Постанова № 73138003, 28.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/12923/17 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі позивача ОСОБА_2, представника відповідача Глущенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

09.10.2017р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті про визнання протиправним рішення Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у м. Києві від 02.09.2017 про відмову в задоволенні заяви щодо визнання його ветераном органів внутрішніх справ України та про зобов'язання відповідача визнати його ветераном органів внутрішніх справ України відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" та видати посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно відмовлено у наданні статусу ветерану органів внутрішніх справ на підставі ст.5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», оскільки його вислуга років в органах внутрішніх справ у календарному обчисленні перевищує 25 років, і відповідач протиправно не врахував період навчання до вислуги років в органах внутрішніх справ.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2018 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправною відмову Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві в задоволенні заяви ОСОБА_2 від 06.09.2017 р. щодо визнання його ветераном органів внутрішніх справ та видання посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ"; зобов'язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві визнати ОСОБА_2 ветераном органів внутрішніх справ та видати посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ".

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, зокрема постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 у справі №826/8253/16 встановлено необхідність зарахування до вислуги років позивача період проходження ним військової підготовки у вищому навчальному закладі.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2018 р., як таку що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що вислуга років позивача становить 24 роки 10 місяців 06 днів, внаслідок чого позивач не має право на отримання статусу ветерана МВС.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримавши аргументи відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 06.09.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою від 06.09.2017 р. про видачу йому посвідчення ветерана органів внутрішніх справ, оскільки відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» його вислуга років становить 25 і більше років (а.с.12).

До вказаної заяви позивач долучив постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 в адміністративній справі №826/8253/16 та наказу Національної академії внутрішніх справ від 05.11.2015 №176 о/с, архівну довідку Київського національного університету ім. Шевченка від 01.04.2016р. та лист Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.07.2017р.

Відповідач листом від 02.09.2017 №ЛК-К-2030-125/01/62-2017 "Про надання інформації" повідомив позивача про відсутність законних підстав для визнання його ветераном органів внутрішніх справ та видачі відповідного посвідчення, оскільки на дату його звільнення зі служби вислуга років складає 24 років 10 місяців 06 днів (а.с.14).

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (надалі - Закон № 203 встановлює статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, визначає основні засади державної політики щодо соціального захисту громадян, звільнених з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національної поліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, та членів їх сімей, визначає гарантії, які забезпечують їм гідне життя, активну діяльність, шану та повагу в суспільстві.

Стаття 4-1 Закону № 203 визначає, що сфера дії цього Закону поширюється на громадян України, які віднесені до категорій ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України відповідно до цього Закону і які постійно проживають на території України.

Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону № 203 передбачено, що Ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визнаються громадяни України, які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.

З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно наказу Національної академії внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України від 05.11.2015 №176 о/с, звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у відставку за віком, вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становила 27 років 03 місяці 03 днів (а.с.16).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 в адміністративній справі №826/8253/16 визнано протиправними дії Національної академії внутрішніх справ щодо незарахування ОСОБА_2 в розрахунок вислуги років для призначення пенсії по лінії МВС України період проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів Збройних Сил СРСР на військовій кафедрі Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка та зобов'язано Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в м. Києві, Національну академію внутрішніх зарахувати ОСОБА_2 в рахунок вислуги років для призначення пенсії по лінії МВС України період проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів Збройних Сил СРСР на військовій кафедрі Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (а.с.17). Вказане рішення набрало законної сили.

Крім того, згідно архівної довідки Київського національного університету ім.Т.Шевченка від 01.04.2016р. № 010-17/161 ОСОБА_2 у період з 01.09.1980 р. по червень 1985р. навчався на денному відділенні радіофізичного факультету Київського Державного університету ім.Т.Г. Шевченка за під час навчання пройшов курс підготовки на військовій кафедрі та склав екзамени та заліки (а.с.20).

Враховуючи вищенаведені норми закону, встановлені обставини, та положення ч.4 ст.78 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, оскільки наявність 27-річної і більше вислуги років у календарному обчисленні підтверджується належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, а відповідачем протиправно відмовлено позивачу у наданні статусу ветерана внутрішніх справ України.

При прийнятті рішення колегія суддів прийняла до уваги правову позицію Вищого адміністративного Суду України висловлену в ухвалі 05.10.2016 р. при розгляді справи № К/800/51044/13.

Отже, колегія суддів вважає, що мотиви та аргументи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду, не заслуговують уваги, є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що згідно даних особової картки позивача та наказу про звільнення позивача вислуга років становить більше 25 календарних років, тому за правилами п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» така вислуга дає право для визнання позивача ветераном органів внутрішніх справ, а судом першої інстанції вірно прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повний текст постанови виготовлено 02.04.2018 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2018 р. - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

М.І. Кобаль