Постанова № 73137864, 02.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/12612/16 Суддя (судді) першої інстанції: Дегтярьова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві, у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2017 року (повний текст виготовлено 29 грудня 2017 року) у справі за адміністративним позовом Національного банку України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року позивач, Національний банк України, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Яніни Олексіївни від 22 липня 2016 року ВП №51740709.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно встановлено обставини справи. Зокрема, позивач зазначає, що оскаржувана постанова від 22 липня 2016 року ВП №51740709 надіслана з порушенням строку, встановленого чинним законодавством України.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року у справі № 826/5325/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено частково:

визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 22 березня 2016 року № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» з моменту її прийняття;

визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 берзня 2016 року № 385 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» з моменту його прийняття;

зобов'язано Національний банк України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови правління Національного банку України від 22.03.2016 року № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» (в т.ч., але не виключно - дозволити усі початкові платежі Публічному акціонерному товариству «Український Інноваційний Банк» у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, Національному банку України повідомити усі банки про відновлення роботи Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» у зазначених вище системах).

15 липня 2016 року Київським апеляційним адміністративним судом видано виконавчий лист № 826/5323/16.

19 липня 2016 року зазначений виконавчий лист подано до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження.

22 липня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговською-Харітоновою Я.О. винесено постанову № 51740709 про відкриття виконавчого провадження. Встановлено строк для добровільного виконання судового рішення до 29 липня 2016 року.

Копія вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження від 22 липня 2016 року направлена старшим державним виконавцем на адреси стягувача та боржника поштою разом з супровідним листом від 22 липня 2016 року № 382/6.

Фактично боржник (відповідач) отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 01 серпня 2016 року та зазначає, що остання надіслана державним виконавцем поштою 27 липня 2016 року.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив та зазначив, що порушення строку направлення постанови про відкриття виконавчого провадження не є підставою для визнання її протиправною та скасування.

Даючи правову оцінку викладеним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Сторонами не заперечується, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, а виконавчий документ відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Сторонами не заперечується, що у постанові про відкриття виконавчого провадження містяться усі обов'язкові відомості та реквізити.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 22 липня 2016 року направлено засобами поштового зв'язку 27 липня 2016 року.

Тобто, у межах спірних правовідносин порушено строк направлення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Так, предметом оскарження у справі є постанова про відкриття виконавчого провадження від 22 липня 2016 року ВП №51740709.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Позивачем не наведено, а судом не встановлено невідповідність постанови про відкриття виконавчого провадження від 22 липня 2016 року ВП №51740709 вимогам, що встановлені Законом України «Про виконавче провадження» та критеріям, що визначені у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем у межах даної справи не оскаржується бездіяльність відповідача щодо ненаправлення постанови про відкриття виконавчого провадження у строк, встановлений Законом України «Про виконавче провадження».

Тобто, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що обставина щодо несвоєчасного надсилання державним виконавцем постанови не спростовує правомірності її винесення.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Національного банку України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст.. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а обставини справи повністю відповідають висновкам суду.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2017 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 02.04.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма