Постанова № 73137441, 02.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/2183/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Макарика В.Я.,

Ільчишин Н.В.,

секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду (суддя доповідач Лучко О.О.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську о 15 год 37 хв 16 лютого 2018 року у справі №809/714/17 за позовом ОСОБА_2 до Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання скасувати постанову ВП №53521011 від 03.03.2017, -

В С Т А Н О В И В:

11.05.2017 ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, просив, з врахуванням заяви від 24.05.2017, визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №53521011, зобов'язати відповідача скасувати винесену 03.03.2017 постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53521011, зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 в задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що строк звернення постанови №38 від 18.11.2016 до виконання розпочинається з 21.12.2016 та завершується 21.03.2017, вказана постанова містить відтиск печатки виконавчого комітету Калуської міської ради. Крім того, постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача набрала законної сили, розмір штрафу, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 та зазначений у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №53521011 від 03.03.2017, не підлягає доказуванню, оскільки це питання було предметом розгляду під час оскарження даної постанови до виконавчого комітету Калуської міської ради, про що винесено відповідне рішення №283 від 20.12.2016. Також суд першої інстанції зазначив, що у разі оскарження позивачем дій чи рішення державного виконавця до суду саме суд наділений повноваженнями скасовувати рішення державного виконавця. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовної заяви. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що після винесення постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Калуської міської ради №38 від 18.11.2016 та завірення підпису посадовця на постанові відтиском печатки, рішення про надання офіційного статусу виконавчого документа ніким не приймалось. Скаржник вказує, що для прийнятої 18.11.2016 постанови з урахуванням строку перебігу давності строк пред'явлення виконавчого документа до виконання обмежується часовими рамками з 19.11.2016 по 18.02.2017, а у зв'язку з існуванням обставини оскарження постанови №38 перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги, однак такий строк не починає свій перебіг з моменту ухвалення відмовного рішення виконавчого комітету за результатами розгляду скарги. Таким чином, скаржник вважає, що стягувач не оформив належним чином та не звернув у встановлений законом строк постанову №38 до виконання, а тому не було підстав для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Також, зазначає, що належним способом захисту інтересу позивача є зобов'язання відповідача ухвалити рішення про скасування неправомірно винесеної постанови.

Відповідач подавав відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги.

Позивач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку, визначеному статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку ст.230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржене рішення суд першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, 18.11.2018 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Калуської міської ради винесено постанову №38 відповідно до якої на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1360 грн).

Супровідним листом від 09.02.2017 вказана постанова направлена у Калуський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області для виконання (а.с.108).

03.03.2017 старшим державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53521011 (а.с.107).

Вважаючи вказану постанову необґрунтованою, невмотивованою та незаконною, ОСОБА_2 звернувся із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови, (далі - Закон №1404-VIII) визначено перелік виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню (ст.3), вимоги до виконавчого документу та підстави повернення такого стягувачу без прийняття до виконання (ст.4).

Відповідно до статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання ними законної сили.

Системний аналіз статті 291, щодо набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили, статті 289, якою встановлено строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, та статті 299, щодо звернення постанови до виконання, Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення, якою накладено адміністративне стягнення, підлягає виконанню з моменту її винесення, набирає законної сили через десяти днів з дня винесення, а при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення така підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

При цьому, з врахуванням статті 307 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню не раніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу.

З врахуванням вказаного, оскільки постанова №38 від 18.11.2016 оскаржена ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Калуської міської ради 09.12.2016 та за результатами розгляду скарги прийнято рішення №283 від 20.12.2016, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що така підлягала пред'явленню до примусового виконання протягом трьох місяців з 21.12.2016, тобто могла бути пред'явлена до примусового виконання до 21.03.2017.

Оскільки постанова №38 від 18.11.2016 направлена до виконання супровідним листом адміністративної комісії при виконавчому комітеті Калуської міської ради від 09.02.2017, зареєстрована Калуським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області 02.03.2017, а відтак покликання скаржника на пропуск стягувачем кінцевого строку звернення вказаної постанови до виконання суд апеляційної інстанції вважає безпідставним.

Щодо покликання скаржника на неналежне оформлення постанови №38 від 18.11.2016 як виконавчого документа, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що така містить дані, передбачені статтею 283 КУпАП, якою закріплено вимоги до змісту постанови про адміністративне правопорушення, статтею 29 Положення про адміністративну комісію при виконавчому комітеті Калуської міської ради, затвердженого Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради від 21.04.2015 №91, та відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим статтею 4 Закону №1404-VIII. Вказана постанова підписана головуючим на засіданні і відповідальним секретарем комісії.

При цьому, вимога щодо скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України, в силу приписів частини 3 статті 4 Закону №1404-VIII, є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку, тоді як відповідно до Положення про адміністративну комісію при виконавчому комітеті Калуської міської ради адміністративна комісія при виконавчому комітеті користується штампом і печаткою виконавчого комітету Калуської міської ради, використання ж гербової печатки не передбачено.

Також суд апеляційної інстанції зауважує, що норми КУпАП та Закону №1404-VIII відносять постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення про накладення адміністративного стягнення до категорії виконавчих документів без необхідності додаткового надання офіційного статусу виконавчого документа, як це зазначено скаржником.

Водночас, правомірність винесення постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Калуської міської ради №38 від 18.11.2016 та розмір штрафу, який підлягає стягненню, не є предметом доказування у даній справі.

Щодо вимоги скаржника про зобов'язання відповідача ухвалити рішення про скасування оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що ч.2 ст.74 Закону №1404-VIII та п.2 ч.2 ст.245 КАС України закріплено можливість оскарження боржником рішень, дії чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень відмінних від судових до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом, і саме до повноважень адміністративного суду віднесено питання про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, як індивідуального акту.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 229, 250, 268, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року у справі №809/714/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді В. Я. Макарик Н. В. Ільчишин