної шкоди є непропорційним порівняно із характером спричинених моральних страждань.

Таким чином, суд першої інстанції вірно задоволено позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000грн.

Пунктом 1 ч.3 ст. 87 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 90 КАС України - витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб в місячному розмірі: з 1 січня - 1600грн., а тому розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 640грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Із наведеного випливає, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача щодо компенсації витрат на правову допомогу за 4,5 годин витраченого часу адвоката, а саме: за участь в судових засіданнях 4 год. 45 хв. у сумі 5047,16грн.

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 просить переглянути судове рішення в цій частині та задовольнити позов на суму 6500грн.

В матеріалах справи наявний розрахунок витрат на правову допомогу, наданий адвокатом відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 22.06.2017р., з якого вбачається, що між сторонами досягнута домовленість щодо вартості участі адвоката у всіх судових засіданнях для здійснення представництва позивача при розгляді даного позову, яка складає 2000грн. /т.2 а.с.42-43/

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідно до вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» підлягають задоволенню вимоги щодо відшкодування витрат на участь адвоката у судових засідань відповідно до домовленості між сторонами у сумі 2000грн.

При цьому, оскільки Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» не передбачено відшкодування витрат адвокату, зокрема, з виконання робіт по складанню та направленню адвокатських запитів, формуванню первісного матеріалу; виконання робіт з ознайомлення з первісним матеріалом замовника; аналізу нормативного матеріалу та складанню позовної заяви з підготовкою примірників додатків до неї; транспортних витрат; тому підстави задоволення відшкодування витрат на правову допомогу в цій частині відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2018р. у справі №820/3310/17.

Отже, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо відшкодування витрат на правову допомогу, а саме участь адвоката в судових засіданнях за встановленим між сторонами розміром у сумі 2000грн.

На підставі викладеного, в порядку ст.317 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст.133, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області задовольнити частково, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року скасувати в частині стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у Луганські області на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 5047,16грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 2000 (дві тисячі)грн.

В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Градовський Ю.М. Романішин В.Л.