Постанова № 73137407, 29.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2018 року адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

У грудні 2016 р. приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі за текстом - «ПрАТ «СК «УСГ») звернулось до суду з позовом у якому просило визнати неправомірними дії Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві щодо не виконання наказу Господарського суду м. Києва (надалі за текстом - «Головне управління») про примусове виконання рішення № 910/5503/16 від 26.04.2016 р. Позивач просив також зобов'язати Головне управління виконати вказане рішення та нарахувати і виплатити йому компенсацію у розмірі 3 % річних відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що в силу положень названого закону строк виконання судового Головним управлінням рішення не може перевищувати трьох місяців з дня надходження виконавчого документу. Посилаючись на те, що в порушення законодавчих приписів відповідач не виконав судове рішення, ПрАТ «СК «УСГ» просило задовольнити позов.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Зокрема, скаржник посилається на те, що судом попередньої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що Головне управління не перерахувало кошти у встановлений строк. Позивач також звертає увагу на те, що ухвалюючи рішення у справі окружний адміністративний суд застосував норми Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наполягає на законності та обґрунтованості рішення суду. Так, Головне управління стверджує, що ним були вчинені усі необхідні дії для своєчасного виконання рішення господарського суду.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 26.04.2016 р. у справі № 910/5503/16 з Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві на користь ПрАТ «СК «УСГ» стягнуто 12 224 грн.

17 травня 2016 р. Господарським судом м. Києва видано наказ про примусове виконання рішення.

24 травня 2016 р. позивач звернувся до Головного управління із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що зазначений наказ був взятий відповідачем на облік для виконання за рахунок бюджетної програми «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державною», проте у встановлений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не виконаний.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 р. № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Згідно частини 1 статті 5 названого Закону у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

У період подачі позивачем заяви про відкриття виконавчого провадження частиною 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV передбачалось, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Підпунктом 1 пункту 9 Розділу VI Бюджетного кодексу України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 3 вересня 2014 р., бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 3 серпня 2011 р. (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) (надалі за текстом - «Порядок»).

Згідно пункту 3 Порядку (тут та надалі у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За змістом пункту 49 Порядку у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Таким чином, законодавчо установлено, що перерахування коштів стягувачу має бути здійснено у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів про стягнення коштів з державного органу.

Водночас, у разі недостатності коштів державного бюджету, казначейство зобов'язане відкласти безспірне списання коштів, звернувшись при цьому до Міністерства фінансів України із пропозицією про необхідність внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Згідно Додатку № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 р. № 928-VIII видатки Державного бюджету України на 2016 рік згідно з відомчою і програмною класифікаціями видатків та кредитування державного бюджету на заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою, передбачено у розмірі 144 757, 5 тис. грн.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, починаючи з 2014 р. Казначейство постійно зверталось до Міністерства фінансів України з пропозиціями щодо збільшення видатків для виконання рішень судів, гарантованих державою.

Також у вересні 2016 р. відповідну доповідну записку було направлено на ім'я Першого віце-прем'єр міністра - Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Тобто, відповідачем було дотримано установлений порядок виконання рішень суду.

Той факт, що кошти ПрАТ «СК «УСГ» не було перераховано через їх відсутність за відповідним бюджетним призначенням не може свідчити про протиправну бездіяльність відповідача.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Помилковим є твердження позивача про те, що норми Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Зазначені законодавчі акти були чинним у момент виникнення спірних правовідносин та містять приписи які регулюють ці правовідносини.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 03 квітня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Г.В.Земляна

суддя В.П.Мельничук