Ухвала суду № 73137485, 02.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 квітня 2018 р. справа № 804/7083/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд в особі судді-доповідача Юрко І.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 804/7083/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНІТ ГРУПП" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року (далі по тексту - Закон №2147-VIII) внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, а саме викладено його в новій редакції.

Вказаний Закон набрав чинності з 15.12.2017 року.

Відповідно до п.п.13 п.1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017 року) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Як зазначалось вище, оскаржувана постанова суду прийнята 11 грудня 2017 року, тобто до внесення зазначених вище змін у Кодекс адміністративного судочинства України, а тому могла бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності Законом № 2147-VIII.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017 року), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи вбачається, що справа була розглянута у відкритому судовому засіданні, постанова суду першої інстанції була проголошена 11.12.2017 року, частина третя статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017 року) судом першої інстанції не застосовувалася.

За таких обставин апеляційна скарга повинна була бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду - 11.12.2017 року.

Апеляційна скарга подана відповідачем поштою 03.03.2018 року, що підтверджується відмітками на відповідному поштовому конверті, тобто з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017 року).

Відповідач не заявляє суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду та не зазначає поважних причин пропуску такого строку.

Згідно частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також, суд вважає, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності.

Відповідач в апеляційній скарзі не зазначає ідентифікаційний код Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Також, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання апеляційної скарги) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, для обчислення розміру судового збору за подання апеляційної скарги необхідно встановити, яка сума судового збору підлягала сплаті за подання адміністративного позову.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив скасувати постанову відповідача про накладення штрафу у розмірі 9600 гривень.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання поштою позовної заяви - 24.10.2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2017 року встановлений у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання поштою позовної заяви - 24.10.2017 року) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1600 грн., оскільки 1,5% від 9600 грн. становить 144 грн., що є меншим за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, відповідачу при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2400 грн. (1600 грн. х 150%).

Відповідач документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додав та подав суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обгрунтування клопотання зазначається, що відповідач є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету. На даний час у відповідача відсутні кошти для сплати судового збору. Відповідач не може здійснити видатки для сплати судового збору.

Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.

Разом з тим, обмежене фінансування або ж несвоєчасне перерахування коштів з державного бюджету бюджетній організації, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на зміст та правову конструкцію частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що прийняття рішення про відстрочення сплати судового збору є дискреційною функцією суду.

Враховуючи викладене, особі, яка подала апеляційну скаргу, необхідно надати суду документ про сплату судового збору за наступними реквізитами:

отримувач коштів: УК у Шевченківському районі м. Дніпра;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274;

банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ;

код банку отримувача (МФО): 805012;

рахунок отримувача: 31217206781004;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу 101; __ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ___ (ПІБ чи назва установи, організації апелянта), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишити без руху.

Особі, яка подала апеляційну скаргу, усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:

- заяви про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;

- апеляційної скарги із зазначенням ідентифікаційного коду Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також копії такої апеляційної скарги для позивача;

- документа про сплату судового збору в розмірі 2400 гривень.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В.Юрко